Справа № 22-Ц-5194- 2006 р. Головуючий
1 інстанції Шиянова Л.О.
Категорія: визнання права на приватизацію доповідач Кірсанова Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11 " жовтня 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого - Карімової Л.В.
Суддів - Кірсанової Л.І.
Кукліної Н.О.
при секретарі - Зелінській І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові
цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства відкритого типу „Харківський канатний завод"
на рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Відкритого типу „Харківський канатний завод", Жовтневої районної ради м. Харкова, третя особа Головне Управління економіки та комунального майна виконкому Харківської міської ради про визнання права на приватизацію, -
встановила:
В грудні 2004 року позивач звернулася до суду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 1982 року вона з сім"єю мешкає в квартирі №АДРЕСА_1 м. Харкова . Основним наймачем є вона. Будинок знаходився у повному господарському віданні державного підприємства „Харківський канатний завод". У теперішній час змінена форма власності, державне підприємство перетворено у акціонерне товариство відкритого типу „Харківський канатний завод". Між тим, будинок не переданий у комунальну власність міста і не був виключений з державного житлового фонду. Листом від 25.06.2004 р. їй відмовлено у приватизації квартири, посилаючись на те, що квартира з 1991 р. є не державною, а комунальною власністю внаслідок приватизації колективом АТВТ „ХКЗ" майна державного підприємства шляхом викупу. Остаточно уточнивши позовні вимоги, позивач просить визнати її право на приватизацію квартири, Зобов"язати АТВК „ХК" видати відповідні документи для приватизації квартири та делегувати головному управлінню економіки та комунального майна виконкому Харківської міської ради повноваження по приватизації вказаної квартири.
Відповідач АТВТ „ХКЗ" позов не визнав . Зазначив, що будинок , в якому знаходиться квартира позивача зареєстрований за АТВТ „ХКЗ" на праві колективної власності. Посилання позивача, що будинок належить до державного житлового фонду на їх погляд є помилковим, так як завод не є державним підприємством. Приватизації відповідно закону підлягає тільки державний житловий фонд.
Відповідач Жовтнева райрада м. Харкова також позов не визнала з тих же підстав так як будинок у якому мешкає позивач є колективною власністю АТВТ „ХК", а приватизації підлягає тільки державний житловий фонд.
Третя особа Управління комунального майна та приватизації проти позову заперечувало .Зазначило, що раніше будинок в якому мешкає позивачка був відомчим житлом Канатного заводу. З 2004 р. це відомче житло є колективною власністю АТВТ „ХКЗ". Листом від 03.06.04 р. керівництво АТВТ „ХКЗ" на підставі рішення акціонерів припинило раніше делеговані відділу приватизації повноваження по приватизації житла. На даний час будинок, в якому проживає позивачка, є колективною власністю АТВТ „ХКЗ", а приватизації підлягає тільки державне житловий фонд.
Рішенням Жовтневого районного м. Харкова від 25 липня 2006 р. позовні вимоги задоволені. За ОСОБА_1. визнано право на приватизацію квартири. АТВТ „ХКЗ" зобов'язаний видати відповідні документи для приватизації жилого приміщення та делегувати Головному управлінню економіки та комунального майна виконкому Харківської міської ради повноваження по приватизації вказаного житла.
В апеляційній скарзі АТВТ „ХКЗ" просить рішення скасувати та постановити нове рішення, яким ОСОБА_1. в позові відмовити. Зазначив, що приватизувати можна тільки квартиру державного житлового фонду. Квартира, у якій мешкає позивачка не відноситься до державного житлового фонду,, а належить АТВТ „ХКЗ" на праві колективної власності.
Вислухавши учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд 1 інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Згідно наданим по справі доказам судом першої інстанції встановлено, що позивачці разом з сім"єю надана 2-х кімнатна квартира №;АДРЕСА_1 м. Харкова З метою розширення приміщення ОСОБА_1. 07.03.1995 р. надана ще одна кімната і виданий другий ордер № НОМЕР_1 згідно рішення виконкому №НОМЕР_2 від 03.03. 1995 р. На той час АТВТ „ХКЗ" не заперечувало проти отримання ордеру.
Надані факти свідчать про те що будинок, в якому позивач одержала квартиру відносився до державного житлового фонду і знаходився у повному господарському віданні державного підприємства „Харківський канатний завод" і ордер видано на майно державного житлового фонду.
У 1991 р. змінена форма власності відповідача, державне підприємство перетворено у акціонерне товариство відкритого типу „Харківський канатний завод". Останній набув право власності на будинок не як на вільну споруду. В суді апеляційної інстанції представник відповідача підтвердила той факт , що житловий будинок де знаходиться спірна квартира був наданий відповідачем з мешканцями цього будинку.
Відповідно до п.9 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" з державного житлового фонду, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ при зміні форм власності юридичним особам, основаним на недержавній формі власності можуть передаватися лише гуртожитки, а інший житловий фонд передається у комунальну власність. Незаконна передача у власність таких юридичних осіб будинків для малосімейних, які не мають статусу гуртожитку не позбавляють права наймачів жилих приміщень у таких будинках на приватизацію займаних ними приміщень.
Наведене свідчить про те, що позивачка на підставі п.9 ст. 8 зазначеного Закону набула права на приватизацію спірного житла. Посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1. не мала такого права оскільки житловий будинок є власністю АТВТ „ХКЗ" є безпідставними, оскільки суперечать вимогам Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду. Тому судова колегія не може прийняти до уваги зазначення відповідача ,що будинок, в якому знаходиться квартира позивача, належить на праві власності АТВТ „ХКЗ" і ОСОБА_1. з цих підстав не має права на приватизацію житла.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в даному випадку відповідач, а також орган приватизації не мають права відмовляти позивачці у приватизації квартири, наймачем якої вона була до передачі її у колективну власність АТВТ „ХКЗ".
Доводи апеляційної скарги були предметом розгляду суду першої інстанції та їм була дана належна правова оцінка.
Суд першої інстанції постановив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 303,304, п.1 ч.І ст. 307,308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, судова колегія, -
Ухвалила:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства відкритого типу „Харківський канатний завод" відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 25 липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили цією ухвалою.