ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" жовтня 2012 р.Справа № 5017/1666/2012
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ярош А.І.,
суддів Журавльова О.О.., Таран С.В.,
(склад судової колегії змінено згідно розпорядження голови суду Балуха В.С. №737 від 02.10.2012р.)
при секретарі судового засідання Мікула К.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився, повідомлений належним чином;
від відповідача: Гордієнко М.В., за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця"
на рішення господарського суду Одеської області від 15 серпня 2012 року
по справі № 5017/1666/2012
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек"
до Державного підприємства "Одеська залізниця"
про стягнення 978,83 грн.,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Істек" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Одеська залізниця" 978,83 грн. вартості недостачі вантажу.
Рішенням господарського суду Одеської області від 15 серпня 2012 року у справі №5017/1666/2012 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача вартість недостачі вантажу в сумі 978,83 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1609,50 грн.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що встановлені обставини справи є підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника і звільнення від відповідальності за цю недостачу вантажовідправника.
Не погодившись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся відповідач (Державне підприємство "Одеська залізниця"), в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, та покласти судові витрати на позивача.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт зазначає, що, як вбачається з комерційного акту, втрата вантажу була можлива, вантажовідправник до навантаження зазор бачити міг, але заходів по його усуненню не зробив. При цьому, вагон, в якому виявлена недостача, був під здвоєною операцією. Викладені обставини, на думку апелянта, свідчать про непридатність вагона в комерційному відношенні до перевезенні даного виду вантажу, що тягне за собою покладення відповідальності за недостачу вантажу на вантажовідправника.
Представник позивача ТОВ „Істек" в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення.
Після судового засідання о 14:56 год. до канцелярії суду надійшла телеграма за вх.№2705/12/Д1 від 02.10.2012р., в якій представник ТОВ „Істек" просив відкласти розгляд справи на 22 чи 23 жовтня у зв'язку з відсутністю квитків.
Окрім того, відповідно до п.3.9.2 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
За таких обставин, оскільки нез'явлення представника позивача не перешкоджало розгляду апеляційної скарги по суті, про що було попереджено представників сторін в ухвалі про прийняття апеляційної скарги, а також враховуючи те, що зазначена телеграма надійшла після судового засідання, апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу ДП „Одеська залізниця" за відсутністю представника позивача.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представника відповідача-1, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ДП „Одеська залізниця", з огляду на таке.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.11.2011 р. між ТОВ „ІСТЕК" (Постачальник) та ПрАТ „Донецьксталь" (Покупець) укладено контракт №96/01/24673дс, згідно умов якого Постачальник зобов'язався продати, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити коксову продукцію українського походження.
Продавець поставляє покупцю товар на умовах СРТ ж/д станція порту перевалки (на підставі інструкцій покупця) у відповідності до правил Інкотермс 2000. Найменування порту перевалки вказується у відповідній Специфікації (п.4.1 договору).
Відповідно до специфікації №1 від 08.11.2011р. до контракту, ТОВ „ІСТЕК" зобов'язався поставити ПрАТ „Донецьксталь" на умовах СРТ залізнична станція Ізмаїл (експ) Одеської залізниці 6000,000 тон коксового горіху 10-25 мм вартістю 2284,85 грн. без ПДВ за 1 тону сухої ваги.
На виконання взятих на себе зобов'язань, 26.11.2011р. зі станції відправлення Горлівка Донецької залізниці ТОВ „ІСТЕК" (відправник) відправлений на адресу ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт" (одержувач) вантаж -горішок коксовий (клас добірності 10-25 мм) в т.ч. у вагоні № 64920374 у кількості 46400 кг, що підтверджується залізничною накладною № 51516250.
Відповідні відмітки у вказаній залізничній накладній свідчать, що горішок коксовий навантажений у вагон засобами вантажовідправника, у вологому стані, вантаж змерзається. Вантаж розміщено й закріплено згідно з п. 1-3,5,6,8 р. 2 прил. 14 СМГС гл.1 п. 4.1., 4.3,4.11, 7.1, 7.3,8.2. Маркування вантажу здійснено по всій площі вагону. Тара перевірена.
Як вбачається з акту загальної форми №35107 від 29.11.11 р., при надходженні вагону №64920374, при огляді вагону 25 сорт на електрифікованому шляху 0.30, виявлено, що фактично вантаж завантажений навалом вище бортів 2300 мм, на поверхні вантажу мається поглиблення над 1-2 люками зліва довжиною 2500 мм шириною 1500 мм глибиною 1000 мм. Течі вантажу немає,1 люк зліва закладений доскою та паклею. Вантаж маркований вапном, на місті поглиблення маркування відсутнє. Каток не застосовувався. Об'єм кузова 73 куб.м. Двері, інші люки щільно закриті.
По прибуттю поїзда на станцію Знам'янка Одеської залізниці зважуванні на тензовагах виявлена різниця в вазі, на поверхні вантажу заглиблення, маються старі сліди просипання вантажу, внаслідок чого складено комерційний акт АА №021852/1243/389 від 29.11.11р.
У комерційному акті встановлено, що вагон у технічному стані виявився справним, про що складено акт №909 від 28.11.11р.
При перевірці виявлено навантаження навалом нижче бортів 300 мм. На поверхні вантажу мається воронкоподібне заглиблення зліва над1-2 люками довжиною 2500 мм, шириною 1500 мм, глибиною 1000 мм.
Просипання вантажу відсутнє. Маються старі сліди просипання вантажу. Щілина між кришкою люка і поперечною балкою 1 люка зліва, шириною 40мм, довжиною 500мм, закладена дошками і паклею. В вагоні двері та інші люка щільно закриті. Об'єм кузова 73м.куб. На поверхні вантажу маркування вапном. В місці заглиблення маркування відсутнє. Коток не застосовувався. Зважування вагона здійснене 29.11.11р. на 150 тонних вагонних вагах ст. Знам"янка Од. (держперевірка вагів 15.11.11.) працівником станції. При зважуванні виявилось брутто 65900кг, тара з бруса 20800кг, нетто 45100кг, що склає різницю ваги проти документу в сторону зменшення на 1300кг. Зважування здійснилось двічі, недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж в вагоні вміститися міг.
В подальшому, накладною №40492472 відчіплений вагон донаправлено до станції призначення Ізмаїл Одеської залізниці.
При надходженні вантажу у вагоні № 67856419 на станцію призначення Ізмаїл Одеської залізниці (досилочна накладна № 40606287), різниці між комерційним актом, складеним на станції Знам'янка Одеської залізниці не виявлено, про що свідчить відповідний запис у комерційному акті, та вантаж виданий одержувачу, який в свою чергу передав право на пред'явлення претензії та позову до залізниці вантажовідправнику, що підтверджується відповідним переуступним написом на залізничній накладній та відповідає вимогам ст.133 Статуту залізниць України, а вантажовідправником поданий позов до суду про відшкодування вартості недостачі вантажу з перевізника.
Маса відповідальної недостачі, із врахуванням норми недостачі 2% маси нетто вантажу, становить 1300 кг, а її вартість 978,83 грн., виходячи із вартості вантажу 2284,85 грн., яка вставлена у довідці ТОВ „Істек" від 16.07.2012р. №01-1014.
Як вбачається з акту про технічний стан вагону №909 від 28.11.11р., вагон технічно справний, причина виникнення несправності: деформована кришка 1 люку зліва за рухом потягу. Мається зазор між кришкою 1 люку зліва та поперечною балкою вагону шириною 40 мм довжиною 500 мм. Деформації старого походження покриті іржею. Причина виникнення несправності при завантажувально-розвантажувальних роботах. Втрата вантажу можлива. Вантажовідправник до завантаження бачити міг, однак заходів по усуненню не здійснив.
В силу вимог ч.3 ст. 909 ЦК України, ч.2 ст. 307 ГК України, ст. 6 Статуту залізниць України наявна у матеріалах справи залізнична накладна свідчить про укладення між ТОВ „ІСТЕК" (вантажовідправник) і ДП „Одеська залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь вантажоодержувача, яким є ДП „Ізмаїльський морський торгівельний порт".
Також вказана залізнична накладна свідчить, що завантаження вантажу у вагон №64920374 здійснювалося відправником (позивачем), який за приписами ч.3 ст. 308 ГК України, ч.1 ст. 918 ЦК України, ст. 31 Статуту залізниць України зобов'язаний визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні.
Пунктом 3.9 роз'яснення президії Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" від 29.05.2002р. № 04-5/601 (із змінами) передбачено, що відповідно до статті 31 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках -продезінфіковані вагони та контейнери. Оскільки незбереження вантажу може бути наслідком як технічної несправності вагона або контейнера, так і їх непридатності для перевезення певного вантажу (тобто у комерційному відношенні), то господарським судам у вирішенні спорів слід розмежовувати відповідні поняття. Вагон (контейнер) може бути цілком справним, але таким, що не забезпечить збереження якості певного вантажу, наприклад, має стійкий запах, що впливає на завантажені до нього продовольчі товари. Саме в такому випадку йдеться про непридатність вагона (контейнера) у комерційному відношенні. Згідно з зазначеною статтею Статуту придатність вагона чи контейнера для перевезення відповідного вантажу у комерційному відношенні визначається відправником або залізницею, якщо вона здійснює завантаження. Отже, якщо псування вантажу є наслідком комерційної несправності вагона (контейнера), відповідальність за це несе той, хто завантажив продукцію у вагон (контейнер).
Згідно з п.3.20 цього ж роз'яснення президії Вищого господарського суду України за змістом ст. 31 Статуту залізниць України та п.п. 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у вагон повинен визначити його придатність для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантаженні вантажів, які містять дрібні фракції, -усунути щілини та конструктивні зазори вагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу.
