Справа № 22ц-0590/10041/12 Головуючий у 1 інстанції Міросєді А.І.

Категорія 34 Доповідач Санікова О.С.

__________________________________________________________________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2012 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого - судді Санікової О.С.

суддів: Дундар І.О., Барсукової О.І.

при секретарі Риндіній Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», третя особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, матеріального збитку та моральної шкоди, завдано джерелом підвищеної небезпеки

за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2012 року ,-

В С Т А Н О В И В:

В апеляційній скарзі ТОВ «Епіцентр К» просить скасувати рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2012 року, яким позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К», треті особи ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення страхового відшкодування, матеріального збитку та моральної шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки задоволений частково: стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 24490 грн., вартість послуг евакуатора у розмірі 450 грн., а всього 24940 грн.; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 суму матеріального збитку у розмірі 60942.41 грн., вартість послуг із зберігання автомобіля у розмірі 6975 та у відшкодування моральної шкоди 5000 грн., а всього 72917.41 грн.; стягнуто з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша» на користь ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог у відшкодування вартості проведення товарознавчого дослідження 116 грн., у відшкодування витрат на правову допомогу 1450 грн. та у відшкодування витрат по сплаті судового збору 249.40 грн., а всього 1815.40 грн.; стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 пропорційно до задоволених позовних вимог у відшкодування вартості проведення товарознавчого дослідження 284 грн., у відшкодування витрат на правову допомогу 3550 грн. та у відшкодування витрат по сплаті судового збору 729.17 грн., а всього 4563.17 грн.; право на залишки транспортного засобу «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_1, який належить позивацчі ОСОБА_1, передано приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «Перша» (29% вартості) та товариству з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» (29% вартості) пропорційно до розміру виплаченого відшкодування після проведення повної виплати; в іншій частині позову відмовлено.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «Епіцентр К» посилається на необґрунтованість рішення суду у зв'язку з тим, що судом були порушені статті 57, 59, 60 ЦПК України, ст. 1194 ЦК України, ст. ст. 22, 35, абз. 2 п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки позивачем не дотримано встановленої законодавством процедури визначення оцінки завданої шкоди, тобто оцінка розміру завданої шкоди здійснена не страховою установою, а позивачем самостійно; при здійсненні первісного огляду пошкодженого транспортного засобу оцінювачем не було запрошено представників ТОВ «Епіцентр К» та інших відповідачів для спільної фіксації пошкоджень, що надало, на думку апелянта, можливість не фіксувати такі ймовірні ознаки, що існували до ДТП, як строк експлуатації транспортного засобу, інтенсивність, заміна кузова, наявність аварійних пошкоджень або корозійних руйнувань, ранішнє зовнішнє перефарбування тощо і що дає підстави стверджувати про цілеспрямоване завищення позивачем розміру завданої внаслідок ДТП шкоди; апелянт також вважає, що завдана позивачці матеріальна шкода не підлягає задоволенню, оскільки завдана позивачці шкода внаслідок ДТП повністю покривається страховим лімітом за полісами, виходячи з того, що між ТОВ «Епіцентр К» і ПАТ «Європейський страховий альянс» 15 листопада 2010 року був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 16 листопада 2010 року до 15 листопада 2011 року, за яким забезпеченим транспортним засобом є напівпричеп «Kogel SN 24 Р 100» з лімітом відповідальності 50000 грн., а між ТОВ «Епіцентр К» і ПАТ «Страхова компанія «Перша» був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів строком дії з 15 липня 2010 року до 14 липня 2011 року, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «МАЗ 54342» з лімітом відповідальності 25000 грн. за вирахуванням франшизи; апелянт також вважає, що адвокатський гонорар у сумі 5000 грн., сплачений ОСОБА_1 адвокату ОСОБА_4 за договором про надання правової допомоги перевищує гранично допустимий розмір, передбачений Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»; апелянт вважає, що при даних правовідносинах відсутній матеріальний закон щодо відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта підтримала доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Позивачка і її представник у судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти доводів апеляційної скарги, вважаючи рішення законним і обґрунтованим.

Інші сторони у судове засідання апеляційного суду не з'явились, про час і місце розгляду справи повідомлені повістками.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачка ОСОБА_1 є власником автомобіля «Volkswagen Polo», номерний знак НОМЕР_2, яким має право керувати ОСОБА_3 на підставі довіреності, посвідченої 4 листопада 2010 року приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу.

22 лютого 2011 року приблизно об 11.30 годині водій ОСОБА_2, керуючи автопоїздом у складі тягача-автомобіля «МАЗ 54342», номерний знак НОМЕР_3 і напівпричепа «Kogel SN 24 Р 100», номерний знак НОМЕР_4, рухаючись по автодорозі Слов'янськ-Маріуполь у напрямку м. Слов'янськ, на 54 км +170 м вказаної автодороги не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, виїхав на зустрічну смугу руху, де скоїв зіткнення з автомобілем «Volkswagen Polo» під керуванням водія ОСОБА_3 Внаслідок зіткнення автомобіль «Volkswagen Polo» отримав механічні пошкодження. Причиною ДТП стали грубі порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, якого 27 квітня 2011 року постановою Деснянського районного суду м. Києва було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно звіту про оцінку розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 29 березня 2011 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Polo» складає 114343 грн. 82 коп.; ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Polo» без урахування механічних пошкоджень на момент оцінки складає 85932.41 грн.; вартість матеріального збитку, спричиненого володільцю внаслідок аварійних пошкоджень автомобіля на момент оцінки складає 85932.41 грн. Вартість проведеного автотоварознавчого дослідження склала 400 грн. З місця ДТП до місця зберігання автомобіль «Volkswagen Polo» був доставлений евакуатором, вартість послуг якого склала 450 грн.

Судом також встановлено, що 22 лютого 2011 року ОСОБА_1 з ТОВ «Фірма «Агротехком» укладений договір зберігання її автомобіля «Volkswagen Polo». Згідно акту виконаних робіт від 21 лютого 2012 року вартість послуг по зберіганню її пошкодженого автомобіля в період часу з 22 лютого 2011 року по 21 лютого 2012 року склала 5475 грн., з 21 лютого 2012 року по 31 травня 2012 року - 1500 грн.

Позивачка ОСОБА_1 та представник ТОВ «Епіцентр К» визнали, що внаслідок ДТП сталася повна загибель автомобіля «Volkswagen Polo», з чим погодився суд, оскільки його відновлювальний ремонт значно перевищує ринкову вартість автомобіля до ДТП, що економічно є необґрунтованим та недоцільним.

Судом встановлено і не заперечувалось сторонами, що автомобіль «МАЗ 54342» і напівпричіп «Kogel SN 24 Р 100» належать ТОВ «Епіцентр К», а ОСОБА_2, який керував зазначеним транспортним засобом, перебуває у трудових відносинах з ТОВ «Епіцентр К» і дорожньо-транспортна пригода сталася під час виконанням ним трудових обов'язків.

Між ТОВ «Епіцентр К» і ПАТ «Європейський страховий альянс» 15 листопада 2010 року був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ВА 2326098 строком дії з 16 листопада 2010 року до 15 листопада 2011 року, за яким забезпеченим транспортним засобом є напівпричіп «Kogel SN 24 Р 100», номерний знак НОМЕР_4. Страхове відшкодування за даним договором складає 50000 грн., франшиза 510 грн.

Між ТОВ «Епіцентр К» і ПАТ «СК «Перша» 14 липня 2010 року був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ВЕ 4733787 строком дії з 15 липня 2010 року до 14 липня 2011року, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «МАЗ 54342», номерний знак НОМЕР_3. Страхове відшкодування за даним договором складає 25500 грн., франшиза 510 грн.

13 березня 2012 року ОСОБА_1 до ПАТ «СК «Перша» була подана заява на виплату страхового відшкодування. Проте станом на 25 червня 2012 року позивачці страхове відшкодування виплачено не було. Не відшкодована також шкода і ТОВ «Епіцентр К».

Суд вважав, що діями працівників ТОВ «Епіцентр К» (водій ОСОБА_2.) позивачці було спричинено моральну шкоду, яка полягає в тому, що остання після того, як дізналась про ДТП з її автомобілем, зазнала психологічного стресу, порушився її нормальний та звичний уклад життя; від думки про те, що її автомобіль з пробігом всього 38000 км був знищений, а його відновлення економічно недоцільно, спричинили їй душевні хвилювання і завдали необхідності придбання нового автомобіля, на що потрібні значні грошові витрати, оскільки автомобіль використовувався нею не тільки у особистих цілях, а і для підприємницької діяльності; відсутність особистого транспорту негативно впливає на можливість реалізації її діяльності; сама подія ДТП змусила її для захисту своїх прав неодноразово звертатись до відповідачів, звертатись за юридичною допомогою, витрачати час на складання різного роду заяв, на поїздки до Києва, де розташовані офіси відповідачів з питань відшкодування шкоди; витрачаючи велику кількість свого часу вона фактично була позбавлена можливості нормально працювати, повноцінно відпочивати та спілкуватися зі своєю родиною, а також реалізовувати свої повсякденні звички та бажання, вести звичний спосіб життя.

Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» суми матеріального збитку в розмірі 60942.41 грн., вартість послуг із зберігання автомобіля в розмірі 6975 грн., на відшкодування моральної шкоди 5000 грн., у відшкодування витрат на правову допомогу в сумі 3550 грн. суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ «СК «Перша» має сплатити страхове відшкодування у розмірі 24990 грн., тобто в межах страхового відшкодування за вирахуванням франшизи 510 грн., що складає 29% ринкової вартості автомобіля. А оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди з ПАТ «Європейський страховий альянс» з тих підстав, що настання дорожньо-транспортної пригоди автопоїзду під час його руху є наслідком дій водія тягача, оскільки тягач і напівпричіп приводиться в рух двигуном тягача та діями водія цього тягача, а відповідно до Правил дорожнього руху України причіп - це транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом, то різницю між сумою відшкодування та сумою, яка повинна бути відшкодована страховиком, має виплачувати особа, яку визнано винною у скоєнні ДТП або особа, на яку, згідно закону, покладена така відповідальність, тобто в даному випадку ТОВ «Епіцентр К», а саме 60942.41 грн. (85932.41 грн. - 24990 грн.), що складає 71% ринкової вартості автомобіля.

Стягуючи з ТОВ «Епіцентр К» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди 5000 грн., виходячи з положень ст. 23 ЦК України, приписів постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та конкретних обставин справи, суд вважав, що таке відшкодування буде розумним та справедливим.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 5000 грн. суд виходив з наданих нею документів та керуючись ст. 79 ЦПК України.

Такі висновки суду є правильними.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом 22 лютого 2011 року приблизно об 11.30 годині сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автопоїзда у складі тягача-автомобіля «МАЗ 54342», номерний знак НОМЕР_3 і напівпричепа «Kogel SN 24 Р 100», номерний знак НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_2 і який знаходився у трудових відносинах з ТОВ «Епіцентр К» та автомобіля «Volkswagen Polo», належного на праві власності ОСОБА_1, під керуванням водія ОСОБА_3

Внаслідок зіткнення автомобіль «Volkswagen Polo» отримав механічні пошкодження. Причиною ДТП стали грубі порушення Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_2, якого 27 квітня 2011 року постановою Деснянського районного суду м. Києва було визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Згідно звіту про оцінку розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 29 березня 2011 року, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Volkswagen Polo» складає 114343 грн. 82 коп.; ринкова вартість автомобіля «Volkswagen Polo» без урахування механічних пошкоджень на момент оцінки складає 85932.41 грн.; вартість матеріального збитку, спричиненого володільцю внаслідок аварійних пошкоджень автомобіля на момент оцінки складає 85932.41 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що між ТОВ «Епіцентр К» і ПАТ «Європейський страховий альянс» 15 листопада 2010 року був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ВА 2326098 строком дії з 16 листопада 2010 року до 15 листопада 2011 року, за яким забезпеченим транспортним засобом є напівпричіп «Kogel SN 24 Р 100», номерний знак НОМЕР_4. Страхове відшкодування за даним договором складає 50000 грн., франшиза 510 грн.

Між ТОВ «Епіцентр К» і ПАТ «СК «Перша» 14 липня 2010 року був укладений договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів ВЕ 4733787 строком дії з 15 липня 2010 року до 14 липня 2011року, за яким забезпеченим транспортним засобом є автомобіль «МАЗ 54342», номерний знак НОМЕР_3. Страхове відшкодування за даним договором складає 25500 грн., франшиза 510 грн.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обгрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема, звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою ОСОБА_1 на обгрунтування своїх позовних вимог надала в якості доказу звіт про оцінку розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, який зроблений Спілкою Експертів України, а саме оцінювачем ОСОБА_5, який має вищу технічну освіту, кваліфікацію оцінщика за направленням оцінки майна: «оцінка дорожніх транспортних засобів (кваліфікаційне свідоцтво оцінщика серія МФ НОМЕР_6, виданого 19 березня 2005 року Фондом державного майна України. Свідоцтво про підвищення кваліфікації МФ НОМЕР_5 від 29 березня 2009 року, виданого Фондом державного майна України).

При цьому, як вбачається зі звіту, дослідження було здійснено на підставі Методики товарознавчої експертизи і оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України і Фондом державного майна України №142/5/2092 від 24 листопада 2003 року, зареєстрованої в МЮ України 24 листопада 2003 року за №1074/8395 (в редакції наказу Міністерства юстиції України і Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року за №1335/5/1159), на яку посилається апелянт в апеляційній скарзі.

Проте, висновки щодо механізму оцінки, а також визначення розміру матеріальної шкоди, які зазначені у звіті, ТОВ «Епіцентр К» не спростовані. Клопотання про проведення судової автотоварознавчої експертизи представником ТОВ «Епіцентр К» не заявлялось.

В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на те, що про дату проведення огляду її автомобіля оцінщиком нею були повідомлені телеграмами всі відповідачі (зазначене підтверджується копіями телеграм на а.с. 19). Від ТОВ «Епіцентр К» був присутнім ОСОБА_2, який погодився з висновком оцінщика і поставив свій підпис. Ці обставини апелянтом також не спростовані.

Таким чином доводи апеляційної скарги щодо порушень, допущених при проведенні огляду та оцінки автомобіля позивачки та завищення розміру завданої матеріальної шкоди є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги про те, що оцінка шкоди, завданої третій особі забезпеченим транспортним засобом, здійснюється страховиком, не є підставою вважати неналежним доказом звіт для доведення розміру спричиненої матеріальної шкоди при зверненні до суду з позовом, оскільки положення, викладені у ст. 22, п.35.3, абз. 2 п. 36.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» стосуються порядку відшкодування шкоди третім особам саме страховиком і не є обов'язковим для їх застосування при розгляді справи у судовому порядку. Крім того, відповідно до абз. п. 36.2 Закону страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніше як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування, зобов'язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Відповідно до зазначеної норми розмір заподіяної шкоди оцінюється страховиком у випадку відсутності документів, що підтверджує розмір заявленої шкоди. Страховик має право здійснювати виплати страхового відшкодування без проведення експертизи, якщо за результатами проведеного ним огляду пошкодженого майна страховик і потерпілий досягли згоди про розмір страхового відшкодування і не наполягають на проведенні оцінки, експертизи пошкодженого майна. З матеріалів справи вбачається, що страховиками не оспорювалась сума матеріальної шкоди, заявленої позивачкою на підставі звіту про оцінку розміру збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу від 29 березня 2011 року.

Доводи апеляційної скарги про те, що суму страхового відшкодування повинно виплатити і ПАТ «Європейський страховий альянс» також є безпідставними, оскільки спростовуються висновками суду, вважати неправильними які у апеляційного суду немає підстав, а доводи апеляційної скарги не містять обґрунтування неправильності таких висновків.

Є безпідставними також і доводи апеляційної скарги щодо стягнення суми, виплаченої позивачкою за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_6, який представляв її інтереси, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, не може перевищувати 40% встановленої Законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

На обґрунтування позовних вимог про стягнення витрат на правову допомогу позивачкою надані ордер адвоката, витяг з договору на представництво інтересів у суді по цивільній справі, квитанція від 21 лютого 2012 року про сплату ОСОБА_1 5000 грн. за надання правової допомоги адвокатом ОСОБА_6 та акт виконаних робіт (а.с.117).

Виходячи з положень Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», а також встановленого Законом України «Про державний бюджет України на 2012 рік» місячного розміру мінімальної заробітної плати в розмірі 1094 грн., часу, витраченого адвокатом на участь у судових засіданнях в суді першої інстанції, що складає 7 годин згідно журналів судових засідань та часу, витраченого на участь у суді апеляційної інстанції, апеляційний суд вважає, що висновок суду про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 3550 грн. з ТОВ «Епіцентр К» є обґрунтованим, а доводи апеляційної скарги безпідставними.

Як роз'яснено у п. п. 2, 9 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (з подальшими змінами та доповненнями) спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; у випадках, передбачених статтями 4, 440-1 ЦК та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону «Про інформацію», ст. 44 Закону «Про авторське право і суміжні права»); при порушення зобов'язань, які підпадають під дію Закону «Про захист прав споживачів» чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової шкоди).

Оскільки питання відшкодування моральної шкоди регулюються законодавчими актами, введеними у дію в різні строки, суду необхідно в кожній справі з'ясовувати характер правовідносин сторін і встановлювати, якими правовими нормами вони регулюються, шкоди при даному виді правовідносин, коли набрав чинності законодавчий акт, що визначає умови і порядок відшкодування моральної шкоди в цих випадках, та коли були вчинені дії, якими заподіяно цю шкоду.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами, які виникли у лютому 2011 року, коли сталася дорожньо-транспортна пригода, регулюються норми ЦК України, а саме статтями 1172, 1187 ЦК України. Порядок відшкодування моральної шкоди при даних правовідносинах регулюється ст. 1167 ЦК України, яка розміщена в тій же главі 82 «Відшкодування шкоди», що і ст.ст. 1172, 1187 ЦК України.

Виходячи з викладеного апеляційний суд вважає, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності відповідних норм матеріального закону про відшкодування моральної шкоди при даних правовідносинах є помилковими.

Таким чином, розглядаючи справу, суд першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно перевірив доводи і заперечення сторін, встановленим фактам і доказам дав вірну правову оцінку та дійшов правильного висновку про доведеність позовних вимог, заявлених ОСОБА_1 до ТОВ «Епіцентр К» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, а також судових витрат, спричинених в результаті дорожньо-транспортної пригоди; при цьому розмір моральної шкоди, визначений судом, відповідає глибині та характеру моральних страждань позивачки. Висновки суду грунтуються на матеріалах справи та відповідають вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Рішення суду ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314 , 315 ЦПК України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К» відхилити.

Рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 серпня 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Судді: