РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

_____________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/0190/5420/2012Головуючий суду першої інстанції:Тонкоголосюк О.В.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Дралло І. Г.

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді Дралла І.Г.,

СуддівПавловської І.Г., Ісаєва Г.А.,

При секретаріТаранець О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6, що діє також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_9 на заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 травня 2012 року, -

в с т а н о в и л а :

ОСОБА_6, що діє також в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_7 та ОСОБА_8, звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9 про відшкодування моральної шкоди.

Вимоги мотивовані тим, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_9 з 21 серпня 1999 року та мають неповнолітніх дітей ОСОБА_8, 2000 року народження та ОСОБА_7, 2002 року народження. Згодом шлюб розпався і відповідач став мешкати окремо. 9 травня 2009 року відповідач повернувся в квартиру та вчинив бійку, в результаті якої їй було заподіяно легкі тілесні ушкодження. 28 травня 2009 року відповідач знову вчинив бійку і спричинив їй тілесні ушкодження знаходячись в їх квартирі. Обидва разу відповідач вчиняв неправомірні дії відносно неї у присутності неповнолітніх дітей. По даному факту була порушена кримінальна справа і згідно вироку Київського районного суду м. Сімферополя від 26 березня 2010 року ОСОБА_9 визнаний винним у скоєнні злочину та засуджений за ч.1 ст.125 КК України до 700 гривень штрафу. В результаті неправомірних дій відповідача їй завдана моральна шкода, яку вона оцінює в 20 000 гривень. Протиправною поведінкою відповідача її неповнолітнім дітям також завдано моральну шкоду, яку вона оцінює в 10 000 гривень кожному, оскільки увесь час діти бояться знаходитись дома без матері, бояться ходити до школи без супроводу, їх весь час переслідують страхи, оскільки була завдана велика психологічна травма. Діти стали нервовими, погіршилися оцінки у школі.

Рішенням Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 травня 2012 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково.

Стягнуто з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 у рахунок відшкодування їй моральної шкоди 10 000 гривень, у відшкодування моральної шкоди заподіяної неповнолітнім дітям ОСОБА_7 та ОСОБА_8 в розмірі 10 000 гривень кожному. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з вказаним рішенням суду ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, є незаконним та необґрунтованим, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам у справі. Зокрема апелянт посилається, що його дії не були направлені проти дітей, вони не були визнані потерпілими у кримінальній справі, не проходили лікування. Також апелянт посилається на те, що судом не враховано його сімейний та майновий стан.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_6 суд першої інстанції виходив з того, що в провадженні Київського районного суду м. Сімферополя перебувала на розгляді справа за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, третьої особи Управління у справах дітей сім'ї та молоді Київської райради м. Сімферополя та комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Київської райради м. Сімферополя про визначення способу участі у вихованні неповнолітніх дітей, в матеріалах справи якої є довідка психіатричного диспансеру Кримської республіканської психіатричної лікарні №1 дитячого відділення у відповідності до якої станом на 8 вересня 2009 року неповнолітній ОСОБА_8 був консультований і у нього встановлений діагноз розлад адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції, якому було призначене лікування. Неповнолітня ОСОБА_7 була консультована в РПКД їй був встановлений діагноз неврастенія, невротична реакція та їй також призначене лікування. Крім того, в судовому засіданні суду першої інстанції були опитані малолітні діти, які підтвердили, що вони бояться батька, не мають бажання спілкуватись з ним. Також між ОСОБА_6 та сектором з соціальної роботи УСДСМ Київської ради м. Сімферополя був укладений договір №7 про здійснення соціального супроводу, предметом якого було саме уникнення насильства в сім'ї з боку батька. Суд прийняв до уваги лист Сімферопольського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 9 грудня 2011 року зі змісту якого вбачається, що у дітей виявлені психологічні особливості у вигляді страхів, тривоги, відмови від емоційного контакту по відношенню до батька.

Таким чином суд дійшов висновку, що неповнолітнім ОСОБА_8 та ОСОБА_7 заподіяно моральну шкоду з боку батька, що виразилося у насильстві на їхніх очах над їхньою матір'ю і ця моральна шкода підлягає грошевої компенсації у сумі 10000 гривень кожному.

