УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа 0603/2-1726/11

Категорія 31

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючої - судді Євстаф'євої Т.А.,

суддів: Зарицької Г.В., Талько О.Б.

при секретарі Трохимчук Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до кредитної спілки «Центр фінансових послуг» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином, за апеляційною скаргою кредитної спілки «Центр фінансових послуг» на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 листопада 2011 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в обгрунтування якого зазначив, що 15 листопада 2007 року уклав з КС «Центр фінансових послуг» договір про залучення на депозитний рахунок внеску в сумі 5000 грн. Оформлення зазначеного договору здійснювала працівник кредитної спілки ОСОБА_2

В подальшому стало відомо, що ОСОБА_2 неправомірно заволоділа коштами позивача та вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2010 року визнана винною у скоєнні злочинів, передбачених ст. ст.191 ч.3, 358 ч.2 КК України.

Посилаючись на ст. 1172 ЦК України, позивач просив суд стягнути з кредитної спілки «Центр фінансових послуг» 5000 грн. заподіяної йому матеріальної шкоди. Окрім того, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача 2000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 листопада 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з кредитної спілки «Центр фінансових послуг» на користь ОСОБА_1 5000 грн. матеріальної шкоди та 120 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В решті позову відмовлено за безпідставністю. Стягнуто з кредитної спілки «Центр фінансових послуг» на користь державного бюджету 51 грн. державного мита.

В апеляційній скарзі кредитна спілка «Центр фінансових послуг», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить це рішення змінити.

Апелянт посилається на неповне з?ясування судом обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, недоведеність обставин справи, які суд вважав встановленими. На думку апелянта, кредитна спілка не може нести відповідальність за винні дії працівника, який діяв всупереч посадовій інструкції та чинному законодавству. Апелянт вважає, що ОСОБА_2, отримуючи кошти від позивачки, діяла не як посадова особа спілки, а як фізична особа, що, в свою чергу, виключає можливість відшкодування кредитною спілкою матеріальної шкоди, заподіяної злочинними діями ОСОБА_2

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ч.4 ст.61 ЦПК України вирок у кримінальні справі, що набрав законної сили, обов?язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

По справі встановлено, що вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2010 року ОСОБА_2 засуджено за ст. ст.191 ч.3, 358 ч.2 КК України. Зокрема, її було визнано винною у тому, що вона, обіймаючи посаду економіста по фінансовій роботі Бердичівського відділення №1 кредитної спілки «Центр фінансових послуг» та будучи матеріально-відповідальною особою, привласнила отримані нею як представником спілки за договором депозиту належні позивачу грошові кошти в сумі 5000 грн. При цьому, встановлено, що, працюючи на вказаній посаді, відповідно до посадової інструкції економіста по фінансовій роботі «Спілки», ОСОБА_2 зобов?язана була, зокрема, оформляти депозитні договори.

Таким чином, вчинення ОСОБА_2 протиправних дій, спрямованих на заволодіння належними позивачу грошовими коштами в сумі 5000 грн., при виконанні нею службових обов?язків економіста по фінансовій роботі кредитної спілки «Центр фінансових послуг», встановлено вироком Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 29 грудня 2010 року, який набрав законної сили.

Отже, отримуючи від позивача грошові кошти, ОСОБА_2 діяла як уповноважена особа кредитної спілки «Центр фінансових послуг».

Стягуючи з кредитної спілки на користь позивача 5000 грн. матеріальної шкоди, суд першої інстанції виходив з положень ч. 1 ст. 1172 ЦК України, якою передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов?язків.

Такий висновок суду відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом не встановлені обставини, які підтверджують наявність спричиненої шкоди та її розмір, а також те, що кредитна спілка є неналежним відповідачем, не грунтуються на матеріалах справи та висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу кредитної спілки «Центр фінансових послуг» відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 01 листопада 2011 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуюча : Судді: