ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 вересня 2012 р. Справа № 2а/0470/7162/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНіколайчук С.В.
при секретаріБринзна О.В.
за участю представників:
від прокурора від відповідача від третьої особи Горан Ю.М.; не з'явився (належно повідомл.); Проскурін Д.О. (дов. у справі);
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом прокурора Петриківського району Дніпропетровської області до Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа ТОВ "Придніпровська агропромислова компанія" про визнання незаконним розпорядження
ВСТАНОВИВ:
04 липня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов прокурора Петриківського району Дніпропетровської області, в якому він просить визнати причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та поновити строк для звернення; постановити рішення, яким розпорядження голови Петриківського районної державної адміністрації від 04.08.2010 року №742-р-10 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та надання її в оренду ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія», визнати незаконним та скасувати.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що прийняте відповідачем 04.08.2010 року розпорядження №742-р-10 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку та надання її в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія», в п.2 якого ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надано ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» в оренду земельну ділянку загальною площею 3,1075 га рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку «Чайка») за рахунок земель, наданих в постійне користування військовій частині А-1509, яка розташована на території Шульгівської сільської ради за межами населених пунктів терміном на 49 років, суперечить Конституції України, вимогам Земельного кодексу України, а також Закону України «Про місцеві державні адміністрації», тому підлягає скасуванню, оскільки затверджуючи технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку рекреаційного призначення, відповідач перевищив межі наданих йому повноважень. При цьому, позивач посилається на ч.7 ст.123, ч.9 ст.149 ЗК України.
Ухвалою суду від 06.07.2012р. визнано пропущений процесуальний строк звернення до суду, пропущеним з поважних причин, поновлено його та відкрито провадження у справі №2а/0470/7162/12, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 17.07.2012р.
Ухвалою суду від 17.07.2012 року залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія», судовий розгляд справи призначено на 31.07.2012 року.
В зв'язку з необхідністю надання додаткових доказів судовий розгляд справи відкладено на 28.08.2012 року, 04.09.2012 року, 11.09.2012 року.
31.08.2012 року до суду надійшли письмові пояснення представника третьої особи, в яких, зокрема, зазначено, що як ЗК України так і Законом України «Про місцеві державні адміністрації» до компетенції районних державних адміністрацій віднесено прийняття рішень з питань розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів; просить в задоволенні позову відмовити.
03.09.2012 року до суду надійшло клопотання Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просять суд розглянути справу без їхньої участі.
В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити, представник третьої особи просив відмовити в позові.
Заслухавши присутніх прокурора та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зробив висновок, що позов не належить до задоволення з наступних підстав:
прокуратурою Петриківського району Дніпропетровської області проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, в ході якої було встановлено, що 25 травня 2010 року ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» звернулась до Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою, щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку розташовану під базою відпочинку «Чайка».
Головою Петриківської районної державної адміністрації 04.08.2012 року прийнято розпорядження №742-р-10 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надання в оренду», в якому зазначено, що розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія» та додані до неї документи, враховуючи позитивні висновки дозвільних держслужб, керуючись ст.ст. 17, 50, 121, 123, 124, 151 і п. 12 розділу Х Земельного кодексу України, законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про оренду землі», «Про землеустрій», враховуючи протокол засідання земельної комісії від 13.07.2010 року вирішено:
- вилучити у військової частини А-1509 земельну ділянку площею 3,1075 га рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку «Чайка»), яка розташована на території Шульгівської сільської ради за межами населених пунктів;
- затвердити технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надати товариству з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія» в оренду земельну ділянку загальною площею 3,1075 га рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку «Чайка») за рахунок земель, наданих в постійне користування військовій частині А-1509, яка розташована на території Шульгівської сільської ради за межами населених пунктів терміном на 49 років;
- встановити орендну плату за використання землі в розмірі 12 % від нормативно-грошової оцінки, а саме 8 332,93 грн. на рік з подальшим урахуванням коефіцієнтів індексації;
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Придніпровська агропромислова компанія» в 3-місячний термін оформити та зареєструвати в установленому законодавством порядку договір оренди земельної ділянки.
9 серпня 2010 року, відповідно до розпорядження №742-р-10 між головою Петриківської районної державної адміністрації та ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» укладено договір оренди земельної ділянки рекреаційного призначення загальною площею 3,1075 га за межами населених пунктів на території Шульгівської сільської ради.
Прокурор Петриківського району Дніпропетровської області, не погоджуючись з вищезазначеним розпорядженням 21.05.2012 року, вніс протест на розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації, який обґрунтував тим, що відповідно до ст. 50 Земельного кодексу України до земель рекреаційного призначення належать землі, які використовуються для організації відпочинку населення, туризму та проведення спортивних заходів. Пунктом 9 ст. 149 Кодексу передбачено, що Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки рекреаційного призначення державної власності, які перебувають у постійному користуванні. Також, п. 7 ст.123 Кодексу передбачено, що в випадку якщо земельна ділянка надається у користування Кабінетом Міністрів України, погоджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається відповідно до Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, які розглядають його і в місячний строк подають зазначений проект із своїми пропозиціями до Кабінету Міністрів України.
Прокурор Петриківського району вимагав розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації №742-р-10 від 04.08.2010 року «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, та надання в оренду» скасувати.
Голова Петриківської районної державної адміністрації на протест прокурора 29.05.2012 року надав відповідь №1300/12-21, в якій вказав, що розпорядження голови Петриківської райдержадміністрації від 04.08.2010 року №742 не відповідає вимогам земельного законодавства. Однак, згідно із п. 3 ст. 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законом України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
12.06.2012 року прокурор Петриківського району подав адміністративний позов про визнання незаконним розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 04.08.2010 року №742-р-10 до Петриківського районного суду Дніпропетровської області.
Ухвалою Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 14.06.2012 року адміністративний позов прокурора Петриківського району Дніпропетровської області до Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про визнання незаконним розпорядженням голови Петриківської районної державної адміністрації повернути прокурору Петриківського району Дніпропетровської області повернуто для звернення в Дніпропетровський окружний адміністративний суд.
Вказане стало підставою звернення прокурора Петриківського району Дніпропетровської області з адміністративним позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.07.2009 року між «38 відділ інженерно-технічних частин» (продавець) та ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» укладено договір купівлі-продажу №10/07-09, за яким продавець продав, а покупець придбав у власність комплекс будівель бази відпочинку «Чайка», які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, територія Шульгівської сільської ради, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 41 км., база №2.
14.07.2009 року продавець передав, а покупець прийняв у власність (володіння, розпорядження) комплекс будівель бази відпочинку «Чайка» (згідно з наведеним переліком), які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, територія Шульгівської сільської ради, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 41 км., база №2, що підтверджується актом приймання-передачі від 14.07.2009 року, підписаним представниками сторін та скріпленням їх печаткою.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області у справі №32/209-09 від 13.10.2009 року вказаний договір купівлі-продажу визнано дійсним, а також визнано за ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» право власності на комплекс будівель бази відпочинку «Чайка», які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, територія Шульгівської сільської ради, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 41 км., база №2.
Право власності ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» на нерухоме майно - комплекс будівель бази відпочинку «Чайка», які розташовані за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, територія Шульгівської сільської ради, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 41 км., зареєстроване 02.11.2009 року ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» за №28722809, № запису 15, в книзі 5, про що ним же видано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно №24323766 від 02.11.2009 року.
Згідно ч.1 ст.377 ЦК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
У відповідності до ч.1,2 ст. 120 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, у разі набуття права власності на будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, правочин, за яким переходить право власності на житлові будинки, будівлі, споруди, тягне за собою перехід права на земельну ділянку, на якій знаходиться відповідне нерухоме майно. При цьому новий власник земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до законодавства.
У разі встановлення факту правомірного набуття особою права на нерухоме майно за наявності у попереднього власника належно оформленого права на земельну ділянку, на якій воно розміщене, необхідно врахувати, що така особа набула права на відповідну земельну ділянку. З виникнення прав власності на будівлю чи споруду у юридичної особи виникає право одержати земельну ділянку в користування, а розглянути таке питання та прийняти відповідне рішення в строки, встановлені законом, зобов'язаний відповідний повноважний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування.
Статтею 141 ЗК України встановлений перелік підстав припинення права користування земельною ділянкою, в тому числі і постійного.
Так, пунктами «а», «б» та «е» частини першої статті 141 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Отже, припинення права постійного користування земельною ділянкою особи пов'язується законом із настанням певного юридичного факту - набуттям іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці (проведенням спеціально уповноваженим органом, в порядку встановленому законом, державної реєстрації права власності на нерухоме майно).
У разі встановлення факту припинення права постійного користування земельною ділянкою особи з підстав, передбачених ст. 141 ЗК України, зокрема, у разі добровільної відмови від права користування земельною ділянкою та/або набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, не підлягають застосуванню до таких правовідносин положення ст.ст. 149 і 151 ЗК України.
