АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/490/7777/12 Справа № 2-42/11 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д.І. Доповідач - Романюк М.М.

Категорія

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 жовтня 2012 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі :

головуючого Романюк М. М.

суддів Котушенко С. П., Петренко І. О.

при секретарі Качур Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Шері ЛТД», Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області, Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, треті особи - Губиниська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області, Міжрайонний відділ податкової міліції Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання недійсним та скасування розпорядження, визнання договору купівлі-продажу недійсним, визнання права власності на нерухоме майно, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог посилався на те, що 30 квітня 1996 року між ним та Агропромисловим об'єднанням фермерів «Степове»був укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого Агропросислове об'єднання фермерів «Степове»продало, а він - ОСОБА_2 купив господарський двір, будиночок побутового приміщення та трибоксовий гараж, що розташовані по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області. Передача нерухомого майна відбулася 19 липня 1996 року, що підтверджується накладним документом № 498 від 19.07.1996 року. В цей же день ним було сплачено за договором купівлі-продажу 70 000 000 крб. за отримане ним нерухоме майно, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2885 від 19.07.1996 року. Однак, 16 березня 2007 року він отримав повідомлення, що провести реєстрацію прав власності на нерухоме майно за ним відповідно до договору купівлі-продажу від 30.04.1996 року неможливо, оскільки, право власності на нерухоме майно зареєстроване за іншим власником. Як згодом йому стало відомо, право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за ТОВ «Шері ЛТД»на підставі договору купівлі-продажу від 14.02.2003 року, за яким Держава в особі Верховної ради, від імені якої діяла Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області продала, а ТОВ «Шері ЛТД»купило спірне нерухоме майно, яке раніше було визнане безхазяйним.

Позивач посилаючись на те, що при вирішенні питання про визнання спірного майна безхазяйним було порушено вимоги Інструкції Міністерства Фінансів УРСР «Про порядок виявлення та обліку безхазяйного майна»№ 112 від 17.12.1987 року, що діяла на час винесення розпорядження, просив визнати розпорядження Голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 303 від 11.05.1999 року «Про визнання майна безхазяйним» протиправним та скасувати.

Крім того, просив визнати недійсним договір купівлі-продажу від 14 лютого 2003 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шері ЛТД»та Новомосковського об'єднаною державною податковою інспекцією Дніпропетровської області та визнати за ним право власності на придбані ним за договором купівлі-продажу від 30 квітня 1996 року об'єкти нерухомості: господарський двір, будиночок, побутове приміщення та трибоксовий гараж, що розташовані по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області.

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2012 року в задоволенні заявлених вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить рішення суду та додаткове рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким його вимоги задовольнити.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та позовних вимог, колегія суддів, дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає на таких підставах.

Згідно ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволені позову щодо визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомості: господарський двір, будиночок, побутове приміщення та трибоксовий гараж, що розташовані по АДРЕСА_1 Новомосковського району Дніпропетровської області, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що продавець за договором - Агровиробниче об'єднання фермерів «Степове»було власником спірного нерухомого майна та мало право на відчуження (продаж) цього майна.

Цей висновок ґрунтується на матеріалах справи й відповідає вимогам закону.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що первісна технічна документація на спірні об'єкти нерухомості була зроблена лише у 1999 р. під час вирішення питання про визнання їх безхазяйними. Вперше право власності на спірні об'єкти зареєстровано у 1999 р. за державою в особі Верховної Ради.

Оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що Агровиробниче об'єднання фермерів «Степове»було власником спірних приміщень та відповідно мало право на їх відчуження, а також приймаючи до уваги, що договір купівлі -продажу від 30.04.1996 р. та виписка з протоколу №4 від 30.04.1996 р. не містять адресу, за якою знаходяться об'єкти продажу, суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволені зазначених позовних вимог.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог щодо визнання розпорядження Голови Новомосковської районної державної адміністрації Дніпропетровської області № 303 від 11.05.1999 року «Про визнання майна безхазяйним»протиправним та скасування, а також визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14 лютого 2003 року суд обґрунтовано виходив з того, що оскільки позивач не є власником спірного майна, оскаржені розпорядження та договір -купівлі продажу не стосуються його прав та інтересів і не порушують їх.

Посилання апелянта на те, що судом невірно визначено склад учасників даної цивільної справи не може бути прийнято до уваги, оскільки згідно ч.3 ст.309 ЦПК України порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Приведені в апеляційній скарзі інші доводи апелянта не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вони зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Відповідно ж до ст.212 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Встановивши факти та зумовлені ними правовідносини, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не знаходить.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Судді: