ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" вересня 2012 р. Справа № 2a-695/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Щербяк В.С.
за участю сторін:
представника позивачів: ОСОБА_1,
представника відповідача: Галібей Л.М.,
представника третьої особи - Івано-Франківської міської ради: не з"явився,
представника третьої особи - ТзОВ "Радіоремсервіс": Чежегова Є.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5
до відповідача: Реєстратора управління Держкомзему у м. Івано-Франківську- Галібей Л.М.
треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Івано-Франківська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс"
про визнання протиправним та скасування запису № 261010004000288 від 13.12.2011 р. про державну реєстрацію договору оренди землі за № 231 від 06.10.2011 р.,-
ВСТАНОВИВ:
07.03.2012 року ОСОБА_6, ОСОБА_5 (надалі - позивачі) звернулися до суду з адміністративним позовом до Реєстратора управління Держкомзему у м. Івано-Франківську - Галібей Л.М. (надалі - відповідач), треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Івано-Франківська міська рада, Товариство з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс", про скасування запису № 261010004000288 від 13.12.2011 р. про державну реєстрацію договору оренди землі за № 231 від 06.10.2011 р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно здійснив державну реєстрацію договору оренди землі за № 231 від 06.10.2011 року на земельну ділянку площею 0,1043 га між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Радіоремсервіс" (вул. Ленкавського, 4а, м. Івано-Франківськ), оскільки вчинена така державна реєстрація всупереч положенням Порядку ведення поземельної книги, затвердженої Постановою Кабінету міністрів України за № 1021 від 09.09.2009 року, зокрема з тих підстав, що документи додані до матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди: план земельної ділянки (кадастровий план), акт приймання-передачі межових знаків, протокол засідання узгодженої комісії, копія договору оренди землі, не відповідали вимогам Земельного кодексу України, Законам України: "Про землеустрій", "Про оренду землі", а також Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року № 376. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд скасувати вчинений реєстратором управління Держкомзему у м. Івано-Франківську - Галібей Л.М. запис № 261010004000288 від 13.12.2011 р. про державну реєстрацію договору оренди землі № 231 від 06.10.2011 року, що укладений між Івано-Франківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс".
20.03.2012 року в судовому засіданні, до початку розгляду справи по суті, представником позивачів надано суду заяву, в якій він, уточнивши позовні вимоги, просить суд визнати протиправним і скасувати вчинений реєстратором управління Держкомзему у м. Івано-Франківську Галібей Л.М. запис від 13.12.2011 р. № 261010004000288 про державну реєстрацію договору оренди землі № 231 від 06.10.2011 року, укладеного між Івано-Франківською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс".
Представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених безпосередньо в позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач позовні вимоги не визнала з мотивів наведених у письмовому запереченні. Просила в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - Івано-Франківської міської ради позовні вимоги не визнав та додатково пояснив, що документи представлені Товариством державному реєстратору Держкомзему для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки площею 0,1043 га по вул. Ленкавського, 4а, м. Івано-Франківськ, відповідають чинному законодавству, оскільки орендована земельна ділянка належить на праві власності Івано-Франківській міській раді, цільове призначення вказаної земельної ділянки при здачі її в оренду не змінювалося та вказав, що межі земельної ділянки хоча і не погоджено з суміжними землекористувачами, однак погоджено узгоджувальною комісією міськвиконкому по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування. Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс" заперечив щодо задоволення адміністративного позову, оскільки на його думку позовні вимоги позивача є необґрунтованими та безпідставними з тих мотивів, що надання земельної ділянки площею 0,1043 га Івано-Франківською міською радою в оренду ТзОВ "Радіоремсервіс" не повинно зачіпати інтереси позивачів, а якщо такі інтереси і порушені то спір повинен вирішуватись у цивільно-правовому порядку.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні та витребувані докази, судом установлено наступне.
Івано-Франківська міська рада є власником земельної ділянки площею 0,1043 га, що знаходиться по вул. вул. Ленкавського, 4а, м. Івано-Франківськ призначена для житлової та громадської забудови.
06.10.2011 року між Івано-Франківською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс" (орендар) укладено договір оренди землі площею 0,1043 га, яка знаходиться по вул. Ленкавського, 4а, м. Івано-Франківськ, терміном на 3 роки. (а.с. 47-48).
13.12.2011 року реєстратором управління держкомзему у м. Івано-Франківську - Галібей Л.М. вчинено запис за № № 261010004000288 про державну реєстрацію договору оренди землі за № 231 від 06.10.2011 року.
При вирішенні зазначеного спору суд виходив із наступного.
В контексті висловленої позиції представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс" щодо відсутності підстав для звернення позивача за захистом своїх порушених прав в силу відсутності їх у нього, суд зазначає, що Конституційний суд України у свому рішенні від 14.12.2011 року у справі N 1-29/2011 (надалі- Рішення) виклав позицію цього приводу.
Відповідно до п.4.1. та 4.2. Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (частина перша статті 2 КАС України). До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (частина друга статті 2 КАС України). Вичерпний перелік публічно-правових справ, на які не поширюється юрисдикція адміністративних судів, визначено в частині третій статті 17 КАС України, а саме справи: що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України; які належить вирішувати в порядку кримінального судочинства; про накладення адміністративних стягнень; щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції (пункти 1, 2, 3, 4).
Отже, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
Утвердження правової держави, відповідно до приписів статті 1, другого речення частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України ( 254к/96-ВР ), полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслював значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 листопада 1997 року N 6-зп v006p710-97 ), пункт 1 резолютивної частини Рішення від 25 грудня 1997 року N 9-зп) (v009p710-97 ).
В цьому ракурсі, також, на переконання суду, слід зазначити, що адміністративні суди не наділені повноваженнями визначати в чому саме і яке право особи порушене, якщо особа так вважає і звернулася за захистом свого порушеного права до суб»єкта владних повноважень з метою оскарження його рішення, дії чи бездіяльності, то правову оцінку згідно частині 3 статті 2 КАС України, передусім слід надавати таким рішенням, діям чи бездіяльності. А отже і позиція представника третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Радіоремсервіс" щодо відсутності компетенції адміністративного суду на розгляд даного спору не можу бути взята судом до уваги.
Натомість, оцінючи дії відповідача- реєстратора управління Держкомзему у м. Івано-Франківську - Галібей Л.М., суд констатує, що правовідносини, пов'язані з набуттям права оренди на земельні ділянки, укладенням договорів оренди землі та їх реєстрацією, регулюються Земельним кодексом України, Законом України "Про оренду землі", Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 року № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.06.2010 року за № 391/17686, Порядком ведення поземельної книги, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 09 вересня 2009 року №1021.
Так, відповідно до статі 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Аналогічні положення щодо моменту виникнення права оренди земельної ділянки містяться і в Законі України "Про оренду землі".
Відповідно до статті 202 ЗК України, державна реєстрація земельних ділянок здійснюється у складі державного реєстру земель. Державний реєстр земель складається з двох частин: а) книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі із зазначенням кадастрових номерів земельних ділянок; б) Поземельної книги, яка містить відомості про земельну ділянку.
Відповідно до п.1 Порядку ведення поземельної книги, затвердженого Постановою КМУ від 09.09.2009 року № 1021, цей Порядок визначає процедуру ведення за формою згідно з додатком Поземельної книги - документа, який є складовою частиною державного реєстру земель, містить відомості про земельну ділянку, обмеження на використання земельної ділянки, суб'єктів прав на земельну ділянку та правовстановлюючі документи, а також дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, її цільове призначення, склад земельних угідь. Поземельна книга є власністю держави.
Згідно п.6 Порядку, Поземельна книга відкривається та ведеться на кожну земельну ділянку: у паперовому вигляді - територіальними органами Держкомзему; в електронному вигляді - операторами - структурними підрозділами державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", яке є адміністратором автоматизованої системи державного земельного кадастру, які мають доступ та вносять відомості до автоматизованої системи державного земельного кадастру, формують з її використанням аркуші Поземельної книги та аркуші витягів з неї, перевіряють результати робіт із землеустрою в електронному вигляді, дані про які містяться в файлі обміну даними про результати робіт із землеустрою в електронному вигляді.
Згідно п.п. 13-2, 13-3 Порядку, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється територіальним органом Держземагенства за її місцезнаходженням на підставі заяви:
1) органу, який здійснює розпорядження землями державної або комунальної власності - у разі формування земельної ділянки із земель державної та комунальної власності;
2) набувача права на земельну ділянку;
3) спадкоємця громадянина України, щодо якого прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки, прийняте відповідно до законодавства;
4) власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності - у разі формування земельної ділянки шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок.
Державна реєстрація земельної ділянки здійснюється шляхом відкриття Поземельної книги.
До заяви додаються такі документи:
1) копія документа, що посвідчує особу, якій надається земельна ділянка у власність або власника земельної ділянки, а у разі подання заяви уповноваженою ними особою - також копія документа, що підтверджує його повноваження діяти від імені таких осіб;
2) копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (ідентифікаційного номера) згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів - для фізичної особи, крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ідентифікаційного коду згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податкового номера - для юридичної особи;
3) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку з позначкою територіального органу Держземагентства про визначення кадастрового номера з рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність (користування) - у разі надання у власність (користування) земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення;
4) проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки з позначкою територіального органу Держземагентства про визначення кадастрового номера з рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про надання або передачу земельної ділянки у власність (користування) - у разі надання у власність (користування) земельної ділянки із зміною цільового призначення та/або надання у власність (користування) земельної ділянки, межі якої не встановлені в натурі (на місцевості);
5) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку, право користування земельною ділянкою, при поділі чи об'єднанні земельних ділянок з позначкою територіального органу Держземагентства про визначення кадастрового номера - у разі поділу земельної ділянки чи об'єднання земельних ділянок;
6) цивільно-правовий договір про відчуження земельної ділянки - у разі продажу земельної ділянки із земель державної та комунальної власності;
7) договір оренди земельної ділянки - у разі оренди земельної ділянки, що перебуває в державній або комунальній власності (кількість примірників договору повинна бути на один примірник більша, ніж кількість сторін договору);
8) копія документа, що підтверджує право спадкоємця на земельну ділянку, - у разі звернення спадкоємця громадянина України, щодо якого прийнято рішення про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки відповідно до законодавства;
9) рішення суду - у разі здійснення державної реєстрації на підставі рішення суду;
10) копії документів, що підтверджують оплату за проведення:
- державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації державного акта - у разі державної реєстрації земельної ділянки та державного акта;
- державної реєстрації земельної ділянки, державної реєстрації договору оренди земельної ділянки - у разі державної реєстрації земельної ділянки та договору оренди земельної ділянки;
- державної реєстрації обмеження у використанні земельної ділянки - у разі, коли на момент державної реєстрації земельної ділянки існують обмеження у її використанні.
- Під час подання заяви фізична особа пред'являє паспорт або інший документ, що посвідчує особу, а у разі подання заяви уповноваженою особою - також документ, що підтверджує її повноваження діяти від імені такої особи. Документ, що підтверджує повноваження діяти від імені іноземної особи повинен бути легалізований в установленому законодавством порядку.
Згідно п. 13-4. Порядку територіальний орган Держземагентства відмовляє у державній реєстрації земельної ділянки у разі, коли:
1) заяву подала особа, яка не може бути заявником відповідно до цього Порядку;
2) земельна ділянка розташована на території іншої адміністративно-територіальної одиниці;
3) документи подані не в повному обсязі або не відповідають вимогам, установленим цим Порядком;
4) на титульному аркуші документації із землеустрою, у матеріалах документації із землеустрою, що містять графічне зображення земельної ділянки, та/або документах, що містять відомості про координати поворотних точок меж земельної ділянки, їх частин, обмежень, угідь, відсутня позначка територіального органу Держземагентства про кадастровий номер земельної ділянки (дати його визначення та внесення відомостей про земельну ділянку до автоматизованої системи).
У разі відмови у державній реєстрації земельної ділянки територіальний орган Держземагентства протягом трьох робочих днів готує висновок про відмову в такій реєстрації та повертає подані документи для доопрацювання за актом приймання-передачі.
Як встановлено в судовому засіданні, шляхом витребування у відповідача оригіналу Поземельної книги на орендовану ТзОВ "Радіоремсервіс" земельну ділянку площею 0,1043 га, яка знаходиться по вул. Ленкавського, 4а, м. Івано-Франківськ, така книга у нього відсутня у паперовому вигляді, проте вся документація яка взята ним до уваги при здійсненні державної реєстрації позивачем надана та долучена до матеріалів адміністративної справи. В електронному ж вигляді, книга на момент розгляду справи - не заповнена.
Слід зазначити, що із досліджених документів, поданих ТзОВ "Радіоремсервіс" для державної реєстрації договору оренди на вищевказану земельну ділянку, тобто з яких повинна була б бути сформована Поземельна книга, вбачається, що в них відсутня заява набувача права на таку земельну ділянку, яким згідно договору оренди від 06.20.2011 року - виступав директор ТзОВ "Радіоремсервіс" - Кисіль Є.І., що є безумовним порушенням п. 13-2, Порядку.
Стаття 2 Закону України «Про оренду землі» визначає, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про оренду землі», яка визначає умови договору оренди землі, однією із істотних умов договору оренди землі є умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, які в договорі оренди землі № 231 від 06.20.2011 року відсутні. (а.с. 47-48).
А відповідно вимог вищевказаної статті Закону України «Про оренду землі», відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, а також порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.
Відповідно до статті 24 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підставою для відмови для відмови в державній реєстрації прав є невідповідність поданих документів вимогам установлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до п.27 та п.28 Порядку передбачено, що запис у Поземельній книзі скасовується (поновлюється) посадовою особою територіального органу Держкомзему на підставі рішення суду. Скасування (поновлення) запису здійснюється шляхом внесення до автоматизованої системи відомостей про скасування (поновлення) із зазначенням дати та підстави скасування (поновлення), посади, прізвища та ініціалів посадової особи, яка скасувала (поновила) запис, та формування з використанням автоматизованої системи нових аркушів Поземельної книги, що засвідчується підписом посадової особи та скріплюється печаткою територіального органу Держкомзему.
З урахуванням викладеного, на переконання суду, вчинений реєстратором управління Держкомзему у м. Івано-Франківську - Галібей Л.М. запис № 261010004000288 від 13.12.2011 р. про державну реєстрацію договору оренди землі № 231 від 06.10.2011 року не ґрунтується на нормах права, внаслідок чого підлягає визнанню протиправним та скасуванню, а адміністративний позов -до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним і скасувати вчинений запис № 261010004000288 від 13.12.2011 р. про державну реєстрацію договору оренди землі за № 231 від 06.10.2011 року, укладеного між Івано-Франківською міською радою та ТзОВ "Радіоремсервіс".
Стягнути з Державного бюджету України в користь позивачів - ОСОБА_6 та ОСОБА_5 сплачений ними судовий збір в розмірі 32,19 грн. в рівних частках.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 17.09.2012 року, у зв"язку з перебуванням судді на листку тимчасової непрацездатності.