ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" червня 2012 р. Справа № 2a-1475/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Боршовського Т.І.,

за участі секретаря судового засідання Озара О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області

до Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат"

про стягнення заборгованості в сумі 25608,33 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

31.05.2012 року Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат" про стягнення заборгованості в сумі 25608,33 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив станом на 28.03.2012 року заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій по списку № 2, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", виплаченої позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року в загальному розмірі 25608,33 грн.

Від Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області представники в судове засідання не з'явився.

Від Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі Івано-Франківської області (надалі -позивач) надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника. Також в даному клопотанні позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Від Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат" (надалі -відповідач, ВАТ) представник в судове засідання не з'явився. Направлена на вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу місцезнаходження відповідача: 78274, Івано-Франківська область, Коломийський район, смт.Печеніжин, вулиця Набережна, будинок 56, рекомендована кореспонденція з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 05 червня 2012 року, інформацією про права та обов'язки та повісткою про виклик до суду, повернулась назад до суду з відміткою відділення зв'язку ДП «Укрпошта»: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України, в разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси, судовий виклик або судове повідомлення надсилаються: юридичним особам та фізичним особам-підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, виходячи з вищенаведених норм процесуального права, суд вважає, що відповідача повідомлено про час та місце судового розгляду, а, отже, забезпечено його право на судовий захист від поданого до нього адміністративного позову, і є за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Також, враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, не здійснювалося.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно вимог частини першої та третьої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, які набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Приписами частини 1 і 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: 1) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; 2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Таким чином, відповідно до вказаних норм, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Судом встановлено, що ВАТ "Печеніжинський меблевий комбінат" 29.03.1999 року зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності -юридична особа, та відповідно, є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с. 11-12).

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування по пенсіях, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а»статті 13 Закону), за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» статті 13 Закону) та інші (пункти «в»- «з»статті 13 Закону).

Абзацом 1, 2, 3 та 5 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відповідно до абзацу 7 пункту 2 Прикінцевих положень вказаного Закону виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Суд, виходячи із системного аналізу вказаних вище приписів Закону зазначає, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", статті 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відшкодуванню підлягають пенсії, призначені за пунктами "б"-"з" статті 13 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Порядок відшкодування підприємствами витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначено в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, яка затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, з наступними змінами та доповненнями (надалі -Інструкція).

Згідно пункту 6.1 розділу 6 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в розмірах - для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до абз. 1 пункту 6.2 Інструкції, витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 6.4 розділу 6 Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п 6.8 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Враховуючи вищевикладені норми, суд зазначає, що обов'язок визначення сум відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій покладено на позивача, відповідач в свою чергу зобов'язаний здійснити відшкодування зазначених витрат в розмірах визначених позивачем та до 25-го числа щомісячно, підставою для відшкодування вказаних сум є розрахунки цих витрат, який надсилається відповідачу.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем на адресу відповідача направлялись розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за спірний період (а.с. 8-9). Факт отримання вказаного розрахунку відповідачем підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, копія якого знаходиться в матеріалах справи (а.с. 13)..

Подані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсії призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з жовтня 2011 року та з 2012 року (а.с. 8-9) за формою та змістом відповідають вимогам Інструкції. Фактичних даних, які б засвідчували втрату вказаними розрахунками юридичної сили внаслідок оскарження в судовому або позасудовому порядку чи внаслідок дефектів у формі, змісті, підставах складення матеріали справи не містять.

Як вбачається судом з вищевказаних розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року, картки особового рахунку відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 2 за період з 01.10.2011 року по 28.03.2012 року (а.с. 10), колишнім працівникам відповідача, а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Однак, відповідачем у передбачені строки не здійснено відшкодування сум понесених позивачем фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, застрахованим особам, які працювали на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2, в період з жовтня 2011 року по березень включно 2012 року (в тому числі 125,23 грн. недорахованих за попередній рік), і станом на 28.03.2012 року за відповідачем рахувалася заборгованість за спірний період у розмірі 25608,33 грн.

Доказів оплати спірної суми заборгованості, виконання обов'язку в інший спосіб, припинення існування такого обов'язку з будь-яких підстав відповідач до суду не подав, а судом самостійно відповідно до вимог ч. 4 ст. 11 КАС України таких доказів не виявлено.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.2011 р. № 384/2011 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України. У п. 7 передбачено, що Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Таким чином, Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі є органом Пенсійного фонду України, а тому стягнення несплачених (чи несвоєчасно сплачених) сум витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що підлягають сплаті у відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», належить до повноважень вказаного Управління.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що відповідач доказів про сплату ним заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виплачених за період з жовтня 2011 року по березень 2012 року в сумі 25608,33 грн. не подав, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь позивача - суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, враховуючи норми частин 2, 4 ст. 94 КАС України, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 41, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Печеніжинський меблевий комбінат" (ідентифікаційний код № 05496230, місцезнаходження: 78274, Івано-Франківська область, Коломийський район, смт. Печеніжин, вулиця Набережна, будинок 56) на користь Управління Пенсійного фонду України в місті Коломиї та Коломийському районі (ідентифікаційний код № 37904176, місцезнаходження: 78200, Івано-Франківська область, місто Коломия, вулиця Валова, 47) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в розмірі 25608 (двадцять п'ять тисяч шістсот вісім) грн. 33 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Боршовський Т.І.

Постанова складена в повному обсязі 20.06.2012 року.