Судом з'ясовано, що земельна ділянка загальною площею 6,8865 га, на якій розміщена база відпочинку «Чайка», перебувала у 38 ВІТЧ (умовна назва «військова частина А-1509») на праві постійного користування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ДП №005757, виданого 12.08.2002 року на підставі розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації Кравець М.М. від 09.08.2002 року №275 «Про надання земель у постійне користування».
Листом №43/09 від 25.07.2009 року, наданим на звернення товариства, 38 ВІТЧ повідомила ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» про свою відмову від права постійного користування земельною ділянкою, яка розташована за адресою: Дніпропетровська обл., Петриківський район, територія Шульгівської сільської ради, автошлях Дніпроздержинськ-Шульгівка, 41 км., база №2, і були придбані ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» згідно договору купівлі-продажу №10/07-09 від 10.07.2009 року.
В матеріалах технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку «Чайка») на території Шульгівської сільської ради, Петриківського району Дніпропетровської області, виконаної ФОП ОСОБА_6, міститься лист 38 ВІТЧ №6 від 19.04.2010 року на ім'я голови Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, яким надано згоду на вилучення земельної ділянки площею 3,1132 га, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Петриківський район, автошлях Дніпродзержинськ-Шульгівка, 41 км.
Беручи до уваги вищенаведені положення чинного законодавства України, та враховуючи, що ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» правомірно і на законних підставах, в порядку встановленому законом, набуло право власності на нерухоме майно - комплекс будівель бази відпочинку «Чайка», яке зареєстроване 02.11.2009 року ОКП «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації», воно, водночас, набуло і право одержати в орендне користування земельну ділянку, на якій розміщено це майно.
Зважаючи на те, що фактичне користування земельною ділянкою після укладання договору купівлі-продажу №10/07-09 від 10.07.2009 року та складання акту приймання-передачі від 14.07.2009 року і зведеними на ній будівлями здійснював їх новий власник (ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія»), а 38 ВІТЧ добровільно відмовився від свого права постійного користування зазначеною земельною ділянкою, посвідченого Державним актом на право постійного користування землею серія ІІ-ДП №005757, виданим 12.08.2002 року, зазначене право користування землею припинилося на підставі п. «а», «е» ч.1 ст. 141 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження.
Отже, Петриківська районна державна адміністрація, оскаржуваним розпорядженням голови, не здійснювала вилучення (викуп) даної земельної ділянки із постійного користування 38 ВІТЧ, в розумінні ст.ст. 141, 149, 151 ЗК України, а фактично констатувала факт втрати (припинення) 38 ВІТЧ права постійного користування земельною ділянкою, в зв'язку із чим передало її ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» в орендне користування, яка на час прийняття вказаного розпорядження ані фактично, ані юридично не перебувала у постійному користуванні 38 ВІТЧ.
За змістом ст. 93 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним громадянам і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об'єднанням і організаціям, а також іноземним державам. Оренда земельної ділянки може бути короткостроковою - не більше 5 років та довгостроковою - не більше 50 років. Орендодавцями земельних ділянок є їх власники або уповноважені ними особи.
У відповідності до ч.1 ст. 6 Закону України «Про оренду землі», в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншим законами України і договором оренди землі.
Як зазначено у ч.1 ст. 118 Конституції України та ч.1 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
Місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади (ч.2 ст. 1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації»).
У відповідності до п. 7 ч.1 ст. 13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення, між іншим, питань використання землі.
Згідно п. «а» ч.1 ст.17 ЗК України та п.2 ч.1 ст. 21 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин, зокрема, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
Пунктом розділу Х ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Таким чином, як ЗК України так і Законом України «Про місцеві державні адміністрації» до компетенції районних державних адміністрацій віднесено прийняття рішень з питань розпорядження землями державної власності за межами населених пунктів.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (ч.2 ст. 116 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження).
Порядок передачі земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності юридичних осіб, цим особам в орендне користування унормовано ст.ст. 123, 124, 134 ЗК України.
Згідно ст. 123 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення, здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Як встановлено судом, спірна земельна ділянка знаходилась за межами населених пунктів на землях рекреаційного фонду і попередній користувач погодився з її вилученням на користь благодійного фонду, тобто від подальшого використання належної йому земельної ділянки відмовився, не оспорюючи підстави вилучення.
Враховуючи те, що зміна цільового призначення земельної ділянки (рекреаційне), необхідної для розміщення та обслуговування комплексу будівель бази відпочинку «Чайка» не відбувалася, а її межі були встановлені в натурі (на місцевості) під час надання у постійне користування 38 ВІТЧ (умовна назва «військова частина А-1509»), що підтверджується актом встановлення меж земельної ділянки в натурі, головою Петриківської районної державної адміністрації було прийняте розпорядження від 09.04.2010 рок №372-р-10 «Про дозвіл на проведення інвентаризації земельної ділянки», яким:
- надано ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» дозвіл на складання технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку загальною площею 6,8865 га рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку «Чайка») за рахунок земель, наданих в постійне користування військовій частині А-1509, яка розташована на території Шульгівської сільської ради за межами населених пунктів (п.1);
- зобов'язано ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» замовити у ліцензійній землевпорядній організації проведення інвентаризації земельної ділянки (п.2);
- зобов'язано ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, погодити із Петриківської райдержадміністрацією, Шульгівською сільською радою, відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації та відділом Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області (п.3);
- встановлено, що після погодження відповідних дозвільних служб технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, подати на затвердження до Петриківської райдержадміністрації (п.4).
На замовлення ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» ФОП ОСОБА_6 (ліцензії на проведення геодезичних та землевпорядкованих робіт НОМЕР_1 від 19.04.2007 року та НОМЕР_2 від 12.04.2007 року) було виконано технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку ТОВ «Придніпровська агропромислова компанія» рекреаційного призначення (обслуговування бази відпочинку «Чайка») на території Шульгівської сільської ради, Петриківського району Дніпропетровської області.
На виконання вимог, зазначених у п.3 розпорядження голови Петриківської районної державної адміністрації від 09.04.2010 року №372-р-10, розроблена ФОП ОСОБА_6 технічна документація із землеустрою була погоджена у встановленому порядку із відділом Держкомзему у Петриківському районі Дніпропетровської області (лист №1052 від 28.04.2010 року), відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Петриківської районної державної адміністрації (лист №183 від 28.04.2010 року) та Дніпродзержинським регіональним управлінням водних ресурсів (лист №322/04 від 27.04.2010 року).
Інтереси держави та територіальної громади у земельних відносинах можна вважати порушеними в разі використання земель за не цільовими призначенням, в разі їх вилучення і передачі їх іншому користувачеві недержавної форми власності, що завдає шкоди природі, культурній спадщині або інтересам власника землі - народу України, а також, якщо державний орган влади своїм актом обмежив право власності народу або територіальної громади на користування землею, у тому числі рекреаційного фонду, призначеного для організації відпочинку, як це визначено у ст.ст. 13, 14, 41, 46, 49 Конституції України.
Наведених обставин позов не містить, тому спірність повноважень державних органів виконавчої влади на вилучення земель із постійного користування на користь особи, зацікавленої у наданні земельної ділянки, не повинна обмежувати право цієї особи на надання їй земельної ділянки, якщо заява зацікавленої особи є правомірною, а право на оренду відповідним Конституції України і законом, які регулюють земельні відносини.
За змістом ч.6 ст. 123 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання технічної документації із землеустрою приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.
Частиною 9 ст. 123 ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження, передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за технічною документацією із землеустрою здійснюється: затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельну ділянку; вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності); надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.
Беручи до уваги викладене, голова Петриківської районної державної адміністрації, приймаючи оскаржуване розпорядження, діяв в межах повноважень, наданих йому ЗК України, Законами України «Про місцеві державні адміністрації», «Про оренду землі», «Про землеустрій», та з дотриманням порядку надання земельної ділянки в орендне користування, встановленого ЗК України, в редакції чинній на час прийняття оскаржуваного розпорядження.
В даному випадку позивач наполягає на тому, що в спірних правовідносинах слід було застосовувати п.7 ст.123 ЗК України і спірна земельна ділянка мала передаватись в оренду згідно рішення Кабінету Міністрів України, тобто порушено порядок надання земель рекреаційного призначення в оренду.
Виключні повноваження Кабінету Міністрів України щодо вилучення з постійного користування рекреаційних земель та надання їх в оренду (користування) зазначені норми передбачають за винятком обставин, передбачених у п.п. 5-8 ст. 149 ЗК України, тобто якщо ці землі вилучаються для розвитку і перспективних потреб районів, областей та АР Крим, що в даному спорі не мало місця.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї ж статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
З огляду на вищевикладене, дії відповідача є правомірними, а вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, а тому, не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.2, 8-12, 69, 71, 72, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову прокурора Петриківського району Дніпропетровської області до Петриківської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, третя особа ТОВ "Придніпровська агропромислова компанія" про визнання незаконним розпорядження - відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 14 вересня 2012 року
Суддя С.В. Ніколайчук