УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-4594/2006 Головуючий в 1 інстанції -
Демченко О.М. Суддя-доповідач- Доценко Л.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:
· головуючого - судді- Доценко Л.І.
· суддів - Оверіної О.В., Мартинової К.П.
· за участю секретаря - Карпової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 30 червня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до громадської організації "Радісна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
16.05.2005року позивачка звернулася до суду з даним позовом в якому вказувала,що вона працювала десять років бухгалтером в організації "Радісна" і потім була звільнена з займаної посади. Згідно рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 25.05.2004р. позивачка була поновлена на роботі і на її користь була стягнена заборгованість за час вимушеного прогулу. 08.06.2004року позивачка отримала копію вказаного рішення суду, надала її в організацію "Радісна" і після цього написала заяву голові правління про чергову відпустку та з його дозволу вважала себе у відпустці, тому не виходила на роботу.
29.06.2004року позивачка вийшла на роботу і відповідач запропонував їй написати заяву про звільнення з роботи за власним бажанням. Після того як позивачка відмовилася написати таку заяву, відповідач оформив наказ про поновлення на роботі позивачки заднім числом і одразу ж наказом звільнив її за прогули.
Посилаючись на викладене і вважаючи своє звільнення незаконним, позивачка просила поновити її на роботі з 25.05.2004року та стягнути з відповідача на її користь оплату за час вимушеного прогулу на день ухвалення рішення та моральну шкоду в розмірі 3000 грн.
Відповідач позов не визнав.
Рішенням Малиновського районного суду м.Одеси від 30 червня 2006 року в позові ОСОБА_1 до громадської організації "Радісна", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, ОСОБА_2 про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просила рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 30 червня 2006 року скасувати, тому що вважає його незаконним і необгрунтованим, і постановити по справі нове рішення, яким задовольнити її позов.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю- доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав, а рішення суду-скасуванню з направленням справи на новий розгляд.
Відповідно до вимог ст.311 ч.1п.5 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд розглянув не всі вимоги і цей недолік не був і не міг бути усунений ухваленням додаткового рішення судом першої інстанції.
Встановлено, що 16.05.2005року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про поновлення на роботі, яке відбулося 29.06.2004року.
Відмовляючи в позові про поновлення на роботі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно до вимог ст.233 КЗпП України позивачка пропустила строки позовної давності для звернення до суду і у суду немає законних підстав для їх поновлення.
Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції, оскільки суд першої інстанції не розглянув позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.
При розгляді справи, суд першої інстанції не взяв до уваги роз;яснень, які вказані в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992року " Про практику розгляду судами трудових спорів" про те, що встановлені статями 228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. У кожному випадку суд зобов;язаний перевірити і обговорити причини пропуску цих строків, а також навести у рішенні мотиви, чому він поновлює або вважає неможливим поновити порушений строк. Оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з;ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов;язки сторін.
Таким чином, у випадку коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що право позивача, про захист якого він просить, не порушено, постановлюється рішення про відмову в задоволенні позову саме із цих підстав, а не через пропуск строку давності. Якщо ж буде встановлено, що таке право позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд на підставі ст.233 КЗпП України постановлює рішення, яким відмовляє в позові у зв;язку із закінченням строку давності, а при визнанні причин пропуску цього строку поважною порушене право має бути захищене.
Суд першої інстанції в рішенні не дав юридичну оцінку обставинам, які мають значення для справи, не з;ясував з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом і не перевірив відповідність його законові.
За таких обставин рішення суду , як таке, що постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду першої інстанції слід врахувати наведене, встановити обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, посилання на закон, визначити права й обов;язки сторін у спірних правовідносинах та ухвалити рішення суду з додержанням норм матеріального та процесуального права. Керуючись ст.307 ч.1п.5, ст.311 ч.1п.5, ст.315,ст.319 ЦПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 30 червня 2006року скасувати. справу направити на новий розгляд до того суду іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.