Разом з тим, вимогами абз.2 ч.1 ст. 917 ЦК України передбачено, що відправник вантажу має право відмовитися від наданого транспортного засобу, якщо він є непридатним для перевезення цього вантажу.
Відповідні відмітки вантажовідправника у залізничній накладній свідчать, що у вагон відкритого типу №64920374 вантажовідправником завантажено вугілля у кількості 185500 кг і завантаження вугілля здійснено вантажовідправником відповідно до п. 1-3,5,6,8 р. 2 дод. 14 СМГС гл.1 п. 4.1., 4.3,4.11, 7.1, 7.3,8.2. Маркування вантажу здійснено по всій площі вагону. Тара перевірена.
В свою чергу, перевізником прийнятий завантажений відправником вантаж до перевезення шляхом візуального огляду, без перевірки маси вантажу і жодних заперечень щодо невідповідності цього завантаження Технічним умовам не висловлено, що відповідає вимогам ст. 24 Статуту залізниць України.
Між тим, під час комісійної перевірки 29.11.11р. на станції Знам'янка Одеської залізниці виявлено недостачу вантажу у вагоні №64920374 в кількості 1300 кг, а також встановлено, що в місці заглиблення маркування відсутнє, вагон знаходиться у технічно справному стані, однак маються ознаки старої течі вантажу, наявна щілина між кришкою люка і поперечною балкою 1 люка зліва, шириною 40мм, довжиною 500мм, закладена дошками і паклею, про що складений відповідний комерційний акт
Відповідно до ст.129 Статуту залізниць України комерційними актами та актами загальної форми засвідчуються обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності як залізниці, так і вантажовідправника та вантажоодержувача.
Проаналізувавши приписи ст.31 Статуту залізниць України, її тлумачення господарським судом апеляційної інстанції, текст комерційного акту від 29.11.11р. АА №021852/1243/389, в якому за правилами ст. 129 Статуту залізниць України фіксуються підстави для притягнення до матеріальної відповідальності контрагентів за договором залізничного перевезення та на відомості якого (комерційного акту) не подавалась письмова скарга в порядку п.16 Правил складання актів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855 (із змінами), апеляційний господарський суд дійшов висновків про те, що навантаження відправником вантажу в даному випадку здійснювалось у не підготовлений для перевезення коксового горішку, тобто з ознаками непридатності в комерційному відношенні, вагон, тому ТОВ „ІСТЕК" слід визнати частково винним у втраті товару.
Разом з тим, ч.1 ст.110 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
В ст. 111 Статуту залізниць України перелічені підстави, за наявності яких залізниця звільняється від відповідальності, зокрема, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час його перевезення.
Комерційний акт від 29.11.11р. АА №021852/1243/389 з даними щодо воронкоподібного поглиблення може підтверджувати те, що недостача у вагоні №64920374 є результатом втрати вантажу під час перевезення. При цьому ДП „Одеська залізниця" не доведено факт виникнення недостачі з незалежних від неї обставин, що свідчить про втрату вантажу в тому числі з вини перевізника вантажу.
Відтак, судова колегія вважає висновки суду першої інстанції помилковими та такими, що прийняті з порушенням норм матеріального права, оскільки наявними матеріалами справи підтверджується обопільна вина у втраті вантажу як перевізника, так і вантажовідправника. Разом з тим, з огляду на встановлення судом обопільної вини у втраті вантажу та об'єктивну неможливість вирахування точної кількості втраченого товару внаслідок неправомірних дій кожного з відповідачів, перевізник - за втрату частини вантажу в процесі перевезення та вантажовідправник - за навантаження вугілля в комерційно несправний вагон мають нести відповідальність в рівній мірі.
За таких обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновків про часткове задоволення позовних вимог, та стягнення з перевізника 50 відсотків вартості недостачі вантажу в сумі 489,41 грн. на користь вантажовідправника. В іншій частині позову слід відмовити, оскільки відповідальність за іншу частину вартості недостачі слід покласти на вантажовідправника, яким в даному випадку виступає сам позивач.
Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність та законність рішення суду першої інстанції, оскільки матеріали справи спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підлягає частковому скасуванню.
За таких обставин оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід частково скасувати, а апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" -задовольнити частково, стягнувши з перевізника вартість недостачі вантажу в сумі 489,41 грн.
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеська залізниця" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 15 серпня 2012 року по справі № 5017/1666/2012 скасувати частково.
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства "Одеська залізниця"(65012, м. Одеса, Приморський район, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" (83028, м. Донецьк, вул. Майська, 66, код ЄДРПОУ 32510349) вартості недостачі вантажу в сумі 489,41 грн. (чотириста вісімдесят дев'ять грн. 41 коп.), судовий збір у розмірі 804,75 грн. (вісімсот чотири грн. 75 коп.).
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Істек" на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 402,37 грн.(чотириста дві грн. 37 коп.).
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 04 жовтня 2012 року.
Головуючий суддя А.І. Ярош
Судді О.О, Журавльов
С.В. Таран