ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"01" серпня 2012 р. Справа № 2a-2072/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Стефінки Н.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 261,74 грн., -
ВСТАНОВИВ:
13.07.2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську звернулася до суду з адміністративним позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 261,74 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на несплату відповідачем в порушення вимог пунктів 2, 6 частини 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»з лютого 2011 року єдиного податку, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед бюджетом в сумі 261,74 грн.
В судове засідання від Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі -позивач, ДПІ) представник не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив (а.с. 16).
Від фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач, ФОП) представник в судове засідання не з'явився, хоча належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення, які містяться в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив (а.с. 17). Своїм правом на подання письмового заперечення проти поданого до нього позову відповідач не скористався.
Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За таких обставин, виходячи з вимог частини 3 статті 33, частини 3 статті 35, частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що відповідача повідомлено належним чином про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову.
Щодо неявки представника позивача, то суд, враховуючи вищенаведені норми, достатність поданих позивачем доказів для вирішення даної справи, вважає, що є можливим продовжити розгляд справи за відсутності в судовому засіданні представників сторін, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.
Також, враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований 29.09.2006 року Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради, як суб'єкт підприємницької діяльності, що підтверджується реєстраційною карткою на проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця та інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, отриманою з сайту Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр»(а.с. 7, 18).
14.12.2010 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 подано заяву до Державної податкової інспекції у місті Івано-Франківську, яка зареєстрована за № 79386, про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011 рік за видом діяльності: роздрібна торгівельна діяльність; місце здійснення підприємницької діяльності: м.Івано-Франківськ; дата переходу на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності -01.01.2011 року (а.с. 8).
20 грудня 2010 року позивачем видано відповідачу свідоцтво про сплату єдиного податку серії З № 921520 (а.с. 10).
Згідно з пунктом 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(який діяв на момент виникнення заборгованості):
Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
У разі коли фізична особа - суб'єкт малого підприємництва здійснює кілька видів підприємницької діяльності, для яких установлено різні ставки єдиного податку, нею придбавається одне свідоцтво і сплачується єдиний податок, що не перевищує встановленої максимальної ставки.
У разі коли платник єдиного податку здійснює підприємницьку діяльність з використанням найманої праці або за участю у підприємницькій діяльності членів його сім'ї, ставка єдиного податку збільшується на 50 відсотків за кожну особу.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа, яка сплачує єдиний податок, звільняється від обов'язку нарахування, відрахування та перерахування до державних цільових фондів зборів, пов'язаних з виплатою заробітної плати працівникам, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Як вбачається з розрахунку єдиного податку за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року від 20.12.2010 року (а.с. 9), до відповідача була застосована ставка єдиного податку у розмірі 100 грн. на місяць, та нараховано на 2011 рік єдиний податок в розмірі 1200 грн.
Згідно Постанови Кабінету міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1096 «Про внесення зміни до постанови Кабінету міністрів України від 16 березня 2000 р. № 507»(яка діяла на момент виникнення заборгованості), суб'єкт малого підприємництва сплачує 43 відсотки нарахованого єдиного податку на рахунки відповідного бюджету, а 57 відсотків - на рахунки органів ПФУ як частину суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
В свою чергу, згідно з пунктом 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Як вбачається з матеріалів справи, в порушення вищенаведених вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»(який діяв на момент виникнення заборгованості), відповідач у 2011 році неналежним чином виконував свій обов'язок по сплаті єдиного податку, у зв'язку з чим у останнього станом на 31.05.2011 року утворилась заборгованість зі сплати вказаного податку у розмірі 261,47 грн., яка підтверджується довідкою про борг за платежами, що контролюється органами державної податкової служби і обліковується в картках особових рахунків станом на 31.05.2011 року № 238 (а.с. 6).
Вказана заборгованість відповідача також підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача станом на 31.12.2011 року (а.с. 11-13).
Пунктом 20.1.28 статті 28 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 року визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового збору у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.
Нормою пункту 11 частини 1 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків.
Тобто, позивач є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків суми податкового зобов'язання, повноваження якого на звернення до суду визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні»та Податковим кодексом України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Проте, відповідачем не було надано до суду ні заперечень на адміністративний позов, ні доказів щодо сплати ним існуючої заборгованості, чи доказів, які б спростовували доводи позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по сплаті єдиного податку в сумі 261 (двісті шістдесят одну) гривню 47 копійок є обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи норми частин 2, 4 ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що знаходиться за адресою: 76018, АДРЕСА_1) в дохід бюджету заборгованість по сплаті єдиного податку в сумі 261 (двісті шістдесят одну) гривню 47 копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
`Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя: Боршовський Т.І.
Постанова складена в повному обсязі 01.08.2012 року.