Справа № 2604/10387/12

Ухвала

іменем Україн

"09" жовтня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді ЛАСТОВКА Н.Д.

При секретарі Колокольниковій Х.В

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за скаргою ОСОБА_1 до Начальника управління Державної Виконавчої Служби Головного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, Начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_3, Начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_5, державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_6, державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_7 на неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби під час виконання судового рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 березня 2010 року по виконавчому листу від 17 грудня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_8 звернувся до суду зі скаргою в порядку ст.ст. 383-387 ЦПК України на неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби під час виконання судового рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 березня 2010 року по виконавчому листу від 17 грудня 2010 року, в якій просить:

- визнати неправомірною бездіяльність начальника УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2 по нездійсненню контролю за виконанням рішення суду від 10.03.2010 року, починаючи з 07.02.2011 року по день розгляду справи;

- визнати неправомірною бездіяльність начальника ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 по нездійсненню контролю за виконанням рішення суду від 10.03.2010 року, починаючи з середини вересня 2011 по 25.11.2011 року;

- поновити строк оскарження постанови про результати перевірки виконавчого провадження від 25.11.2011 року начальника ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4, оскільки він дізнався про її винесення лише 30.12.2011 року;

- визнати неправомірною і скасувати постанову про результати перевірки виконавчого провадження від 25.11.2011 року начальника ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 як безпідставну та незаконну;

- визнати неправомірними дії начальника ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 щодо повернення йому 30.12.2011 року виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2010 року № 2-4/2010;

- поновити строк оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 27.12.2010 року №23478186 головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_5, оскільки він дізнався 30.12.2011 року про те, що дану постанову не скасовано;

- визнати і скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 27.12.2010 року №23478186 головного державного виконавця ВПВР ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_5;

- визнати неправомірною бездіяльність головного державного виконавця ВПВР ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_5 по нездійсненню необхідних дій по виконавчому провадженню №24544404 з 23.02.2011 р. по 16.05.2011 р.;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_6 по нездійсненню виконавчих дій по виконавчому провадженню №24544404 з 16.05.2011 р. по 26.10.2011 р.;

- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВПВР ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_7 по нездійсненню виконавчих дій по виконавчому провадженню №24544404 з 26.10.2011 р. по 25.11.2011 р., а також не повідомлення стягувача про винесені 25.11.2011 року дві постанови по провадженню з 26.11.2011 р. по 30.12.2011 р.;

- у разі необхідності поновити строк оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 25.11.2011 р., оскільки він її отримав лише 30.12.2011 р.;

- визнати неправомірною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 25.11.2011 р. № 24544404 державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_7;

- визнати вищевказані рішення, дії та бездіяльність суб»єктів оскарження такими, що порушили його право на виконання рішення суду від 10.03.2010 року впродовж розумного строку;

- зобов»язати державних виконавців ОСОБА_4. і ОСОБА_7 прийняти до виконання виконавчий лист від 17.12.2010 р. № 2-4/2010 та провести виконавче провадження № 24544404 на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.12.2011 р.

- судові витрати покласти на УДВС ГУЮ у м. Києві.

