Справа № 22-ц- 4256/ 2006 рік.                                   Головуючий 1 інстанції: Лігус СМ.

Категорія : поділ майна.                                                                      Доповідач : Кокоша В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

5 жовтня 2006 року. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Котелевець А.В., суддів -КокошіВ.В., Солодкова А.А., при секретарі -Полубан СМ.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 травня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, 3 особа ОСОБА_3 - про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка і жінки та розподілу майна, придбаного за час сумісного проживання,

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2006 року позивачка ОСОБА_2. звернулася до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування свої вимог зазначала, що з 1985 року вона постійно проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_1.

За час сумісного проживання вони придбали житловий будинок № АДРЕСА_1 у м. Харкові, автомобілі BMW-525 та УАЗ-450, саморобний причеп для автомобіля, які зареєстровані на ім'я відповідача, а також меблеву стінку вітчизняного виробництва, ліжко, холодильник „Мінськ", телевізор ,Хрюндік", які зберігаються за місцем проживання відповідача.

У 2004 році вони перестали мешкати однією сім'єю, але досягти згоди про поділ сумісного майна не змогли.

Посилаючись на ці обставини, просила встановити факт проживання її та відповідача   однією   сім'єю без реєстрації шлюбу,   визнати за нею право

власності на   1\ 2 частину зазначеного житлового будинку та   автомобіль BMW-525.

Для забезпечення позову, ОСОБА_2. просила суд накласти арешт на майно, придбане нею разом з відповідачем.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 травня 2006 року заборонено відчуження житлового будинку № АДРЕСА_1 у м. Харкові, автомобіля BMW - 525 державний номерний знак НОМЕР_1, автомобіля УАЗ - 450 державний номерний знак НОМЕР_2, саморобного причепа, державний номерний знак НОМЕР_3.

Накладено арешт на телевізор „Грюндік", меблеву стінку вітчизняного виробництва, 2-х спальне ліжко, холодильник „Мінськ", які знаходяться в будинку № АДРЕСА_1 у м. Харкові.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1., посилаючись на порушення суддею норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу судді про накладення арешту на його майно.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини 1 та 3 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно з частиною 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Забороняючи відчуження житлового будинку, автомобілів, причепу оформлених на ім'я відповідача, а також накладаючи арешт на майно, яке перебуває за місцем його проживання суд виходив з того, що незабезпечення позову ОСОБА_2. в подальшому може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Такий висновок суду є обґрунтованим та відповідає вимогам діючого законодавства.

Матеріали справи свідчать про те, що між ОСОБА_2. та ОСОБА_1. виник спір про поділ сумісно нажитого майна.

Право власності на спірний житловий будинок, автомобілі, причеп документально оформлено на ім'я відповідача, а інша частина зазначеного позивачкою спірного майна перебуває за місцем його проживання.

Тимчасовий арешт майна та заборона по його відчуженню є співмірними із заявленими позивачкою вимогами та в подальшому забезпечить виконання рішення суду.

З  огляду  на  це,   судова  колегія  вважає,   що  суддя  правомірно забезпечив позов відносно відповідача ОСОБА_3.

Керуючись ст. 303, ст. 304, п. 1. ч. 2 ст. 307, п. 1 ст. 312, ст. 313, п. 4. ч. 1 ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України судова колегія ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 17 травня 2006 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.