ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2012 р. Справа № 2a-1964/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Щербяк В.С.
за участю сторін:
представника позивача: ОСОБА_1,
представника відповідача: Тиміва С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1
до відповідача: Івано-Франківської митниці Державної митної служби України
про визнання нечинним рішення,-
ВСТАНОВИВ:
09.07.2012 року громадянин ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України (надалі - відповідач) про визнання нечинним рішення від 28.04.2012 року № КТ-206-0046-2012 про визначення коду товару - НОМЕР_1.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 08.03.2012 року ним в Німеччині придбано вантажний автомобіль марки «Ford». На вказаному автомобілі перетнув український кордон через Львівську митницю. 02.04.2012 року звернувся із відповідними заявою та пакетом документів до Івано-Франківської митниці щодо видачі посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, в ході розгляду якої відповідачем прийнято рішення від 28.04.2012 року № КТ-206-0046-2012 про визначення коду товару - НОМЕР_1, який призначається вантажопасажирським автомобілям. Вважає оскаржуване рішеня таким, що винесене всупереч положенням: Митного кодексу України, Закону України «Про митний тариф України», Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності та Міжнародній конвенції Гармонізованої системи опису та кодування товарів, оскільки ввезений ним для розмитнення на митну териррію країни автомобіль марки «Ford» не являється вантажопасажирським, а є виключно вантажним, внаслідок чого просить визнати його нечинним.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав визначених ним в адміністративному позові. Додатково пояснив, що на вказаний транспортний засіб отримав сертифікат відповідності збоку Державної системи сертифікації УкрСЕПРО, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким засвідчено, що ввезений ним транспортний засіб відноситься до вантажних.
Представник відповідача щодо задоволення адміністративного позову заперечив з мотивів наведених ним у направленому на адресу суду письмовому запереченні на позов.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши позивача та представника відповідача, дослідивши витребувані та долучені в ході судового розгляду докази, судом установлено наступне.
Між позивачем та громадянином Німеччини - Udo Klenke укладено зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу № Br. 561942 тарнспортного засобу «Ford (D)», типу J3S, номер кузова НОМЕР_2. (а.с. 26-28).
При здійсненні митного контролю товару, що переміщувався позивачем через митний кордон України, за вантажно-митною декларацією (МД-2) № 206050000/2012/402388 від 21 березня 2012 року, товар - автомобіль вантажний марки «Ford» модель «Fiesta courier», номер кузова НОМЕР_2. ( а.с. 29-30).
В зоні митного контролю МП «Івано-Франківськ-центральний» перевірено правильність класифікації та кодування позивачем вказаного товару, в силу чого здійснено запит № 402388 від 02.04.2012 року до відділу митних платежів Івано-Франківської митниці щодо вирішення питання класифікації товарів. ( а.с. 31-34).
Розглянувши зазначений запит, відділ митних платежів Івано-Франківської митниці прийняв рішення від 28.04.2012 року № КТ-206-0046-2012 про визначення коду товару, яким встановлено для вказаного товару (автомобіль марки «Ford» модель «Fiesta courier»,) код згідно з УКТЗЕД НОМЕР_1 - автомобіль вантажопасажирський.
За визначенням термінів, які містяться в статті 1 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Відповідно до частини 1 статті 70 МК України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів і транспортних засобів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.
Згідно із статею 72 МК України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.
Статтею 313 МК України передбачено, що митні органи класифікують товари, тобто відносять товари до класифікаційних групувань, зазначених в УКТЗЕД.
Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств і громадян.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2002 року N 1863 затверджено Порядок ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктами 2, 3, 4, 12 Порядку встановлено, що УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі, здійснення митного оформлення товарів.
УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів і Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Держмитслужба забезпечує ведення УКТЗЕД, а саме: здійснює підготовку пропозицій про внесення змін до УКТЗЕД у зв'язку із внесенням змін до Гармонізованої системи опису та кодування товарів, пояснень та інших рішень щодо її тлумачення Всесвітньою митною організацією, а також до Комбінованої номенклатури Європейським Союзом; приймає рішення про проведення деталізації товарів в УКТЗЕД на національному рівні та запровадження додаткових одиниць виміру; визначає процедуру та встановлює форму рішення щодо класифікації товарів в УКТЗЕД; здійснює розроблення пояснень до товарних підкатегорій УКТЗЕД (національний рівень деталізації товарів) з метою забезпечення однакового тлумачення та застосування УКТЗЕД, які мають рекомендаційний характер; здійснює заходи щодо організації роботи з видання та поширення УКТЗЕД і пояснень до УКТЗЕД; поширює інформацію про застосування УКТЗЕД; веде та зберігає еталонний примірник УКТЗЕД (на паперовому та електронному носіях); виконує інші функції, пов'язані з веденням УКТЗЕД.
Пояснення до УКТЗЕД затверджуються наказом Держмитслужби.
В преамбулі Закону України «Про Митний тариф України» зазначено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.
Статтею 1 цього Закону затверджено Митний тариф України.
Відповідно до основних правил інтерпретації УКТЗЕД класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється за такими правилами: назви розділів, груп і підгруп наводяться лише для зручності користування УКТЗЕД; для юридичних цілей класифікація товарів в УКТЗЕД здійснюється, виходячи з назв товарних позицій і відповідних приміток до розділів чи груп.
Згідно із пунктом 10 Порядку роботи відділу контролю митної вартості та класифікації товарів регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби від 07 серпня 2007 року № 667, рішення приймається ВКМВК на підставі встановлених характеристик товару, які є визначальними для класифікації товару згідно з вимогами УКТЗЕД.
Судом установлено, що при здійсненні митного оформлення декларантом визначені такий код товару: автомобілі вантажні, код згідно з УКТЗЕД - НОМЕР_3.
Митний орган ідентифікував товар за таким кодом: автомобіль легковий, включаючи ванатажопасажирські атомобілі-фургони, код згідно з УКТЗЕД - НОМЕР_1.
При цьому, згідно п.3 оскаржуваного рішення відповідач керувався при його прийнятті: поясненнями до Української класифікації товарів зовнішньоєкономічної діяльності , ЗУ «Про митний тариф України», актом проведення митного огляду товарів від 02.04.2012 року та фото автомобіля.
Відповідно «Поясненнь до Української класифікації товарів зовнішньоєкономічної діяльності (в редакції наказу Держмитслужби України від 30.12.10 р. № 1561) у цій товарній позиції термін "вантажопасажирський автомобіль-фургон", означає транспортний засіб, що має максимально 9 місць для сидіння (включаючи водія), внутрішній простір якого може без конструктивних змін використовуватися для перевезення як людей, так і вантажів.
Деякі моторні транспортні засоби цієї товарної позиції характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що дані транспортні засоби сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів (товарна позиція 8704). Такі ознаки враховуються у випадку, якщо моторний транспортний засіб, зазвичай, має повну масу не більш як 5 т і має єдиний замкнутий внутрішній простір, який включає одну зону для водія і пасажирів і другу зону, яка може бути використана для перевезення як пасажирів так і вантажів. До цієї групи моторних транспортних засобів відносяться автомобілі, відомі як "багатоцільові транспортні засоби", (наприклад, транспортні засоби типу "фургон", автомобілі для активного відпочинку (sport utility vehicle - SUV), деякі автомобілі з кузовом типу "пікап"). Характерними ознаками конструкції цих транспортних засобів, як правило, є:
(а) наявність постійно встановлених сидінь із пристроями безпеки (наприклад, з ременями безпеки або із місцями для кріплення та/або пристосуваннями для встановлення ременів безпеки) для кожного пасажира, або наявність стаціонарних місць для кріплення та/або пристосувань для встановлення сидінь і пристроїв безпеки у задній зоні салону позаду зони для водія і передніх пасажирів, такі сидіння можуть бути фіксованими, такими, що складаються, такими, що знімаються, на анкерному кріпленні, або виносними;
(b) наявність вікон у двох бокових панелях задньої частини кузова ;
(с) наявність дверей з вікнами, що ковзають, відкриваються назовні або піднімаються вгору, розташованих на бокових панелях або у задній частині кузова ;
(d) відсутність стаціонарної панелі або перегородки між зоною для водія з передніми пасажирами і задньою зоною, яка може бути використана для перевезення як пасажирів, так і вантажів;
(е) наявність ознак комфорту і оздоблення внутрішнього простору, а також пристосувань (аксесуарів) у внутрішньому просторі всього салону транспортного засобу, які властиві пасажирським салонам транспортних засобів (наприклад, килимове покриття, вентиляція, внутрішнє освітлення, попільнички).
Із досліджених в судовому засіданні фото розмитнюваного автомобіля вбачається, що всі вищеперелічені характерні ознаки "вантажопасажирського автомобіля-фургона" у вказаному транспортному засобі відсутні. (а.с. 35-43, 48-58).
А висновок відповідача, що «…. у підлозі вантажного відсіку наявні місця для можливого встановлення другого ряду сидінь.» суд сприймає критично, оскільки такий висновок будується виключно на припущеннях.
На підтвердження ж приналежності розмитнюваного автомобіля марки «Ford Courier», типу J3S, номер кузова НОМЕР_2 до малотонажного вантажного фургону свідчить висновок спеціаліста з комплексного дослідження транспортних засобів НДКЦ при УМВС В Івано-Франківській області від 21.03.2012 року за № 09/02/2334. (а.с. 46).
Окрім того, «Державний cтандарт України ДСТУ 2984-95. ЗАСОБИ ТРАНСПОРТНІ ДОРОЖНІ. Типи. Терміни та визначення.», що затверджений та введений в дію Наказом Держстандарту України № 31 від 25.01.95 р., установлює терміни та визначення основних понять дорожніх транспортних засобів (ДТЗ), які призначені для перевезення людей та (чи) вантажів, а також спеціального устаткування.
Так, позивач на вказаний транспортний засіб отримав сертифікат ( ВВ № 822849 від 30.12.2012 року) відповідності збоку Державної системи сертифікації УкрСЕПРО, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, яким засвідчено, що ввезений ним транспортний засіб відноситься до вантажних. (а.с. 47).
Відповідно до вимог частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен надати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З урахуванням викладеного, суд зазначає, що позивачем при прийнятті оскаржуваного рішення за основу взято сукупність фактичних даних, які неповно та суперечливо відображали сутність товару, водночас в наявності були висновки спеціально уповноважених державних органів, які такі суперечності знімали, однак використані відповідачем не були. Тобто, відповідач, передчасно, не повно з»ясувавши обставини по справі, виніс рішення про визначення коду товару, яким відніс розмитнюваний товар то невірної класифікації згідно УКТЗЕД.
За наявної сукупності встановлених обставин, суд вважає, що оскаржуване рішення від 28.04.2012 року № КТ-206-0046-2012 про визначення коду товару - НОМЕР_1., не може залишатися в силі та підлягає визнанню не чинним, а позовні вимоги - до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати нечинним рішення відділу митних платежів Івано-Франківської митниці від 28.04.2012 року № КТ-206-0046-2012 про визначення коду товару.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір в розмірі 32,19 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 10.09.2012 року.