ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 0670/4988/12

категорія 10.1

02 жовтня 2012 р. час прийняття: 10 год. 35 хв.

м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Єфіменко О.В. , розглянувши у порядку письмового проваджкення адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 869,46 грн.,-

встановив:

Управлінням Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області (надалі - управління) заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за ІІІ квартал 2010 року на користь управління у сумі 896,46 грн.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив, письмових заперечень на позов не надав.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За наведених обставин суд вважає за можливе розглянути справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

ОСОБА_1 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, Володарсько-Волинською районною державною адміністрацією Житомирської області 26.11.2004, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон).

Відповідно до пп. 4 п. 8 розділу ХV Закону фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно із статтею 2 Закону України "Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати" та статтею 53 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік", розмір мінімальної заробітної плати в Україні становив з 01 липня 2010 року - 888 грн., з 01 жовтня 2010 року - 907 грн., з 01 грудня 2010 року - 922 грн.

Відповідно до пункту 4.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 із змінами і доповненнями, розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для платників встановлюється за ставкою 33,2 % суми фактичних витрат на оплату праці працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати.

Частиною 6 статті 20 Закону передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача є квартал.

Враховуючи вище наведене, мінімальний розмір страхового внеску на одну особу становив у липні-вересні 2010 року - по 294,82 грн. за місяць, у жовтні-листопаді 2010 року - по 301,12 грн. за місяць, у грудні 2010 року - 306,10 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, за ІІІ квартал 2010 року за відповідачем рахується заборгованість по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у сумі 859,46 грн.

Позивачем на адресу відповідача направлялась вимога про сплату боргу від 23 березня 2011 року за № Ф 12 (на звороті а.с. 6), яка отримана адресатом 19 серпня 2012 року відповідно до копії поштового повідомлення (на звороті а.с. 6 ).

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до абзацу 8 частини 3 статті 106 вказаного Закону у разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Наявність заборгованості зі страхових внесків відповідачем не спростована.

На день розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 869,46 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 23, 128, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 869,46 грн. - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Володарсько-Волинському районі Житомирської області заборгованість у сумі 869 (вісімсот шістдесят дев'ять) грн. 46 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Єфіменко О.В.