ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/10049/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу, -
ВСТАНОВИВ:
27 серпня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС) до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі СПД ФОП ОСОБА_2 про стягнення на користь держави суму податкового боргу платника податку по єдиному податку з фізичних осіб підприємців в розмірі -1067,53 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що СПД ФОП ОСОБА_2 перебуває на спрощеній системі оподаткування та повинен сплачувати єдиний податок, проте в порушення вимог чинного законодавства він не сплатив у граничні строки визначені законом суму єдиного податку, що стало підставою звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 29.08.2012р. відкрито провадження у справі №2а/0470/10049/12, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.09.2012р.
11.09.2012 р. у зв'язку із неявкою в судове засідання сторін на підставі ст.128 КАС України розгляд справи відкладено на 18.09.12р.
Позивач просив розглянути справу за його відсутності.
Особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлені про дату, час та місце засідання суду (докази чого наявні у справі), в засідання суду не з'явились, причин неприбуття не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутності не надали, відповідач заперечень та доказів на їх підтвердження на пропозицію суду не надав.
Особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки (ч.2 ст. 49 КАС України).
Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених ст.128 КАС України, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (ч.6 ст.128 цього Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне розглянути дану справу у письмовому проваджені на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши надані документи і матеріали адміністративного позову, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне:
фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 01.10.2008 року за № 2 224 000 0000 059637 та перебуває на обліку у державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, як платник податків та зборів.
02.10.2008 року відповідач звернувся до ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області ДПС із заявою про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, згідно якої йому було видано свідоцтво платника єдиного податку НОМЕР_2 від 31.05.12р.
Основним видом діяльності ФОП ОСОБА_2 є діяльність кафе; оптова торгівля іншими не продовольчими товарами; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля авто товарами; технічне обслуговування та ремонт авто на замовлення населення.
Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов'язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України "Про державну податкову службу в Україні", Указ Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства", які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Статтею 2 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства" встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Згідно із ч.2 ст.5 зазначеного Указу суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-УІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Із матеріалів справи, зокрема, зі зворотнього боку облікової картки платника податків, вбачається, що відповідач не сплачував до бюджету у встановлені законодавством строки суми єдиного податку, належні до щомісячної сплати, в зв'язку з чим станом на 04.04.2012 року має податкову заборгованість по єдиному податку (недоїмку) у сумі 1067,53 грн, яка виникла за період з березня по липень 2012 р.
Відповідні розрахунки суми заборгованості знаходяться у справі.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Статтею 59 вказаного Кодексу передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В позовній заяві позивач вказав, що контролюючим органом 22.05.2012 р. на адресу відповідача направлялись податкова вимога від 21.03.12р.. № 338. Докази надіслання вимоги містяться в матеріалах справи.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що загальна сума боргу ФОП ОСОБА_2 складає 1067,53 грн. (214,60*5=1073-5,47=1067,53). Докази сплати такої відповідачем в повному обсязі у справі відсутні.
Згідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
У відповідності до п. 95.1 ст.95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності -шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 ст.95 цього Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі. Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття органом державної податкової служби рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення органу державної податкової служби підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою органу державної податкової служби. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом державної податкової служби.
Статтею 124 Конституції України передбачено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу відповідачем не сплачена в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а тому, податкові зобов'язання відповідача підлягають погашенню за рахунок примусового стягнення його активів.
Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби до суб"єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкової заборгованості - задоволити повністю.
Стягнути з ФОП ОСОБА_2 ( РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь держави (р/р 31512970700005, одержувач: УДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989269, код платежу 18050400) суму податкового боргу платника податку по єдиному податку з фізичних осіб підприємців в розмірі -1067 грн. 53 коп.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук