Справа № 22ц - 1785/07 Головуючий першої інстанції: Семенова Л.М.
Категорія: 13 Суддя-доповідач апеляційного суду: Базовкіна Т.М.
УХВАЛА
Іменем України
9 жовтня 2007 року колегія суддів судової палати в цивільних справах
апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Славгородської Н.П.,
суддів: Мурлигіної О.Я.,
Базовкіної Т.М. ,
при секретарі судового засідання: Бобуйок І.Ф.,
за участю позивача ОСОБА_1., його представника ОСОБА_2., відповідачки ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві цивільну справу за
апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 липня 2007 року, ухвалене за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про визнання договору дарування жилого будинку недійсним,
встановила:
11 травня 2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4про визнання договору дарування жилого будинку недійсним.
Позивач вказував, що йому на праві власності належав жилий будинок АДРЕСА_1. 7 вересня 1991 р. у Шевченківський сільській раді він підписав документ, який вважав заповітом на користь своїй дочки ОСОБА_4Згодом з'ясувалось, що він підписав договір дарування належного йому жилого будинку відповідачці.
Посилаючись на вказані обставини, а також на те, що у нього погані стосунки з відповідачкою, яка не надає йому належного догляду, за умови якого він погодився подарувати будинок, позивач просив суд визнати договір дарування недійсним.
Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 липня 2007 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що висновки суду не відповідають обставинам спору й просить рішення суду скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення позивача, його представника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із таких підстав.
Суд в межах заявлених вимог, на підставі наданих сторонами доказів правильно встановив, що відповідно до договору дарування, посвідченого 7 вересня 1999 р. секретарем Шевченківської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області, ОСОБА_1 передав безоплатно у власність своїй дочці ОСОБА_4 жилий будинок АДРЕСА_1
Таким чином договір було укладено у належній формі. Крім того позивачем не надано доказів того, що він не усвідомлював наслідки укладеного договору: на час підписання угоди ОСОБА_1 виповнилося 63 роки, його стан здоров'я був задовільний, а тому суд правильно дійшов висновку, що спірна угода відповідала волевиявленню сторін і вірно відмовив у задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги не спростовують вище викладене, а підтверджують висновки суду про те, що даний позов виник через погіршення особистих стосунків сторін.
Більш того, в судовому засіданні суду першої інстанції як позивач, так і його представник підтвердили, що ОСОБА_1 в 1991 р. подарував свій будинок відповідачці і розумів при цьому наслідки такої угоди (а.с. 39-40).
За такого колегія суддів не вбачає підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1. відхилити, рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 11 липня 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.