АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-5373 Головуючий у 1 інстанції:
2006 р. Скляр СЮ.
Суддя-доповідач: Денисенко Т.С.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"13" вересня 2006 року
м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Денисенко Т.С.
Суддів : Коваленко А.І.
Каракуші К.В.
При секретарі: Бабенко Т.І. розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області на постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішення Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про нарахування йому податкового зобов'язання,
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про скасування рішення Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про нарахування йому податкового зобов'язання.
В позові зазначав, що 26.04.2005 року померла його мати ОСОБА_2 і від неї він успадкував майно, до якого входить право на земельну частку (пай), про що видано свідоцтво про право на спадщину за законом. В установленому законом порядку позивач подав до Куйбишевської МДПІ декларацію про доходи. 20.05.2006 року ним було отримано податкове повідомлення про визначення податкового зобов'язання у сумі 12801 грн. 16 коп., яку він повинен був сплатити в тридцяти денний термін з дня отримання повідомлення.
Вважаючи нарахування зазначеного податкового зобов'язання незаконним. просив суд скасувати таке рішення Куйбишевської МДПІ
Постановою Куйбишевського районного суду Запорізької області від 20 липня 2006 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.
Скасовано рішення Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про нарахування ОСОБА_1 податкового зобов'язання в сумі 12801.16 грн. відповідно до податкового повідомлення НОМЕР_1.
В апеляційній скарзі Куйбишевська міжрайонна державна податкова інспекція Запорізької області, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні його позовних вимог.
Вислухавши доповідача, доводи та заперечення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Згідно зі ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У відповідності до ст.ст. 1. 6 Закону України "Про систему оподаткування" ставки податків та об'єкти оподаткування можуть встановлюватись виключно законами України про оподаткування.
Як встановлено судом. ОСОБА_1 успадкував після смерті смерті ОСОБА_2, яка померла 26.04.2005 року, право на земельну частку (пай), яка перебуває у колективній власності КСП "Восток" Куйбишевського району. Запорізької області, розміром 9,91 в умовних кадастрових гектарах, без визначення меж цієї частки в натурі, що належало померлій на підставі сертифікату про право на земельну частку (пай) НОМЕР_2. виданого Куйбишевською райдержадміністрацією 11 грудня 1996 року та зареєстрованого 11 грудня 1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за НОМЕР_3 із змінами від 20 жовтня 2000 року (а.с. 4. 6).
В зв'язку з цим ОСОБА_1 в установленому законодавством порядку подав до Куйбишевської МДПІ декларацію про доходи.
Податковим повідомленням від НОМЕР_1 Куйбишевська МДПІ йому визначила суму податкового зобов'язання у розмірі 12801.16 грн., виходячи з оплати податку у розмірі 13 % від вартості успадкованого майна на підставі п.п. 13.2.1 п.13.2 ст.13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Підпунктом 13.2.1 "в" пункту 13.2 ст.13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що оподаткуванню за ставкою п.7.1 цього ж Закону (13% на період 2004-2006 року) підлягає вартість об'єктів комерційної власності, а саме - цінний папір (крім депозитного (ощадного), іпотечного сертифіката), корпоративне право, власність на об'єкт бізнесу як такий, тобто власність на цілісний майновий комплекс, інтелектуальна (промислова) власність або право на отримання доходу за нею. успадкованих будь-якими особами незалежно від ступеня їх споріднення з спадкодавцем.
Проте, сертифікат про право на земельну частку (пай), відповідно до вимог ст.ст. 1. З Закону України "Про цінні папери і фондову біржу", не являються цінними паперами.
Згідно з п.17 Перехідних положень Земельного кодексу України сертифікати на право на земельну частку (пай), отриманні громадянами, вважаються правовстановлюючнми документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.
Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Статтею 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Пунктом 14 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлена заборона до 1 січня 2007 року щодо внесення права на земельну частку (пай) до статутних фондів господарських товариств.
Відповідно до Указу Президента України від 3 грудня 1999 року №1529/99 "Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки" запроваджено обов'язкове укладання підприємствами, установами, організаціями, які використовують землю для сільськогосподарських потреб, договорів оренди земельної частки (паю), з власниками цих часток ( паїв) з виплатою орендної плати у натуральній або грошовій формах.
Таким чином, сертифікат на земельну частку (пай) посвідчує право на земельну частку(пай) - не визначену в натурі земельну ділянку.
Суду апеляційної інстанції позивачем надана довідка ТОВ "Восток" НОМЕР_4 про те, що земельна частка (пай) ОСОБА_2 була передана в оренду ТОВ "Восток" Куйбишевського району Запорізької області.
Зазначені обставини свідчать, що суд першої інстанції обгрунтовано дійшов до висновку про те, що сертифікат на право на земельну частку (пай) - це майнове право і як об'єкт комерційної діяльності поряд з корпоративним правом його не можна ототожнювати.
Крім того, відповідач не довів суду своє право тлумачити норми закону, фактично доповнюючи вичерпний перелік об'єктів оподаткування що містяться у ст.13 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". Відповідач помилково визначив статус свідоцтва на право на земельну частку (пай) як об'єкт комерційної власності ототожнивши його з корпоративним правом.
Постанова суду відповідає обставинам справи і ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального справа. Підстав для його скасування колегія судів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 198, 200,205, 206 КАС України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Куйбишевської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Куйбишевського районного суду Запорізької області від "20" липня 2006 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно проте може бути оскаржена до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця.