ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2012 р. Справа № 2a-1961/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Панікара І.В.
при секретарі Щербяк В.С.
за участю сторін:
представника позивача: Романюка А.Б.
представника відповідача: не з"явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони"
до відповідача: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області
про визнання нечинною і скасування постанови № 49 від 12.04.2012 р.,-
ВСТАНОВИВ:
09.07.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" (надалі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області (надалі - відповідач) про визнання нечинною і скасування постанови № 49 від 12.04.2012 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Окрім того, 09.07.2012 року, позивач додатково звернувся із клопотанням про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, як такого, що пропущений із поважних причин. Клопотання мотивував тим, що оскаржувану постанову Товариством отримано тільки 20.06.2012 року.
На стадії вирішення питання щодо відкриття провадження по вказаній справі, судом з метою встановлення обґрунтованості заявленого клопотання витребувано необхідні докази, ухвалою про відкриття провадження від 11.07.2012 року. До вирішення заявленого клопотання у вищевказаній ухвалі зазначено, що адміністративний позов подано в строк, установлений законом. В ході судового розгляду витребувані у позивача докази досліджено та визнано підстави пропуску даного процесуального строку поважними, що підтверджується оригіналом поштового конверту № 6505902244650 та листом Івано-Франківської дирекції Центру поштового зв»язку № 2 від 13.07.2012 року за № 08/4-236. (а.с. 27-28).
Відповідно до вимог частини 1 статті 100 КАС України, адміністративний позов поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
З урахуванням викладеного, підстав щодо повторного вирішення питання відносно обґрунтованості пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом, шляхом винесення окремого процесуального документа, суд не вбачає, оскільки зазначене питання уже було вирішено ухвалою від 11.07.2012 року.
Водночас, позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржувана постанова винесена в порушення існуючих норм Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" безпідставно, всупереч установленій процедурі притягнення до юридичної відповідальності, не відповідає визначеним вимогам до такого виду документів закріплених Законом України "Про виконавче провадження", внаслідок чого просить суд визнати її нечинною та скасувати.
В судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримав з підстав викладених в адміністративному позові. Просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча про дату, час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення, наявними в матеріалах справи, своїм правом на подання заперечення на адміністративний позов не скористався, не повідомив суд про причини неприбуття та не направив жодних заяв про відкладення справи чи проведення судового розгляду без його участі.
Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідності їх задоволення з наступних мотивів.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначає Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (надалі Закон № 3038-VI), який спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Відповідно до статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, які розглядають відповідно до закону справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Посадові особи інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають, зокрема, право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) здійснювати контроль за додержанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів містобудування та архітектури;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій, які пройшли державну атестацію в центральному органі виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Забороняється витребовувати інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням керівника інспекції чи його заступника експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням аудіо- та відеотехніки.
Окрім того, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011р. №553 "Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю"(далі - Порядок №553) затверджено порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Так, Порядок №553 визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури та обумовлює, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється посадовими особами інспекцій відповідно до їх посадових інструкцій та функціональних повноважень (п.3 Порядку №553).
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.
Повноваження посадових осіб Держархбудінспекції поширюються на всю територію України. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції. Інспекції проводять планові перевірки об'єктів містобудування не частіше ніж один раз на півроку. Строк проведення планової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідної інспекції чи його заступника не більше ніж на п'ять робочих днів (п.5 та п.6 Порядку №553).
Пунктом 11 вказаного Порядку, визначено що посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом; видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт; проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, державних стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб інспекції дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб інспекції службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним інспекцією; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного інспекцією за результатами перевірки.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком №553. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (п.п.16,17 Порядку).
В судовому засіданні встановлено, що 31.03.2012 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області проведено планову перевірку на продовольчо-господарський гіпермаркет з виробничими приміщеннями та приміщеннями громадського харчування, що розташований на території Красносільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, будівництво об'єкта здійснює ТзОВ "3 Бетони".
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, згідно висновків якого встановлено, що із спецжурналів по окремим видам робіт ТзОВ "3 Бетони" не ведеться журнал по монтажу будівельних конструкцій, журнал замонолічування монтажних стиків та вузлів, що є порушенням п. 1.15 «ДБН А.3.1-5 -96 Організація будівельного виробництва.» При цьому, в протоколі від 31.03.2012 року відповідачем не вказано дати та часу проведення розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Як наслідок, постановою №49 від 12.04.2012р. першого заступника начальника Інспекції ДАБК у Одеській області, в зв'язку з виявленими порушеннями та на підставі п.6 ч.3 ст.2 Закону України "Про відповідальність за правовопорушення у сфері містобудівної діяльності" на позивача накладено штраф у розмірі 19692,00грн.
Згідно пункту 1.15 ДБН А.3.1-5 -96 Організація будівельного виробництва на кожному об'єкті будівництва належить:
- вести загальний журнал робіт за формою, наведеною в додатку 1, спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється генпідрядчиком за погодженням із замовником і субпідрядними організаціями за формами, наведеними в додатку 2, а при наявності авторського нагляду проектних організацій - також і журнал авторського нагляду - у відповідності до положення про авторський нагляд проектних організацій за будівництвом підприємств, будівель та споруд;
- складати акти обстеження прихованих робіт, проміжного прийняття відповідальних конструкцій, індивідуального та комплексного випробування устаткування, систем, мереж та пристроїв;
- оформляти іншу виробничу документацію, передбачену іншими ДБН, і виконавчу документацію - комплект робочих креслень з написами, зробленими особами, відповідальними за виконання будівельно-монтажних робіт, про відповідність виконаних в натурі робіт цим кресленням або внесеним в них за погодженням із замовником та проектною організацією змінам.
Однак, на час проведення перевірки вказаний нормативний документ втратив чинність на підставі Наказу Мінрегіонбуду від 25.12.2009 року № 689, внаслідок чого посилання на нього у протоколі про правопорушення у сфері містобудівної діяльності є необгрунтованим.
Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності" постанови про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, винесені посадовими особами Державної архітектурно-будівельної інспекції України та її територіальних органів, є виконавчими документами і підлягають виконанню в установленому законом порядку.
Згідно абзацу 3 пункту 7 "Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", затвердженого постановою КМУ від 06.04.1995 року №244, постанова повинна відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленого ЗУ "Про виконавче провадження".
Відповідно до статті 18 ЗУ "Про виконавче провадження" до виконавчого документа встановлюються, зокрема, такі вимоги: дата набрання законної (юридичної) сили рішенням та строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Як вбачається, зі змісту оскаржуваної постанови відповідачем не зазначено дати набрання законної сили та строку пред'явлення її до виконання, тобто вказана постанова не відповідає вимогам виконавчого документа.
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням наведеного, оскаржуване рішення відповідача - постанова № 49 від 12.04.2012 року, на переконання суду є такою, що винесена всупереч існуючих норм Законів України: "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про виконавче провадження", "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", а також Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в силу чого підлягає визнанню незаконною та скасуванню , а позовні вимоги - до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова або службова особа.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Визнати незаконною та скасувати постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області за № 49 від 12.04.2012 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "3 Бетони" сплачений ним судовий збір в розмірі 196,92 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Панікар І.В.
Постанова складена в повному обсязі 17.09.2012 року, у зв"язку з перебуванням судді на листку тимчасової непрацездатності.