Справа № 1-137/2008р.

  ВИРОК

   Іменем України

23 червня 2008 року                                                                                            м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого:                         Совгири Д.І.,

при секретарі:                        Цибульській Т.І.,

з участю прокурора:              Загороднюк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, освіта середня-спеціальна, розлученого, непрацюючого, раніше судимого: 18 грудня 2007 року Могилів-Подільським міськрайонним судом за ст. 164 ч. 1, 75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно із виконавчим листом № 2-376 від 23 вересня 2002 року ОСОБА_1 було зобов'язано сплачувати на користь ОСОБА_2аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, в розмірі 1/3 частини зі всіх видів його доходів щомісячно, починаючи з 12 вересня 2002 року і до повноліття дітей. Підсудний ОСОБА_1. дане рішення суду не виконував і аліменти не сплачував, у зв'язку з чим за період з вересня 2003 року по жовтень 2007 року у нього утворилася заборгованість в сумі 10709 гривень 40 копійок, за що вироком суду від 18 грудня 2007 року його було засуджено за ст. 164 ч. 1, 75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік. Однак ОСОБА_1. у вчиненому не розкаявся і з листопада 2007 року по квітень 2008 року знову взагалі не сплачував аліменти на користь своїх неповнолітніх дітей, тобто злісно ухилявся від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей та заборгував ОСОБА_2. 2292 гривні 20 копійок. У зв'язку з цим ОСОБА_1. неодноразово викликався працівниками Могилів-Подільської Державної виконавчої служби та попереджався ними про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 164 КК України. Проте незважаючи на це, підсудний тривало, систематично та наполегливо ухилявся від виконання обов'язку по сплаті аліментів на користь своїх неповнолітніх дітей і протягом вказаного періоду коштів на їх утримання взагалі не сплачував.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину в пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 164 КК України визнав повністю і суду пояснив, що 18 грудня 2007 року він був засуджений за ч. 1 ст. 164 КК України, однак аліменти на користь ОСОБА_2. для утримання їхніх неповнолітніх дітей і далі не сплачував, так як в нього померли батьки, згоріла хата і він хворів, державними виконавцями він попереджався про кримінальну відповідальність за ч. 2 ст. 164 КК України, однак він ніде не працює, запропонована йому робота на посаді двірника була низькооплачуваною і він від неї відмовився, а тому у нього не було коштів на сплату аліментів.

Потерпілі ОСОБА_3та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, оскільки вони являються малолітніми і суд визнав їхню явку необов'язковою.

Потерпіла ОСОБА_2 суду пояснила, що підсудний взагалі після розлучення ніколи дітьми не цікавився, коштів на їхнє утримання їй не надавав і аліменти згідно рішення суду не сплачував. Після винесення вироку від 18 грудня 2007 року ОСОБА_1. не розкаявся, аліменти не сплачував і до дітей ні разу не прийшов, допомоги по вихованню та утриманню дітей не надавав.

Оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорюються, а підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності та істинності їх позицій немає, то суд згідно ст. 299 КПК України за відсутності заперечень з боку учасників судового розгляду визнав недоцільним виклик свідків по справі та малолітніх потерпілих, а обмежився допитом підсудного, потерпілої та дослідженням матеріалів справи.

Крім визнання вини підсудним, показів потерпілої, вина ОСОБА_1. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України підтверджується і матеріалами справи, а саме: поданням начальника ВДВС Могилів-Подільського міськрайонного управління юстиції про порушення відносно ОСОБА_1. кримінальної справи за ст. 164 КК України (а. с. 5); виконавчим листом № 2-376/2002 від 23 вересня 2002 року про стягнення з ОСОБА_1. аліментів на утримання неповнолітніх дітей (а. с. 6);  постановою про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним виконавчим листом (а. с. 8); письмовими попередженнями ОСОБА_1. про можливість настання кримінальної відповідальності за ст. 164 КК України (а. с. 9-11, 14, 15), розрахунком заборгованості по аліментам (а. с. 16-21), вироком суду від 18 грудня 2007 року, згідно якого ОСОБА_1. засуджено за ст. 164 ч. 1, 75 КК України до 1 року обмеження волі з іспитовим строком на 1 рік (а. с. 41), та іншими матеріалами справи.

Зібрані в судовому засіданні докази свідчать, що підсудний ОСОБА_1., будучи 18 грудня 2007 року засудженим за ч. 1 ст. 164 КК України, в період з листопада 2007 року по квітень 2008 року знову здійснив злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання своїх неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, (аліментів), тобто вчинив злочин, передбачений ч. 2 ст. 164  КК України, кваліфікуючою ознакою якого є те саме діяння, вчинене особою, раніше судимою за злочин передбачений ст. 164 КК України.

При призначенні покарання підсудному, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину  - злочин, передбачений ч. 2 ст. 164 КК України, є злочином невеликої тяжкості, особу винного - негативно характеризується за місцем проживання, і обставини справи.

Пом'якшуючою покарання обставиною згідно ст. 66 КК України є активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючих покарання обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливе лише в умовах обмеження волі, а тому необхідно призначити йому покарання в межах санкції ст. 164 ч. 2 КК України.

Потерпілою ОСОБА_2. по справі заявлено цивільний позов в розмірі несплачених підсудним аліментів в сумі 2292 гривні 20 копійок, який суд залишає без розгляду, оскільки виконавчим листом підсудного ОСОБА_1. вже зобов'язано сплатити дану суму.

Керуючись ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 164 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком призначити ОСОБА_1остаточну міру покарання у вигляді 2 (двох) років 1 місяця обмеження волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу ОСОБА_1залишити раніше обрану - підписку про невиїзд.

Цивільний позов ОСОБА_2у сумі 2292 гривні 20 копійок залишити без розгляду.

Вирок може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: