Справа № 2-1785/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2012 року Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді -Логвінко О. А.,

при секретарі -Каріта О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Джанкой цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача громадянина Російської Федерації ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4, мотивуючи свої вимоги тим, що в період спільного проживання в цивільному шлюбі з відповідачем у них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до ч. 1 ст. 126 Сімейного Кодексу України згідно спільно поданих заяв в ВРАЦС Джанкойського міськрайонного управління юстиції вони зареєстрували дитину, вказавши прізвище ОСОБА_4, по батькові ОСОБА_4. Батьком дитини вказаний ОСОБА_2 - громадянин РФ. З 2006 року сімейні відносини припинилися, відповідач припинив надавати допомогу доньці, яка проживає з нею. Вважає, що відповідач ухиляється від виконання обов'язків з утримання дитини, тому просить, посилаючись на ст. 180, 181 ч. 3, ст. 183 ч. 1 Сімейного Кодексу України, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі ј частки отриманих доходів.

У судове засідання позивачка не з'явилася. Раніше у судовому засіданні позовну заяву підтримала повність з підстав викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, оскільки проживає на території іншої держави.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах від 22.01.1993 року через судове доручення компетентному суду Російської Федерації був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, з врученням копії позовної заяви та доданих до неї документів. Просив розглянути справи за його відсутністю.

Відповідно до наданих на виконання ухвали суду про судове доручення документів, відповідач проти задоволення позову заперечував, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що 09.10.2011 року між ним та позивачкою була укладена угода про сплату аліментів, відповідно до якої він одноразово сплатив позивачці 1800000, 00 рублів (один мільйон вісімсот тисяч руб.) на утримання спільної дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Виплачена сума розрахована на утримання дитини до повноліття. Факт укладання угоди і передача грошів підтверджена розпискою підписаною ОСОБА_1 власноруч 09.10.2011 року. Вважає, що свої аліментні зобов'язання ним виконані, тому просив в задоволені позову відмовити.

Суд, заслухавши позивача, представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Матеріалами справи та дослідженими у судовому засіданні доказами встановлені такі факти та відповідні правовідносини.

Згідно свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Джанкойського міськрайонного управління юстиції АРК 06.07.2004 року, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, актовий запис № 189. (а.с.4)

Відповідач ОСОБА_2 є батьком дитини - ОСОБА_4.

Матір'ю ОСОБА_4 вказана ОСОБА_1.

Зміна прізвища з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 підтверджена свідоцтвом про укладання шлюбу з ОСОБА_7, актовий запис 834. (а.с.3).

Позивачка, посилаючись на ст. 180, 181 ч. 3, ст. 183 ч. 1 Сімейного Кодексу України просить стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 у розмірі ј частки отриманих доходів.

Відповідач проти задоволення позову заперечує, обґрунтовуючи заперечення тим, що аліменти ним сплачені повністю, що підтверджується відповідною розпискою.

Суд, не приймає дану розписку як доказ сплати аліментів, та звільнення відповідача від виконання аліментних зобов'язання.

Відповідно до ст. 189 Сімейного кодексу України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмові формі і нотаріально посвідчується.

Надана відповідачем розписка не є договором про сплату аліментів на дитину в розумінні ст. 189 СК України. Розписка складена у простій письмовій формі та не посвідчена нотаріально. В розписці взагалі не зазначено позивачем, яка сума була нею отримана в рахунок аліментів.

У судовому засіданні позивачка заперечувала факт отримання аліментів у визначеному відповідачем розміру, та факт підписання вказаної розписки.

Договір про сплату аліментів є різновидом цивільно-правових договорів та регулюється не тільки нормами Сімейного кодексу України, але і нормами Цивільного кодексу України.

Як будь-який цивільно-правовий договір, договір про сплату аліментів для його чинності повинен відповідати загальним вимогам, встановленим ст. 203 Цивільного кодексу України, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Основною вимогою до форми такого договору є наявність нотаріального посвідчення.

Відповідно до ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Така ж правова позиція викладена і в ст. 100 СК Російської Федерації.

Таким чином, угода на яку посилається відповідач є некчемною і на увагу не заслуговує.

Відповідно до ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини на користь позивачки, суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина та інші обставини, що мають істотне значення. При цьому мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

З пояснень відповідача даних у судовому засіданні Кіровського районного суду Санкт-Петербурга, за дорученням Джанкойського міськрайонного суду встановлено, що відповідач на утриманні неповнолітніх дітей і непрацездатних членів сім'ї не має. Інших обставин, яки б вплинули на розмір аліментів відповідачем суду не повідомлено.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову. Згідно зі штампом суду, позивачка звернулось до місцевого суду 20.07.2011 р. Таким чином, з оглядом на вищевказану норму матеріального закону, аліменти потрібно стягувати з відповідача з цього часу.

Згідно з пунктом першим частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України суд допускає негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Судові витрати у справі суд покладає на відповідача.

На підставі вищевикладеного, ст. 203, 220 Цивільного кодексу України, ст. 180, 181, 182, 191 Сімейного кодексу України, керуючись ст. ст. 10, 57, 88, 212-215, 218, 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Ленінград на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року у розмірі 1/4 частки усіх видів заробітку відповідача щомісячно, до досягнення дитини повноліття, але не менш 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 20.07.2011 р.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь державного бюджету м. Джанкой судовий збір у розмірі 214, 60 грн.

Допустити негайне виконання рішення в частини стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Джанкойський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданніпід час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О. А. Логвінко