Задовольняючи частково позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 10000 гривень відносно ОСОБА_6, суд першої інстанції виходив з того, що вона дійсно перенесла моральні страждання пов'язані із завданням їй фізичного болю, а також у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої та членів її сім'ї.

З такими висновками суду першої інстанції в частині заподіяння моральної шкоди погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам в порядку правил статей 10, 11, 60 ЦПК України.

Відповідно до правил ст. 303 ЦПК України, при розгляді справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_9 не спростовують висновків суду першої інстанції відносно факту заподіяння моральної шкоди ОСОБА_6 та її дітям та не є підставами для скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у позові.

Так, довід апеляційної скарги щодо невідповідності висновків суду фактичним обставинам суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки цей довід є необґрунтованим. Судом повно та всебічно з'ясовані фактичні обставини і ухвалено судове рішення, яке відповідає фактичним обставинам у справі, наданим сторонами доказам та нормам матеріального права. Суд першої інстанції правильно та обґрунтовано врахував всі обставини справи і вважав позовні вимоги обґрунтованими та заснованими на законі.

Посилання ОСОБА_8 на те, що його неправомірні дії не були направлені проти дітей і що вони не бачили конфлікту між батьками, суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки цей довід спростовується фактами встановленими вироком Київського районного суду міста Сімферополя від 26 березня 2010 року та рішенням Київського районного суду м. Сімферополя від 18 серпня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визначення способу участі у вихованні неповнолітніх дітей, а також медичними документами і документами наданими управлінням у справах дітей, сім'ї та молоді Київської районної ради м. Сімферополя.

Посилання ОСОБА_9 на відеозапис, яку він зробив під час подій 9 та 28 травня 2011 року суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги як підставу для відмови у позові, а навпаки розцінює як доказ заподіяння позивачці моральної шкоди.

Довід апеляційної скарги про порушення судом норм матеріального права суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може. Судом першої інстанції правильно визначені правовідносини, які виникли між сторонами та застосовані норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини, зокрема статті 23, 1167 ЦК України, якими передбачено відшкодування моральної шкоди як самій особі, що потерпіла від злочину, так і неповнолітнім дітям потерпілої, які були свідками насильства над їх матір'ю.

Доводи апеляційної скарги щодо порушення норм процесуального права суд апеляційної інстанції не може прийняти до уваги, оскільки згідно правил статті 309 ч.3 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування рішення суду якщо ці порушення призвели до неправильного вирішення справи.

У даному випадку немає підстав вважати, що справу вирішено неправильно.

Разом з тим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції не повною мірою врахував принципи викладені у статті 23 ЦК України, фактичні обставини справи та майновий стан відповідача, який не працює, зобов'язаний до сплати штрафу за вироком суду від 26 березня 2010 року, зобов'язаний за вироком суду від 9 лютого 2012 року до сплати відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6 в сумі 7000 гривень.

Також, апеляційний суд враховує, що насильства з боку відповідача відносно дітей не було і моральна шкода їм заподіяна тільки насильством над їхньою матір'ю.

З врахуванням наведених обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання в тому, що рішення суду підлягає зміні за правилами статті 309 ЦПК України, а розмір відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6 зменшенню до 7000 гривень, а відшкодування моральної шкоди заподіяної неповнолітнім ОСОБА_8 та ОСОБА_7 підлягає зменшенню до 5000 гривень кожному з врахуванням принципів розумності, справедливості та виваженості.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313-316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_9 задовольнити частково.

Заочне рішення Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 10 травня 2012 року змінити, зменшивши суму стягнуту на відшкодування моральної шкоди ОСОБА_6 до 7000 гривень, ОСОБА_7 до 5000 гривень, ОСОБА_8 до 5000 гривень, а загально стягнуту суму зменшити до 17400 гривень. В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів до суду касаційної інстанції.

Судді : Дралло І.Г. Павловська І.Г. Ісаєв Г.А.