ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"25" липня 2012 р. Справа № 2a-1627/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Стефінки Н.Л.
представника позивача: Переняка О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 522,27 грн., -
ВСТАНОВИВ:
13.06.2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 522,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в порушення вимог пунктів 2, 6 частини 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»з червня 2011 року єдиного податку, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетом в сумі 522,27 грн.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Фізична особа -підприємець ОСОБА_2 (надалі -відповідач) в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 76006, АДРЕСА_1, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 14 червня 2012 року, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП «Укрпошта»: "за закінченням терміну зберігання". Для забезпечення права відповідача на участь в судовому засіданні, суд двічі відкладав розгляд справи. Однак, направлені на вищевказану адресу судові повістки повертались з відміткою працівника відділення зв'язку про неможливість їх вручення: «зачинено, залишено повідомлення - за закінченням терміну їх зберігання».
Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
У відповідності до вимог частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм процесуального права, суд вважає, що відповідача повідомлено про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову, і є за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 зареєстрований 01.09.2009 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується копією реєстраційної картки (а.с. 7) та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 15).
13.12.2010 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 подано заяву до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську, яка зареєстрована за № 77922, про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік за видом діяльності: допоміжна діяльність у сфері страхування та пенсійного забезпечення, консультаційні послуги; місце здійснення підприємницької діяльності: м. Івано-Франківськ (а.с. 8).
Згідно поданої заяви, відповідач з січня 2010 року перейшов на спрощену систему оподаткування, що підтверджується корінцем свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_2 (а.с. 10).
Відповідно до пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(який діяв на момент виникнення заборгованості):
Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вбачається з додатку до рішення ХХІ сесії Івано-Франківської міської ради від 10.12.2007 року «Про ставки єдиного податку для суб'єктів підприємницької діяльності -фізичних осіб на території Івано-Франківської міської ради», розрахунку єдиного податку за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року від 20.12.2010 року, до відповідача була застосована максимальна ставка єдиного податку у розмірі 200 грн. на місяць, та нараховано на 2011 рік єдиний податок в розмірі 2400 грн.
Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1096 «Про внесення зміни до постанови Кабінету міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507»(яка діяла на момент виникнення заборгованості), суб'єкт малого підприємництва сплачує 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету, а 57 відсотків - на рахунки органів ПФУ як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В свою чергу, згідно з пунктом 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищенаведених вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(який діяв на момент виникнення заборгованості), відповідач у 2011 році неналежним чином виконував свій обов'язок по сплаті єдиного податку, у зв'язку з чим у останнього станом на 12.11.2011 року утворилась заборгованість зі сплати вказаного податку у розмірі 522,27 грн., яка підтверджується довідкою про борг за платежами, що контролюється органами державної податкової служби і обліковується в картках особових рахунків станом на 12.10.2011 року № 393.
Вказана заборгованість відповідача також підтверджується витягом зі зворотнього боку облікової картки відповідача станом на 31.12.2011 року.
Докази повної оплати чи погашення відповідачем в інший спосіб спірної суми податкового боргу у матеріалах справи відсутні.
Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, відповідач суду відповідно до вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України не надав.
Пунктом 20.1.28 статті 28 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового збору у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Нормою пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми податкового зобов'язання, повноваження якого на звернення до суду визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Проте, відповідачем не було надано до суду ні заперечень на адміністративний позов, ні доказів щодо сплати ним існуючої заборгованості, чи доказів, які б спростовували доводи позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 522 (п'ятсот двадцять дві) гривні 27 копійок є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи норми частин 2, 4 ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2) в дохід бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 522 (п'ятсот двадцять дві) гривні 27 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Боршовський Т.І.
Постанова складена в повному обсязі 30.07.2012 року.