Справа № 1913/783/2012
В И Р О К
Іменем України
02 жовтня 2012 року м. Підгайці
Підгаєцький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючої судді Грицай К.М.
за участю секретаря Костенюк М.Я.
та прокурора Бай А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Підгайці кримінальну справу про обвинувачення
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, що не працює, раніше не судимого,
за ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 185 КК України, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 в останніх числах лютого 2012 року у вечірній час, перебуваючи біля господарства ОСОБА_2, яке знаходиться в АДРЕСА_2, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на викрадення офіційних документів, проник на огороджену територію даного господарства, де в подальшому шляхом вільного доступу із автомобіля марки ВАЗ 2108, який належить ОСОБА_3 і який знаходився в незачиненому гаражному приміщенні даного господарства, викрав документи, а саме: посвідчення водія на ім'я ОСОБА_2; технічний паспорт на автомобіль ВАЗ 2108, що належить на праві власності ОСОБА_3; технічний паспорт на причіп; генеральне доручення на право керування причепом, видане на ім'я ОСОБА_2; страхові поліси на автомобіль ВАЗ 2108 та причіп, видані на ім'я ОСОБА_2, які в подальшому умисно знищив шляхом спалювання, переслідуючи такі особисті інтереси як помста та прагнення перешкодити потерпілому ОСОБА_2 в подальшому здійснювати поїздки на автомобілі марки ВАЗ 2108 з причепом.
Крім того, 01 березня 2012 року близько 22.00 год. ОСОБА_1, перебуваючи на АДРЕСА_2 біля господарства ОСОБА_4 реалізуючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, проник на огороджену територію даного господарства, де в подальшому шляхом вільного доступу із піднавісу, який використовується як гараж для зберігання автомобіля, викрав велосипед марки «Ардіс», вартістю згідно висновку експерта № 6-356/12 від 05.06.2012 року 630 грн., завдавши потерпілій ОСОБА_4 матеріальну шкоду на вищевказану суму. Із викраденим майном із місця злочину втік.
Допитаний як обвинувачений ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих злочинів за ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 185 КК України визнав повністю, щиросердечно розкаявся та суду пояснив, що він знайомий із потерпілим ОСОБА_2, оскільки він допомагав ОСОБА_2 у виконанні робіт по господарству, за які отримував винагороду. Протягом деякого часу він не приходив до потерпілого ОСОБА_2 та не допомагав йому, оскільки вони посварились. В останніх числах лютого 2012 року у вечірній час, приблизно о 23.00 год., він перебував біля господарства ОСОБА_2, яке знаходиться в АДРЕСА_2. На подвір'ї даного господарства він побачив автомобіль марки ВАЗ 2108, тоді в нього виник намір на викрадення офіційних документів, та переслідуючи такі особисті інтереси як помста та прагнення перешкодити потерпілому ОСОБА_2 в подальшому здійснювати поїздки на автомобілі марки ВАЗ 2108 з причепом для купівлі худоби, проник на огороджену територію даного господарства, де шляхом вільного доступу із автомобіля марки ВАЗ 2108, який належить потерпілій ОСОБА_3 і який знаходився в незачиненому гаражному приміщенні даного господарства, викрав офіційні документи, а саме посвідченням водія на ім'я ОСОБА_2, технічний паспорт на автомобіль ВАЗ 2108 та причіп, доручення на право керування причепом, страхові поліси на автомобіль ВАЗ 2108 та причіп, які в подальшому умисно знищив шляхом спалювання.
Крім цього, 01 березня 2012 року близько 22.00 год. він перебував на АДРЕСА_2 біля господарства потерпілої ОСОБА_4, де у нього виник намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Знаючи, що на подвір'ї господарства може знаходитись велосипед, він проник на огороджену територію даного господарства, де в подальшому шляхом вільного доступу із піднавісу, який використовується як гараж для зберігання автомобіля, викрав велосипед марки «Ардіс», вартістю 630 грн. В житловий будинок, що знаходиться господарстві потерпілої ОСОБА_4, він не заходив та такої мети не мав.
Крім власного визнання вини, підсудний повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані в ході попереднього слідства і підтверджують його винність у вчиненні злочину згідно пред'явленого обвинувачення.
В силу ст. 299 КПК України відмовився від дослідження доказів по справі і просить обмежитись лише його поясненнями, а також йому зрозуміло, що ці фактичні обставини не можуть бути оспорені при подачі апеляційної скарги. Просить суд суворо не карати. Спричинена шкода повністю відшкодована. Претензій матеріального та морального характеру до нього з боку потерпілих немає.
Потерпіла ОСОБА_3 подала суду письмову заяву про те, що завдану шкода згідно заявленого цивільного позову їй відшкодовано повністю, претензій матеріального та морального характеру до підсудного не має. Відносно покарання вважає, що ОСОБА_1 не слід суворо карати.
Потерпілі ОСОБА_2, ОСОБА_4 звернулись до суду із письмовими заявами, згідно яких просять суд підсудного ОСОБА_1 суворо не карати.
Органами досудового слідства дії підсудного ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 3 ст. 185 КК України як крадіжка, поєднана з проникненням у житло чи інше приміщення. Суд не може погодитися з даною кваліфікацією, оскільки як встановлено в судовому засіданні із показів підсудного та інших матеріалів справи, підсудний ОСОБА_1 не проникав у житловий будинок чи інші складові частини приміщення, придатні для постійного чи тимчасового проживання людей, що знаходились у господарстві потерпілої ОСОБА_4 та такого наміру на мав. Таким чином, така кваліфікуюча ознака як проникнення у житло не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, тому з врахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати як крадіжку, поєднану з проникненням в інше приміщення, виключивши з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку як проникнення у житло.
Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 1 ст. 357 КК України, тобто викрадення та умисне знищення офіційних документів, вчинене в інших особистих інтересах та ч. 3 ст. 185 КК України, тобто крадіжка, поєднана з проникненням в інше приміщення.
При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, особу винного і вважає за необхідне обрати покарання у виді позбавлення волі. Із врахуванням того, що підсудний ОСОБА_1, повністю визнав свою вину, щиросердечно розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, добровільно відшкодовував потерпілій шкоду згідно заявленого цивільного позову, позитивно характеризується по місцю проживання, враховуючи його сімейний стан та думку потерпілих, які просять його суворо не карати, відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає за можливе застосувати ст. 75 КК України і звільнити підсудного ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробуванням.
Водночас суд вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період випробування, відповідно до ст. 76 КК України, на підсудного слід покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
По справі є судові витрати в сумі 343 грн. 00 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 6-356/12 від 05.06.2012 року, які слід стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області.
Речові докази по кримінальній справі, а саме: велосипед коричнево-золотистого кольору з написом на рамі «ARDIS SPORT SERIES SANTANA NEWEST», переданий під розписку ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -
З А С У Д И В:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 357; ч. 3 ст. 185 КК України і призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 357 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
- за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбуття призначеного покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до ст. 76 КК України на засудженого ОСОБА_1 покласти наступні обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити попередній -підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області судові витрати в сумі 343 грн. 00 коп. за проведення товарознавчої експертизи № 6-356/12 від 05.06.2012 року.
Речові докази по кримінальній справі, а саме: велосипед коричнево-золотистого кольору з написом на рамі «ARDIS SPORT SERIES SANTANA NEWEST», переданий під розписку ОСОБА_4 - повернути ОСОБА_4
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Тернопільської області через Підгаєцький районний суд Тернопільської області протягом 15 діб з дня проголошення.
Головуючий підпис К.М. Грицай
Згідно з оригіналом:
Суддя Підгаєцького
районного суду К.М. Грицай