№ 2-2118/2012 р.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 жовтня 2012 року Алчевський міський суд Луганської області

в складі : головуючого-судді Колядова В.Ю.

при секретарі Помогаловій І.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Алчевську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

21.08.2012 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на слідуючи обставини.

Вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 з 26.05.1973 року. Мешкали однією сім'єю, були пов'язані спільним побутом, вели сумісне господарство, мали взаємні права та обов'язки як чоловік та дружина. За спільне життя з чоловіком, вони купили квартиру, робили там ремонт, купували усі необхідні меблі, побутову техніку та багато інших побутових приладів та речей, які необхідні для життя.

ОСОБА_2 хворів внаслідок праці на підприємствах вугільної промисловості та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер від професійного захворювання.

ОСОБА_1 знаходилася на утриманні у померлого чоловіка, як непрацездатна особа за віком, на день смерті чоловіка їй було 59 років, не працювала, підприємницькою діяльністю не займалася, отримувала лише пенсію за віком. Її померлий чоловік мав 90 відсотків втрати професійної працездатності, за життя він отримував великий розмір заробітної плати, з якої була визначена щомісячна страхова виплата по втраті професійної працездатності, тому померлий чоловік отримував великий розмір щомісячних страхових виплат. Розмір пенсії її чоловіка значно перевищував її розмір пенсії, а тому вона перебувала на утриманні у чоловіка.

На теперішній час їй необхідно встановити право на відшкодування у вигляді страхових виплат, у зв'язку зі смертю чоловіка від професійного захворювання, а для цього необхідно встановити факт перебування її на утриманні померлого чоловіка.

Тому вона звернулася до суду з цим позовом, в якому просить суд встановити факт перебування її на утриманні у чоловіка ОСОБА_2, 1951 року народження, на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 у судовому засіданні заяву підтримали та просили її задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача ВВД ФССНВВ та ПЗ в м. Алчевську -Харківська Д.В. - у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову, надавши суду заперечення (а.с. 31-33), які підтримала у судовому засіданні. Пояснила, що позивачу постановою від 09.08.2012 року № 1203/1591/1591.1/2 призначено одноразову допомогу в разі смерті потерпілого його сім'ї у розмірі 194220, 00 грн. Крім того, позивач отримує пенсію вищу за прожитковий мінімум, а тому вона не потребувала матеріальної допомоги від померлого чоловіка, а тому й не була на його утриманні.

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у судовому засіданні підтвердили факт сумісного мешкання подружжя ОСОБА_2 та знаходження ОСОБА_1 на утриманні її чоловіка ОСОБА_2 по день смерті останнього.

Вислухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до довідки, виданої 18.08.2012 року паспортним відділом КП «АЖЕО», ОСОБА_1 на день смерті чоловіка, ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, мешкала разом з ним за однією адресою (а.с. 7).

Як вбачається зі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_1, виданого 26.05.1973 року міським бюро ЗАГС м. Алчевська Луганської області, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 травня 1973 року (а.с. 9).

Згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2, виданого ІНФОРМАЦІЯ_1 відділом державної реєстрації актів цивільного стану Алчевського міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 26).

З довідки № 02/1-1855, виданої Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області, вбачається, що станом на березень 2012 року позивач отримувала пенсію в розмірі 943, 86 грн. (а.с 77).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», у разі смерті потерпілого право одержання щомісячних страхових виплат, пенсій, згідно з підпунктом «д»п. 1 ч. 1 ст. 21 цього Закону, мають право непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більше як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є, зокрема, жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють.

Ч. 1 ст. 1200 ЦК України передбачає, що у разі смерті потерпілого, право на відшкодування мають непрацездатні особи, які були на його утриманні або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина потерпілого, народжена після його смерті; шкода відшкодовується, зокрема, чоловікові, дружині, які досягли пенсійного віку, встановленого законом, - довічно.

До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в ч. 2 ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», якщо вони, зокрема, одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним та основним джерелом засобів до існування, що зазначав Верховний Суд України в п. 8 Постанови Пленуму № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення». У таких випадках одержання позивачем заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні.

Згідно з роз'ясненнями у підпункті «г»пункту 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»непрацездатні члени сім'ї загиблого, які мали самостійний заробіток або одержували пенсію на час його смерті, можуть бути визнані утриманцями потерпілого, якщо частка заробітку останнього, що припадала на кожного з них, була основним і постійним джерелом їх існування. Розмір відшкодування у зв'язку з втратою годувальника у цих випадках визначається з його заробітку без врахування заробітку або пенсії, що одержували зазначені особи.

З огляду на викладене, з сукупності вказаних вище доказів, суд вважає доводи позивача переконливими. Отримання позивачем на момент смерті її чоловіка власної пенсії, що незначно перевищувала розмір прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність, сама по собі не виключає доведеності факту перебування позивача на утриманні. Суд враховує те, що позивач з 1973 року перебувала з ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі та проживала з ним до самої смерті однією сім'єю. Враховуючи те, що позивач отримувала на момент смерті чоловіка лише пенсію, що становила 943, 86 грн., а пенсія її чоловіка ОСОБА_2 становила 3824, 83 грн. щомісяця, значно перевищувала її пенсію, слід визнати, що частка заробітку потерпілого, що припадала на позивача (1 / 2, оскільки сім'я складалася з них двох), була для неї основним і постійним джерелом її існування. Отже, чоловік був годувальником позивача, тому суд вбачає підстави встановлення факту перебування позивача на утриманні її чоловіка на момент смерті останнього, що, в свою чергу, надає їй право на отримання одноразової допомоги та щомісячних страхових виплат після смерті потерпілого ОСОБА_2

Суд вважає за необхідне позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1200 ЦК України, ст. ст. 10-11, 60, 208-209, 212-215 ЦПК України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Постановою Пленуму ВСУ № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», Постановою Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Алчевську Луганської області про встановлення факту, що має юридичне значення, задовольнити.

Встановити факт перебування ОСОБА_1, 1953 року народження, на утриманні чоловіка ОСОБА_2, 1951 року народження, на момент його смерті, що настала ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на апеляційне оскарження та може бути оскаржене в Апеляційному суді Луганської області через Алчевський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя: В.Ю. Колядов