Свої вимоги по скарзі скаржник мотивує тим, що він, інвалід І групи, пенсіонер, учасник війни, був позивачем у цивільній справі № 2-4/2010, яку розглянув Дніпровський районний суд м. Києва. 10.03.2010 року суд ухвалив рішення, яким позов задоволено частково. 18.11.2010 року Апеляційний суд м. Києва залишив це рішення без змін. 17.12.2010 року Дніпровський районний суд м. Києва видав виконавчий лист № 2-4/2010 на підставі рішення від 10.03.2010 року, яким вирішено: «відшкодувати із держави на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн., стягнення яких провести через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві». У розділі «Повне найменування боржника» цього виконавчого листа зазначено: «Головне управління Державного казначейства України у м. Києві», тобто боржником є держава в особі ГУ Держказначейства України у м. Києві. 21.12.2010 року він подав на ім'я начальника підрозділу ПВР ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_3 заяву про примусове виконання зазначеного рішення суду від 10.03.2010 року разом з виконавчим листом від 17.12.2010 року, № 2-4/2010. 27.12.2010 року головний держвиконавець даного підрозділу ОСОБА_5 виніс постанову № 23478186 про відмову у відкритті виконавчого провадження, відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу, яку він отримав разом з виконавчим листом 26.01.2011 року. 07.02.2011 року ним була оскаржена вказана постанова заступника начальника ГУЮ у м. Києві -начальнику ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2 09.02.2011 року заступник начальника ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_9, якому ОСОБА_2 доручила розглянути скаргу, на прийомі повідомив його про те, що вирішено скасувати постанову Головного держвиконавця ОСОБА_5 від 27.12.2010 року, а також запропонував повторно подати заяву про відкриття виконавчого провадження та виконавчий лист від 17.12.2010 року. 10.02.2011 року ним була повторно подана на ім'я начальника підрозділу ПВР ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_3 заяву про примусове виконання рішення суду від 10.03.2010 року разом з виконавчим листом від 17.12.2010 року № 2-4/2010. 17.02.2011 року головний держвиконавець ОСОБА_5 виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 24544404, якою зобов'язано боржника виконати рішення в строк до 23.02.2011 року. Також, передбачено: «при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк виконати його в примусовому порядку зі стягненням боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій». Листом від 17.02.2011 року № 449/1 ГУЮ у м. Києві в особі начальника підрозділу ПВР ВДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_3 було направлено цю постанову боржнику, стягувачу та Дніпровському районному суду м. Києва, однак виконання рішення районного суду від 10.03.2010 року було зупинено Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ до 19.04.2011 року коли було закінчено касаційне провадження за скаргою боржника. Листом від 05.05.2011 року № 6-7503св10 вищезазначений суд надіслав ухвалу від 19.04.2011 року про залишення рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2010 року без змін та закінчення касаційного провадження, зокрема, Дніпровському районному суду м. Києва, боржнику, стягувачу та ГУЮ у м. Києві. 16.05.2011 року головний держвиконавець ОСОБА_5 за розпорядженням свого керівника ОСОБА_3 передав виконавче провадження № 24544404 державному виконавцю ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_6 29.06.2011 року ним та його представником ОСОБА_8 були передані ОСОБА_6 копії ухвали від 19.04.2011 року Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та листа цього суду від 05.05.2011 року № 6-7503св10, однак не зважаючи на їх неодноразові звернення до держвиконавця ОСОБА_6 та її начальників ОСОБА_3 до середини вересня 2011 року і ОСОБА_4 з середини вересня 2011 року, але жодних примусових заходів до боржника вищевказані держвиконавці не здійснили. 13.10.2011 року він та його представник ОСОБА_8 були на офіційному прийомі у начальника ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4, який разом з держвиконавцем ОСОБА_6 уважно розглянули матеріали виконавчого провадження № 24544404, але ефективних заходів для виконання рішення суду не знайшли. 24.10.2011 року він та його представник ОСОБА_8 були на офіційному прийомі у начальника УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2, яка пообіцяла детально розглянути їх звернення та про результати розгляду повідомити письмово. 26.10.2011 року ними було подано начальнику УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_2 скаргу на бездіяльність держвиконавців ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6 і ОСОБА_5 щодо нездійснення необхідних заходів по виконанню рішення суду. 26.10.2011 року держвиконавець ОСОБА_10 за розпорядженням керівника передала виконавче провадження № 24544404 держвиконавцю ОСОБА_7 Починаючи з 07.11.2011 року майже кожного понеділка він та його представник ОСОБА_8 приходили на прийом до ОСОБА_2 з проханням видати їм копії всіх рішень по виконавчому провадженню. Зазначив, що кілька разів замість неї прийом проводила її заступник ОСОБА_11 30.12.2011 року їм було видано копії двох рішень, датованих 25.11.2011 року два листа ОСОБА_4 від 25.11.2011 року та оригінал виконавчого листа від 17.12.2010 року. Також, зазначив, що постановою про результати перевірки виконавчого провадження від 25.11.2011 року начальник ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 скасував постанову про відкриття виконавчого провадження № 24544404 від 17.02.2011 року, та зобов'язав держвиконавця винести постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В судовому засіданні представник скаржника скаргу підтримав в повному обсязі з підстав викладених в скарзі.

Представники суб»єкта оскарження Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в судовому засіданні проти скарги категорично заперечили, просили в задоволенні скарги відмовити в поновму обсязі та пояснили, що для виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-4/2010 про відшкодування з держави на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн., стягнення яких провести через Головне управління Державного казначейства України в м. Києві, на виконання якого судом 17.12.2010 видано виконавчий лист № 2-4/2010, стягувач повинен у відповідності до ч.7 Порядку виконання рішень про стягнення кошів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609 надати до органу Казначейства заяву про виконання рішення суду та оригінал виконавчого документа, тобто виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2010 по справі № 2-4/2010, а тому дії всіх державних виконавців, на виконанні у яких перебував даний виконавчий документ та дії начальника відділу примусового виконання рішень, були спрямовані на створення умов для реального виконання даного рішення суду у відповідності з вимогами чинного законодавства України. Однак, скаржником та його представником жодним чином не вказано в чому полягає порушення прав чи свобод ОСОБА_1 А єдиним механізмом виконання рішень даної категорії справ є звернення стягувача до органів Казначейства, додавши при цьому оригінал виконавчого документа, який скаржник ОСОБА_1 чи його представник і на даний час не подали до органів Казначейства за виконанням даного рішення суду.

Суб»єкт оскарження держвиконавець ОСОБА_10 до суду не з»явилася та надала суду письмові пояснення в яких вказала, що з травня 2011р. її було зараховано на посаду головного державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві. Виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2010 по справі № 2-4-/2010 про відшкодуваня із держави на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5 000 грн., стягнення яких провести через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві вона отримала на виконання в травні 2011 від головного державного виконавця ОСОБА_5. З травня 2011 по 03.11.2011 нею не вчинялося жодних виконавчих дій по виконанню даного виконавчого документа, оскільки у матеріалах виконавчого провадження знаходилася ухвала Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, якою зупинено виконання даного рішення суду до закінчення касаційного оскарження. Станом на 03.11.2011 р. сторони виконавчого провадження не повідомляли її про закінчення касаційного оскарження та не надавали жодних судових документів. З 03.11.2011 р. дане виконавче провадження нею було передано державному виконавцю ОСОБА_7 для подальшого виконання.

В подальшому суб»єкти оскарження та їх представники до суду не з»явилися, від них надійшли письмові заяви про розгляд даної справи без їх участі.

Суд, вислухавши пояснення представника скаржника, представників суб»єктів оскарження, показання представника скаржника ОСОБА_8 як свідка, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані суду матеріали виконавчих проваджень, прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 27.12.2010 головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 на підставі ст. 9 Закону України «Про виконавче провадження»в редакції від 21.04.1999 № 606-ХІУ та, керуючись п.7 ч.1 ст. 26 даного закону, винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2010 по справі № 2-4/2010 про відшкодування з держави на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 гри., стягнення яких провести через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

В подальшому, 07.02.2011, ОСОБА_1 дану постанову оскаржено до заступника начальника Головного управління юстиції у м. Києві - начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2

Згідно відповіді заступника начальника Головного управління юстиції у м. Києві начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_2 від 11.02.2011 за № 961/04-01-30 у зв'язку з порушенням строків на оскарження дану скаргу залишено без задоволення, що підтверджується копією відповіді від 11.02.2011 № 961/04-01-30.

10.02.2011 року, ОСОБА_1 повторно пред'явлено на виконання до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2010 по справі № 2-4/2010 про відшкодування з держави на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн., стягнення яких провести через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві.

17.02.2011 року головним державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження по виконанню даного виконавчого листа, про що винесено відповідну постанову №24544404.

Дану постанову у відповідності до вимог чинного законодавства України направлено сторонам виконавчого провадження.

Згідно повідомлення Головного управління Державного казначейства України у м. Києві від 11.03.2011 № 05-04/353-19382 встановлено, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 28.01.2011 року зупинено виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10.03.2010 та ухвали Апеляційного суду м. Києва від 18.11.2010 до закінчення касаційного провадження.

В порушення вимог ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження», сторони виконавчого провадження, в тому числі заявник ОСОБА_1 не повідомили державного виконавця про закінчення касаційного провадження і, як наслідок, настання підстав для проведення виконавчих дій по виконанню даного рішення суду. Однак, 26.10.2011 до начальника управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві заявником подано скаргу на бездіяльність державних виконавців, в якій також не вказувалося про закінчення касаційного провадження.

Відповідно до ч.3 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», скарга на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця подається начальнику відділу, якому безпосередньо підпорядкований держаний виконавець.

