ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі
"26" липня 2012 р. Справа № 2a-1805/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Стефінки Н.Л.
представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2
представників відповідача: Куруса І.М., Тимів С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_5 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про визнання неправомірними дій, скасування рішення, визнання нечинною та скасування картки відмови та зобов'язання вчинення дій щодо митного оформлення товару, -
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Івано-Франківського окружного адміністративного суду є адміністративна справа за позовом ОСОБА_5 до Івано-Франківської митниці Державної митної служби України про:
- визнання неправомірними дій посадових осіб Івано-Франківської митниці щодо надання картки відмови № 206050000/2/10194 від 06.03.2012 року у прийнятті вантажної митної декларації до оформлення, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України;
визнання нечинною з моменту прийняття та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 206050000/2/10194 від 06.03.2012 року, виданої Івано-Франківською митницею;
- про скасування рішення про визначення коду товару Івано-Франківською митницею № КТ-206-0025-2012 від 05.03.2011 року;
- зобов'язання Івано-Франківської митниці прийняти вантажну митну декларацію з супровідними документами до митного оформлення та здійснити митне оформлення гр. ОСОБА_5(адреса проживання: АДРЕСА_1) транспортного засобу, задекларованого у вантажно митній декларації № 206050000/2012/401054 від 23.02.2012 року за кодом товару НОМЕР_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення Івано-Франківської митниці про присвоєння означеному вище автомобілю коду 8704213900 згідно з УКТЗЕД, тобто віднесення його до категорії вантажних автомобілів, є неправомірним, оскільки його прийнято на підставі неправильної оцінки інформації про ввезений товар, документів, якими вона підтверджуються, поданими для митного оформлення, та без урахування вимог законодавства щодо характеристик товару, які є визначальними для такої класифікації. На підтвердженням того, що ввезений на митну територію автомобіль марки марки МERCEDES-BENZ, тип 412D є автомобілем, розрахованим на перевезення 10 і більше осіб і відповідає товарній позиції 8702101910 згідно з УКТЗЕД, позивач, крім технічного паспорта, країни первинної реєстрації, сертифіката відповідності, виданого ДП «Житомирстандарт», договору купівлі-продажу від 17.01.2012 року, долучив також висновок експертного автотоварознавчого дослідження від 29.05.2012 року. Позивач вважає, що наведені докази, особливо висновок експерта, в цілому однозначно підтверджують, що графа 31 вантажно-митної декларації заповнена декларантом вірно і підстав для відмови у її прийнятті і винесення спірного рішення про присвоєння іншого коду товару не було.
Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву від 16.07.2012 року. Повідомив, що під час перевірки було встановлено факт ввезення на митну територію України автомобіля марки МERCEDES-BENZ, тип 412D, задекларованого під кодом 8702101910 згідно з УКТЗЕД, тобто як пасажирського автобуса. Оскільки під час митного оформлення при проведенні митного огляду автомобіля у посадової особи, яка його проводила, виникли сумніви з приводу правильності заповнення графи 31 ВМД (код товару), було зроблено запит до Відділу митних платежів Івано-Франківської митниці. Останній за наслідками розгляду питання щодо товарної класифікації означеного автомобіля, прийняв рішення про визначення коду товару, згідно з якого ввезений автомобіль віднесено до товарної позиції 8704213900 згідно з УКТЗЕД, тобто як вантажний транспортний засіб. Вказує на те, що з поданих позивачем документів для його митного оформлення, огляду вказаного транспортного засобу можна зробити висновок про те, що він був переобладнаний з вантажного на пасажирський, а тому не може класифікуватись у товарній позиції 8702101910 як моторний транспортний засіб, розрахований для перевезення 10 і більше осіб. Вказав на сумніви щодо його відповідності по технічних характеристикам нормативним вимогам -ГОСТам та ДСТУ. В разі його подальшої реєстрації як транспортного засобу для перевезення пасажирів, продовжує відповідач, виникла б загроза життю й здоров'ю людей, які могли б перевозитись у ньому. Звертає увагу суду, що класифікація товарів для цілей митного оформлення здійснюється згідно з вимогами УКТЗЕД (ст. 312, 313 Митного кодексу України) і присвоєння товару коду згідно з УКТ ЗЕД є виключною компетенцією митного органу. Також відповідач вказав на те, що додані позивачем документи, в тому числі результати експертного дослідження щодо класифікаційних характеристик ввезеного автомобіля під час митного оформлення, не мають обов'язкового значення. Висновок експерта є одним із засобів доказування під час розгляду адміністративної справи і оцінюється нарівні з іншими доказами у справі. Однак, в такому випадку рішення про призначення експертизи приймає суд відповідною ухвалою, а експерт обов'язково попереджається про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Враховуючи те, що питання з'ясування характеристик згідно з Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності та, відповідно, класифікації товару - автомобіля марки МERCEDES-BENZ, тип 412D, номер шасі: НОМЕР_2, а також відповідності його по вказаних характеристиках нормативним актам, потребує спеціальних знань, суд поставив на обговорення питання про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
Позивач не заперечив проти проведення судової автотоварознавчої експертизи і погодився попередньо оплатити її вартість. Щодо запитань, які слід поставити на вирішення експертизи, то в даному судовому засіданні зазначив про доцільність з'ясування експертом питання щодо того, яким характеристикам згідно Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідає транспортний засіб: автомобіль, розрахований на перевезення 10 і більше пасажирів чи вантажний автомобіль, а також запитання щодо того, чи був пред'явлений ним для митного оформлення автомобіль переобладнаний з вантажного на пасажирський. Щодо визначення судового експерта, якому слід доручити проведення судової експертизи, то позивач зіслався на розсуд суду.
Відповідач на пропозицію суду, запропонував перелік запитань, які слід поставити на вирішення судової експертизи, зміст яких, спрямований на з'ясування відповідності транспортного засобу, представленого йому позивачем для митного оформлення, нормативним вимогам - ГОСТам та ДСТУ. Також відповідач категорично заперечив проти доручення проведення судової експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз та судовим експертам, які проводить свою діяльність в межах його округу, пославшись, враховуючи його заперечення щодо висновку експертизи Львівського НДІ від 29.05.2012 року, на можливу необ'єктивність висновку експертизи за наслідками її проведення.
З урахуванням позицій сторін та пояснень їх представників, наданих у судовому засіданні, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі товарознавства, суд призначає по справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручає Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
При вирішенні кінцевого формулювання запитань, які ставляться судовому експерту, суд виходить із рекомендацій п.п. 133, 135 Наказу Мінюсту від 08.10.1998 року № 53/5 (в чинній редакції) «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», а також необхідності з'ясування характеристик конкретного товару згідно УКТЗЕД та відповідності товару по вказаних характеристиках нормативним вимогам.
Попередньо витрати на проведення судової експертизи суд покладає на позивача, за його згодою.
Оскільки сторони не просять суд про витребування інших доказів чи про вчинення інших процесуальних дій, суд вважає за необхідне зупинити провадження у даній адміністративній справі до одержання результатів експертизи.
Керуючись ст.ст. 81, 92, 156, 158, 160 КАС України, суд, -
У Х В А Л И В:
1. Призначити у справі судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручити експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.
2. На вирішення експертизи поставити запитання:
1) Яким характеристикам згідно з Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності відповідає ввезений на митну територію України згідно з вантажної митної декларації 206050000/2012/401054 від 23.02.2012 року транспортний засіб - автомобіль марки МERCEDES-BENZ, тип 412D, 1998р, бувший у використанні, номер шасі: НОМЕР_2, колір білий, № двигуна НОМЕР_3, тип двигуна дизельний, об'єм двигуна 2874 см. куб.:
а) автомобілі, розраховані на перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, що використовувались (група 8702) чи б) автомобілі вантажні, що використовувалися (група 8704)?
2) Чи по вказаним технічним характеристикам згідно з Українського класифікатора товарів зовнішньоекономічної діяльності, вищезазначений транспортний засіб відповідає вимогам нормативних актів, чинних в Україні ?
3. Попередити експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз про кримінальну відповідальність за статтями 384, 385 Кримінального кодексу України за відмову від виконання покладених на нього обов'язків або за дачу завідомо неправдивого висновку та направити йому копію ухвали.
4. Попередньо витрати на проведення судової експертизи покласти на позивача.
5. До одержання результатів судової експертизи провадження у справі зупинити.
6. Матеріали адміністративної справи № 2а-1805/12/0970 направити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
7. Копію цієї ухвали надіслати сторонам, Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
8. Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Боршовський Т.І.