ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"31" липня 2012 р. Справа № 2a-2033/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боршовського Т.І., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності,-
ВСТАНОВИВ:
12.07.2012 року Державна податкова інспекція у м. Івано-Франківську (надалі -позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -відповідач) про припинення підприємницької діяльності.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач по справі, як суб'єкт підприємницької діяльності, всупереч вимогам законодавства України, більше року не подає податкову звітність та немає податкового боргу перед бюджетом.
Судом відповідно до пункту 3 частини 1 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження по даній адміністративній справі, яку направлено відповідачу для подання заперечення або заяви про визнання позову.
20.07.2012 року відповідач, як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи, отримав копію вищезазначеної ухвали, однак не подав заперечення або заяви про визнання позову у строк встановлений частиною 3 статті 183-2 КАС України.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Враховуючи, що до суду не було надано заперечення відповідача проти заявленого позову та те, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача, поданий Державною податковою інспекцією у м. Івано-Франківську адміністративний позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності підлягає розгляду в строк, визначений пунктом 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд, в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, прийшов до висновку, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 по справі 04 листопада 2002 року зареєстрований Виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради як суб'єкт підприємницької діяльності, реєстраційний номер НОМЕР_2, та взятий на облік у Державній податковій інспекції у м. Івано-Франківську як платник податків, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на 12.06.2012 року (а.с. 6).
В частині 2 статті 67 Конституції України зазначено, що усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пункту 6 частини 6 статті 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим органам декларації про доходи, інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов'язкових платежів, сплачувати податки та інші обов'язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.
Закон України "Про систему оподаткування" (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.
У відповідності з пунктом 2 частини 1 статті 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів).
Пунктом 4.1.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), на платників податків покладено обов'язок подачі податкових декларацій за базові податкові (звітні) періоди, що дорівнюють календарному місяцю, календарному кварталу або календарному півріччю, календарному року.
Крім того, відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідач з 18.11.2005 року не подавав податкової звітності до Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську, що підтверджується довідкою позивача № 8599/10/17-413/3218 від 14.06.2012 року (а.с. 8). Окрім цього, згідно довідки позивача № 8572/10/20-2-012/2654 від 14.06.2012 року, у відповідача станом на 13.06.2012 року, заборгованість до бюджету відсутня (а.с. 7).
Пунктом 5 частини 1 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" встановлено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" неподання протягом року органам державної податкової служби документів фінансової звітності відповідно до закону є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Право позивача на звернення до суду з даним позовом передбачено підпунктом 20.1.12 пункту 20.1 статті 20, пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України.
Таким чином, суд приходить до висновку, що неподання більше ніж протягом року, органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 вчинене всупереч статті 67 Конституції України, статті 128 Господарського кодексу України, статті 9 Закону України "Про систему оподаткування", статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", статті 16 Податкового кодексу України і у відповідності до пункту 3 частини 2 статті 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" є підставою для припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Припинити підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, 76018, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Після набрання постановою законної сили, направити її копію державному реєстратору виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради (місто Івано-Франківськ) для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців запису про судове рішення та внесення запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця.
Постанову суду у відповідності до вимог частини 1 статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України звернути до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 та частини 8 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини 9 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: Боршовський Т.І.
Постанова складена 31.07.2012 року.