Керуючись даною нормою закону та, враховуючи, що скаржником в поданій скарзі жодним чином не вказано в чому полягає бездіяльність керівника відділу примусового виконання рішень, дана скарга розглядалась начальником відділу примусового виконання рішень ОСОБА_4

В ході розгляду скарги та здійснення контролю за діями державних виконавців, начальником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_12 проведено перевірку виконавчого провадження та скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011 року №24544404, що підтверджується доданою до справи копією постанови про результати перевірки виконавчого провадження від 25.11.2011 року.

Приймаючи рішення про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.02.2011 № 24544404 начальник відділу ОСОБА_4 керувався Законом України «Про виконавче провадження»в редакції від 21.04.1999 № 606-ХІУ.

Статтею 5 даного Закону визначено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання, зазначеного у документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до ст. 9 цього ж Закону, виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного або місцевих бюджетів або бюджетних установ, здійснюється органами державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 2 Порядку виконання рішень про стягнення кошів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів, або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609 визначено, що рішення державних органів про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти бюджету, в тому числі розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, виконуються в порядку надходження виключно органами Державного казначейства з попереднім інформуванням Мінфіну.

У виконавчому листі Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2010 року по справі № 2-4/2010 встановлено спосіб виконання даного рішення суду шляхом відшкодування з держави на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн., стягнення яких провести через Головне управління Державного казначейств України у м. Києві.

Таким чином, за даним виконавчим документом боржником є держава, а Головне управління Державного казначейства України у м. Києві орган, через який необхідно повести стягнення.

З огляду на те, перевірка виконавчого провадження проводилась 25.11.2011 року, тобто після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, в постанові про перевірку виконавчого провадження вказано, що при її винесенні взято до уваги постанову Кабінету Міністрів України, якою чітко розроблено механізм виконання рішень даної категорії справ.

Так, у відповідності до ч.41 даного Порядку, виконання рішень даної категорії справ здійснюється виключно органами Казначейства.

Частиною 42 даного Порядку передбачено, що для списання коштів державного бюджету згідно з ч.41 цього Порядку, стягувачі подають документи, зазначені в ч.7 цього Порядку. Одним із документів, який подається стягувачами є оригінал виконавчого документа.

Таким чином, для виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва по справі № 2-4/2010 про відшкодування з держави на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 5000 грн., стягнення яких провести через Головне управління Державного казначейств України в м. Києві, на виконання якого судом 17.12.2010 року видано виконавчий лист № 2-4/2010, стягувач повинен у відповідності до ч.7 Порядку надати до органу Казначейства заяву про виконання рішення суду та оригінал виконавчого документа, тобто виконавчий лист Дніпровського районного суду м. Києва від 17.12.2010 по справі № 2-4/2010.

З огляду на викладене, дії державних виконавців, на виконанні у яких перебував даний виконавчий документ та дії начальника відділу примусового виконання рішень, були спрямовані на створення умов для реального виконання даного рішення суду у відповідності з вимогами чинного законодавства України.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Однак, в порушення вимог даної статті в поданій скарзі та при наданні пояснень в судовому засіданні і в якості свідка, представником скаржника жодним чином не вказано в чому полягає порушення прав чи свобод скаржника ОСОБА_1

Крім того, судом встановлено, що єдиним механізмом виконання рішень даної категорії справ є звернення стягувача до органів Казначейства, додавши при цьому оригінал виконавчого документа.

Що стосується п.8 вимоги скаржника про поновлення строку оскарження постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження ( відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 27.12.2010 року №23478186 головного державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_5, оскільки він дізнався лише 30.12.2011 року про те, що дану постанову не скасовано, то дана вимога також задоволенню не підлягає, оскільки про винесену постанову скаржнику було відомо ще 10 лютого 2011 року, коли він подавав повторно заяву про примусове виконання рішення суду від 10.03.2010 року разом з виконавчим листом від 17.12.2010 року № 2-4/2010.

Керуючись ст.ст. 383-387 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

В задоволенні скарги ОСОБА_1 до Начальника управління Державної Виконавчої Служби Головного управління юстиції у місті Києві ОСОБА_2, Начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_3, Начальника відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_4, Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_5, державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_6, державного виконавця відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у м. Києві ОСОБА_7 на неправомірні рішення, дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби під час виконання судового рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 10 березня 2010 року по виконавчому листу від 17 грудня 2010 року - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом 5-ти днів з дня її проголошення.

Суддя: