ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" вересня 2012 р. Справа № 2a-1913/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Кривун О.О.
за участю сторін:
позивача: ОСОБА_1,
представника позивача: ОСОБА_2,
представника відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області
про скасування постанови № 284 від 06.06.2012 р.,-
ВСТАНОВИВ:
05.07.2012 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області (надалі - відповідач) про скасування постанови № 284 від 06.06.2012 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова базується на висновках акту перевірки, які не підкріплені жодними доказами, всупереч вимог норм чинного законодавства, відповідачем констатовано факт порушення правил маркування меблевих виробів, зокрема, те, що на ярликах вказаного товару відсутнє посилання на нормативний документ, що є порушенням вимог ГОСТу 19917-98, внаслідок чого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 15100 гривень у спосіб винесення постанови за № 284 від 06.06.2012 року. З урахуванням викладеного, просить суд визнати зазначену постанову протиправною та скасувати.
Позивач та представник позивача в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали з підстав викладених в адміністративному позові. Просили позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали адміністративного позову, заслухавши думку позивача та представника позивача, оцінивши та дослідивши подані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення з наступних мотивів.
Згідно вимог частин 1 та 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до пунктів 1 та 2 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, а також на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження , звільнення з публічної служби.
Законом України "Про захист прав споживачів" (надалі - Закон) врегульовані відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлені права споживачів, а також визначений механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Відповідно до статті 26 Закону, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в областях, містах Києві та Севастополі, а на території Автономної Республіки Крим - орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері захисту прав споживачів здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Результати перевірок суб'єктів господарювання службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальних органів оформлюються відповідними актами.
Як встановлено в судовому засіданні, 24.05.2012 року працівниками Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області проведено планову перевірку ФОП - ОСОБА_3 з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено акт за № 000417 від 24.05.2012 року, у висновках якого зазначено, що на маркувальних ярликах відсутнє посилання на нормативний документ, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар, відсутнє посилання на ГОСТ 19917-1998, чим порушено вимоги п.17 "Порядку провадження торгівельної діяльності" та "Правил торгівельного обслуговування на ринку споживчих товарів", затверджених Постановою КМУ від 15.06.2006 року № 833, гл. 7 п. 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України від 19.04.07 р. №10. (а.с. 10-11).
За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, відповідачем винесено постанову за № 284 від 06.06.2012 року про накладення стягнень, передбачених ст. 23 ЗУ "Про захист прав споживачів", якою до позивача застосовано штраф у розмірі 15100 гривень за реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, а саме ГОСТу 19917-1998. (а.с. 18).
Однак, як на час вчинення спірних правовідносин так і на час проведення перевірки, вказаний нормативний документ не був чинним, що підтверджується листом ДП "Івано-Франківськстандартметрологія" від 18.06.2012 року, згідно якого станом на 18.06.2012 року в Україні чинний ГОСТ 19917-1993, а інформація щодо ГОСТ 19917-98 у покажчику "Міждержавні стандарти" відсутня. (а.с. 24).
Як вбачається з матеріалів справи (висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи № 05.03.02-04/91282 від 24.11.2010р.), реалізована продукція (меблеві вироби) придбавалися у ФОП - ОСОБА_4 та відповідали нормативним документам, а саме ГОСТу 19917-1993. (а.с. 19).
Відповідно до р. 2 глави 7 п. 2 Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами, затверджених наказом Міністерства економіки України №104 від 19.04.2007, зареєстрованим в Міністерстві юстиції 08.11.2007 за № 1257/14524 (далі Правила роздрібної торгівлі непродовольчими товарами) кожний меблевий виріб повинен мати маркування, яке наноситься на приклеєний до виробу паперовий ярлик, виготовлений друкарським способом. Дозволяється наносити маркування штемпелюванням, штампуванням, випалюванням. Маркування передбачає наявність інформації про найменування підприємства-виробника, його місцезнаходження, товарний знак, назву виробу, артикул, дату виготовлення, найменування нормативного документа, вимогам якого повинен відповідати вітчизняний товар. На всі вироби, що входять до складу набору (гарнітура) меблів, поряд з ярликом має бути нанесений умовний знак або номер, що вказує на належність виробу до набору (гарнітура). До упаковки меблів має бути прикріплений зразок личкувальної тканини. У разі відсутності упаковки або застосування прозорої (поліетиленової) упаковки зразок тканини має бути прикріплений до виробу.
Як вбачається з дослідженого в судовому засіданні ярлика меблевого виробу, що використовувалися підприємцем ОСОБА_4 для маркування меблевих виробів, які згодом реалізовувалися ФОП - ОСОБА_5, таке посилання на нормативний акт було присутнє (а.с. 20), а отже висновки контролюючого органу є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням викладеного, оскаржуване рішення відповідача - постанова за № 284 від 06.06.2012 року, на переконання суду є такою, що винесена всупереч існуючих норм чинного законодавства, внаслідок чого підлягає визнанню протиправною та скасуванню, а позовні вимоги - до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області за № 284 від 06.06.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України в користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 258,3 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 26.09.2012 року.