Справа №1-75/12 Головуючий у суді у 1 інстанції - Бурда

Номер провадження 11/1890/498/12 Суддя-доповідач - Філонова

Категорія - 3

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2012 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Філонової Ю. О.,

суддів - Забари І. К., Сахнюка В. Г.,

з участю прокурора - Кононової Л.Ф.

засудженого - ОСОБА_2

захисника - ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями адвоката ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на вирок Зарічного районного суду м. Суми області від 03 квітня 2012 року, яким

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,-

засуджений за ст.115 ч.1 КК України до покарання у виді 7 років позбавлення волі.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати в сумі 3226 грн. 80 коп.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 6713,98 грн. в рахунок відшкодування майнової шкоди, 100000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 2700 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, всього на загальну суму 109413,98 грн.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 23-00 години на території колишнього цеху №3 підприємства «Сумизалізобетон», що у м. Суми по вул. Воєводіна, 27, під час спільного вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та ОСОБА_5, який також перебував у стані алкогольного сп'яніння, виникла сварка, яка переросла в бійку. В ході бійки ОСОБА_5 наніс ОСОБА_2 декілька ударів руками та ногами по різним частинам тіла.

Дії ОСОБА_5 розлютили сп'янілого ОСОБА_2, внаслідок чого в нього на ґрунті раптово виниклої особистої неприязні виник умисел на позбавлення ОСОБА_5 життя. З цією метою, реалізуючі свій злочинний намір спрямований на заподіяння смерті ОСОБА_5, ОСОБА_2 схопив зі столу кухонний ніж та тримаючи його у правій руці, діючи умисно, з метою вбивства, із значною силою наніс ним потерпілому ОСОБА_5 один удар у ліве стегно та два удари у ліву передню частину тулубу, усвідомлюючи при цьому, що в проекції вказаної частини тіла розташовані життєво-важливі органи людини і, що їх пошкодження, призведе до смерті. Внаслідок умисних дій ОСОБА_2, ОСОБА_5 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження у виді: вертикально розташована проникаюча рана щілинно-лінійної форми по передній поверхні черевної стінки зліва під реберною дугою на рівні середньо-ключичної лінії нижче лівого навколососкового кружка на 16 см., продовженням рани є раневий канал, направлений спереду назад, зліва направо і знизу вверх, проходить в тканинах передньої черевної стінки довжиною до 3,5см і проникає у черевну порожнину; та легкі тілесні ушкодження у вигляді: вертикально направлене садно лінійної форми зліва в ділянці грудинно-ключичного з'єднання; непроникаюча рана щілинно-лінійної форми на зовнішній поверхні лівого стегна, продовженням рани є раневий канал, направлений спереду назад і знизу вверх, проходить в тканинах підшкірної клітковини паралельно шкірі лівого стегна довжиною до 12 см.

Від отриманих тяжких тілесних ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного пошкодження черевної порожнини з пошкодженням діафрагми та серця, тампонади серця, які є небезпечними для життя у момент заподіяння, ОСОБА_5 помер на місці події.

В поданій апеляції та доповненнях до неї захисник ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, а кримінальну справу відносно ОСОБА_2 направити на новий судовий розгляд до Зарічного районного суду м. Суми у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону. Свої вимоги мотивує тим, що суд у мотивувальній частині вироку, в якості доказів вини ОСОБА_2, наводить лише окремі докази та не проводить перевірку їх достовірності у порівнянні з іншими доказами, а окремі докази зовсім не взято до уваги, вважає, що аналіз матеріалів кримінальної справи у їх сукупності повністю доводить недоведеність висновків суду першої інстанції щодо наявності в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, оскільки ОСОБА_2 схопив ножа тільки після того, як ОСОБА_5 наніс удари кулаками в його голову і ногами по іншим частинам тіла, намагаючись захиститись від агресивних нападів потерпілого, ОСОБА_2 в межах самозахисту був змушений проводити рухи ножем в напрямку ОСОБА_5 Також досудовим та судовим слідством не перевірено можливість дійсного наштовхування на ніж ОСОБА_5 який знаходився у тяжкий ступені алкогольного сп'яніння, в період нападу останнього на ОСОБА_2

Прокурор у своїй зміненій апеляції просить вирок скасувати у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону при вирішенні цивільного позову потерпілого, а справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, посилаючись на те, що судом не було дано належної оцінки показам підсудного, який вказував, що він за ніж схопився після того, як ОСОБА_5 в черговий раз піднявся для нанесення йому удару. Також, вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд в порушення вимог ст.93 КПК України стягнув з ОСОБА_2 2 700 грн. коштів , які були витрачені потерпілою на послуги адвоката, що суперечить кримінально-процесуальному закону.

Заслухавши суддю доповідача, засудженого ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3 які підтримали подану апеляцію, та просили скасувати вирок суду, а справу направити на новий розгляд до суду, прокурора Кононову Л.Ф., яка підтримала змінену апеляцію, та частково апеляцію захисника засудженого, потерпілу ОСОБА_4, яка вважала вирок законним і обґрунтованим, та просила відмовити в задоволенні поданих апеляцій перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, провівши судові дебати і вислухавши останнє слово засудженого, колегія суддів вважає, що апеляції захисника ОСОБА_6 та прокурора, який підтримував державне обвинувачення по справі не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину за обставин, встановлених судом, відповідають матеріалам кримінальної справи й підтверджені дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і яким судом дана належна оцінка.

Твердження у апеляції захисника засудженого про те, що умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_5 у ОСОБА_2 не було, а удар ножем ОСОБА_2 завдав в зв'язку з самозахистом та в стані необхідної оборони, є безпідставними.

Ці доводи були детально розглянуті судом і спростовані наведеними у вироку доказами.

Так, сам засуджений ОСОБА_2 визнаючи частково свою вину в скоєному, показав, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року близько 23-00 години він та потерпілий знаходилися на території колишнього цеху №3 підприємства «Сумизалізобетон», і під час спільного вживання алкогольних напоїв між ними виникла сварка, яка переросла в бійку і в наслідок його дій із застосуванням ножа було заподіяно смерть потерпілого ОСОБА_5 Однак він діяв не з метою вбивства, а захищався від протиправних дій ОСОБА_5 Коли ОСОБА_5 його штовхнув, то він обперся руками на стіл і взяв там кухонного ножа. Після цього, тримаючи ніж в одній руці, він обома руками став відштовхувати ОСОБА_5 від себе, який наносив йому удари та збив з ніг. Піднімаючись з підлоги, він опирався на ліву руку, а правою рукою, в якій тримав ніж, махав в сторону ОСОБА_5, намагаючись захиститися від дій останнього. В ході цих дій він побачив, що потерпілий осів і ОСОБА_2 скориставшись цим втік, а повернувшись побачив, що останній лежав у крові, він перевернув ОСОБА_5 та побачивши рану в боці, почав надавати йому медичну допомогу, а потім викликав міліцію і швидку допомогу

Із показань свідка ОСОБА_7, який працював охоронцем на території колишнього підприємства «Сумизалізобетон» в м. Суми по вул. Воєводіна, 27, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 р. він заступив на чергування о 16 год. Близько 20-30 години він на території підприємства зустрівся з ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у якого з собою було спиртне. Вони втрьох пройшли в побутову кімнату де вживали спиртне. Через 30 хвилин, він залишивши ОСОБА_5 та ОСОБА_2 які вже перебували в стані алкогольного сп'яніння, пішов. Близько 24 год. до воріт підприємства, яке він охороняв, приїхала міліція та швидка допомога та повідомили, що у цеху № 3 скоєно злочин.

Свідок ОСОБА_8, який працює лікарем виїзної бригади Сумської міської станції швидкої медичної допомоги, показав суду, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 23 год. 10 хв. надійшов виклик про необхідність виїзду для надання медичної допомоги чоловіку, якому спричинили тілесні ушкодження за адресою: м. Суми, вул. Воєводіна, 18, стройбаза. Повідомлення надійшло від невідомого чоловіка. За повідомленням виїхала бригада у складі нього, фельдшера ОСОБА_9, санітара ОСОБА_10, водія ОСОБА_11 По прибуттю на вул. Воєводіна вони тривалий час не могли знайти вказану адресу, потім до них приєдналися співробітники міліції, які також виїхали на місце події. Близько 24 год. вони за допомогою чоловіка, який працював сторожем на одному з підприємств по вул. Воєводіна, знайшли місце події. Їм відчинив чоловік, як потім стало відомо ОСОБА_2 який перебував у стані алкогольного сп'яніння, та не міг пояснити, що сталося, а потім пояснив, що сторож цього цеху з кимсь вживав спиртне і цей невідомий вдарив сторожа ножем і зник. ОСОБА_2 провів їх до побутової кімнати, де вони на підлозі побачили чоловіка повної статури та навколо нього було багато крові. Він оглянув лежачого на підлозі чоловіка і виявив, що у того мається колото-різане поранення по передній підмишечній лінії зліва з рівними краями, також цей чоловік був облитий «зеленкою». Після огляду він констатував смерть цього чоловіка.

Свідки ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_11, надали суду покази аналогічні показам свідка ОСОБА_13

Потерпіла ОСОБА_4, в судовому засіданні показала, що ОСОБА_5 доводиться їй батьком і самостійно займався її вихованням до досягнення нею повноліття. Батько проживав з ОСОБА_14, з якою у шлюбі не перебував. Про його смерть дізналась від працівників міліції та брата.

Свідок ОСОБА_14, показала, що проживала разом з ОСОБА_5 однією сім'єю без реєстрації шлюбу. 05.08.2012 року близько 7 години ОСОБА_5 пішов на роботу і мав працювати до ранку наступного дня. 06.08.2011 року їй зателефонували працівники міліції і повідомили про вбивство ОСОБА_5

Покази засудженого ОСОБА_2 про місце вбивства потерпілого ОСОБА_5 стверджується протоколом огляду місця події від 06.08.2011р, згідно якого в 3 цеху по вул. Воєводіна, 27 в м. Суми року був виявлений труп ОСОБА_5, зі слідами насильницької смерті та вилучені речові докази.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 556 від 24.09.2011 року, встановлено що на трупі ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: вертикально розташованої проникаючої рани щілинно-лінійної форми по передній поверхні черевної стінки зліва під реберною дугою на рівні середньо-ключичної лінії нижче ареоли лівого навколососкового кружка на 16 см.; вертикально направленого садна лінійної форми зліва в ділянці грудинно-ключичного з'єднання; непроникаючої рани щілинно-лінійної форми на зовнішній поверхні лівого стегна. Смерть ОСОБА_5 настала внаслідок проникаючого колото-різаного пошкодження черевної порожнини з пошкодженням діафрагми та серця, тампонади серця. Тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного пошкодження черевної порожнини з пошкодженням діафрагми та серця є небезпечними для життя і кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження та такі, що знаходяться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті. Після отримання пошкодження в епігастральну ділянку до настання смерті минув проміжок часу від декількох десятків секунд до кількох хвилин.

Тілесні ушкодження виникли від дії плоского клинкового знаряддя типу ножа прижиттєво за короткий час до настання смерті та не могли виникнути при падінні.

Як пояснював в ході досудового та судового слідства сам засуджений ОСОБА_2 він за допомогою кухонного ножа, який взяв зі столу в побутовій кімнаті, захищався від ОСОБА_5

Згідно висновку судово-цитологічної експертизи № 448 від 08.09.2011 року вбачається, що на клинку ножа з пластмасовою рукояткою, вилученому при огляді місця події, виявлено кров людини, походження якої можливе від потерпілого ОСОБА_5 та ОСОБА_2

Згідно висновку медико-криміналістичної експертизи № 284 від 09.09.2011р вбачається, що на лоскутах шкіри з лівого стегна та грудної клітини зліва трупу ОСОБА_5 виявлені пошкодження у вигляді колото-різаних ран, які могли утворитися від дії ножа з рукояткою у вигляді текстолітових накладок, вилученого при огляді місця події.

З огляду на висновки медико-криміналістичних експертиз № 282 від 09.09.2011 та № 283 від 09.09.2011 року вбачається, що на передній поверхні фуфайки та на лівій передній половині брюк, які належали ОСОБА_5, виявлені колото-різане пошкодження, які могли утворитися внаслідок дії ножа з рукояткою у вигляді двох накладок з текстоліту, вилученого при огляді місця події.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 556 від 24.09.2011 року вбачається, що механізм утворення та локалізація тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_5, частково відповідає механізму утворення та локалізації тілесних ушкоджень, продемонстрованим підозрюваним ОСОБА_2 під час проведення відтворення обстановки та обставин події.

Судово медичний експерт ОСОБА_15 у судовому засіданні підтвердила, що тілесне ушкодження виявлене у ОСОБА_5 у вигляді проникаючого колото-різаного пошкодження черевної порожнини з пошкодженням діафрагми та серця від якого настала смерть потерпілого, не могло утворитися внаслідок наштовхування на ніж, оскільки для утворення такого ушкодження слід було прикласти значне фізично зусилля.

Те, що ОСОБА_2 визнав свою вину частково, колегія суддів розцінює як обраний спосіб його захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності.

При цьому як вбачається з матеріалів справи і як обґрунтовано зазначено у вироку, ОСОБА_2 під час досудового та судового слідства неодноразово змінював свої покази, які суд мотивовано проаналізував .Спочатку вході досудового слідства він пояснював, що в ході бійки з ОСОБА_5 та захищаючись від нього він узяв ніж та наніс потерпілому удар в область тулубу, від якого потерпілий помер. В подальшому ОСОБА_2 пояснював, що ударів ножем потерпілому не наносив, а лише махав ножем та виставив його перед собою, тримаючи у руці, а потерпілий сам наштовхнувся на ніж. Потім ОСОБА_2 зазначав, що він тримаючи у руках ніж, намагався відштовхнути від себе потерпілого, а також махав ножем, щоб відігнати його від себе.

Судом першої інстанції були перевірені доводи засудженого ОСОБА_2 про відсутність у нього умислу на вбивство потерпілого, які були обґрунтовано спростовані сукупністю зібраних по справі доказів.

В ході досудового та судового слідства, на підставі належних доказів, було встановлено, що ОСОБА_2, будучі повністю осудним на час вчинення злочину, перебуваючи в стані простого алкогольного сп'яніння, вступив в бійку з раніше знайомим ОСОБА_5, про що свідчать тілесні ушкодження виявлені як у потерпілого так і у підсудного. При цьому, він мав можливість вільно покинути місце конфлікту, але не зробив цього, а взяв активну участь у бійці та під час неї умисно заподіяв смерть потерпілому.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обставини справи й характер дій засудженого свідчать про те, що він наносячи, з мотивів раптово виниклої особистої неприязні, ножем удари в життєво - важливі органи потерпілому, а саме удари в область грудної клітини, ОСОБА_2 мав умисел на позбавлення ОСОБА_5 життя, та усвідомлював суспільно - небезпечний характер свого діяння - посягання на життя іншої особи, передбачав його суспільно - небезпечні наслідки у вигляді настання фізіологічної смерті потерпілого і бажав їх настання, тобто діяв з прямим умислом, направленим на вбивство.

Колегія суддів вважає, що усі обставини справи досліджені судом всебічно, повно і об'єктивно, зібраним доказам дана належна оцінка в їх сукупності і дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 115 КК України кваліфіковані правильно.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи апеляції захисника про те, що досудовим та судовим слідством належним чином не перевірено можливість дійсного наштовхування на ніж ОСОБА_5 який знаходився у тяжкий ступені алкогольного сп'яніння, оскільки ці твердження повністю спростовуються як матеріалами справи, так і вироком суду, де суддею був зроблений повний аналіз доказів, в тому числі і показів засудженого ОСОБА_2 про наштовхування ОСОБА_5 на ніж.

Також є безпідставними доводи апеляції захисника засудженого про те, що у ОСОБА_2 не було мети на вбивство потерпілого, а злочин він вчинив в стані необхідної оборони, оскільки в ході досудового та судового слідства, фактично реального нападу за сторони потерпілого, який би був небезпечний для життя і здоров'я засудженого ОСОБА_2 та вимагав від нього подібного захисту, не встановлено.

Колегія суддів вважає необґрунтованими і твердження прокурора в апеляції про те, що судом не була дана належна оцінка показам засудженого ОСОБА_2 в тій частині, де він вказував, що схопився за ніж після того, як ОСОБА_5 в черговий раз піднявся для нанесення йому удару, по скільки в судовому засіданні це питання було досліджено належним чином, та судом була дана критична оцінка таким показам, про що прямо зазначено у вироку.

Посилання прокурора на те, що суд що в порушення ст.333 КПК України, невірно вказав у вироку прізвище прокурора, який брав участь у розгляді кримінальної справи, оскільки державне обвинувачення підтримував прокурор Марченко Н.В. а не ОСОБА_16 як вказано у вступній частині вироку, є слушними. Між тим, вказана описка в прізвищі прокурора, не є підставою для скасування вироку .

Покарання засудженому призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого, даних про особу винного, обставин які пом'якшують і обтяжують покарання.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням поведінки потерпілого, та дій засудженого ОСОБА_2 після скоєного, а саме намагання надати першу медичну допомогу, виклик швидкої допомоги та міліції, суд призначив ОСОБА_2 таке покарання, яке є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів, тому воно є обґрунтованим та справедливим.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування чи зміну вироку, колегією суддів не встановлено, тому апеляції захисника засудженого та прокурора задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів апеляції прокурора про порушення судом норм кримінально-процесуального закону при вирішенні цивільного позову потерпілої, в частині стягнення з засудженого ОСОБА_2 2 700 грн. коштів, які були витрачені потерпілою на послуги адвоката, то колегія суддів вважає такі доводи безпідставні.

Так, як вбачається з матеріалів кримінальної справи, адвокат ОСОБА_17 дійсно приймав участь у розгляді даної справи як представник потерпілої ОСОБА_4, про що свідчать наявні в матеріалах справи договір про надання адвокатом послуг по представництву в суді від 20.10.2011 року. При цьому потерпілою ОСОБА_4 були понесені витрати за юридичну допомогу на суму 2 700грн і ця ж сума була нею включена до цивільного позову про відшкодування шкоди завданої злочином

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні цивільного позову правомірно стягнув з засудженого понесені потерпілою витрати, однак при цьому, помилково послався у мотивувальній частині вироку на ст. 93 КПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне виключити з мотивувальної частини вироку, як на підставу відшкодування потерпілій витрат на правову допомогу, посилання на ст. 93 КПК України.

Помилкове посилання судом при вирішенні цивільного позову на ст.93 КПК України не є підставою для зміни чи скасування вироку, а може бути усунуте шляхом його уточнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 362, 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Вирок Зарічного районного суду м. Суми від 03 квітня 2012 року відносно ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляції захисника ОСОБА_3 та прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції - без задоволення.

Уточнити вирок Зарічного районного суду м. Суми від 03 квітня 2012 року відносно ОСОБА_2, виключивши з мотивувальної частини вироку, як на підставу відшкодування потерпілій витрат на правову допомогу , посилання на ст.93 КПК України.

СУДДІ:

Філонова Ю. О. Забара І. К. Сахнюк В. Г.