АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/1690/2553/2012

Головуючий по 1-й інстанції Мурашко А.О.

Суддя-доповідач: Чічіль В. А.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 серпня 2012 року м.Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Карпушина Г.Л.

Суддів: Абрамова П.С., Омельченко Л.М.,

при секретарі : Цюрі Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 березня 2012 року

за позовом публічного акціонерного товариства «ІмексБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду ,-

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2011 року публічне акціонерне товариство «ІмексБанк»звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 29 березня 2012 року позов публічного акціонерного товариства «ІмексБанк»задоволено повністю.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ІмексБанк»4349, 54 грн. заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто із ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства «ІмексБанк»-51 грн. державного мита та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим, винесеним з численними порушеннями норм процесуального та матеріального права. Просить скасувати рішення місцевого суду та направити справу на новий судовий розгляд.

Судове засідання проводилося за участю представника позивача, за відсутності апелянта та його представника, які згідно положень ст.ст. 74, 77 ЦПК України, були належним чином повідомленими про час та місце слухання справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку що скарга підлягає частковому задоволенню.

У відповідності з ч.3 ст. 10, ч.1ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу позовних вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що 03.11.2004 року між публічним акціонерним товариством «ІмексБанк»та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 68, за умовами якого позичальник, для придбання меблів, отримав кредит в сумі 4500 грн., зі сплатою 25% річних з кінцевим терміном повернення 01.11.2005 року. ОСОБА_2 зобов'язання по договору до лютого 2005 року виконувалося належним чином, в подальшому не виконувалося. Станом на 17.10.2011 р. загальна заборгованість відповідача перед Банком складає 4349, 54 грн.

Вирішуючи спір по суті, місцевий суд, виходив з того, що позивач має право вимоги до відповідача, яким порушено взяте на себе зобов'язання за вказаним вище кредитним договором, а саме не сплачено заборгованість за взятим кредитом, відсоткам та пені, в сумі 4349, 54 грн.

Проте, судова колегія вважає, що районний суд при вирішенні справи, зважаючи на судову практику та заявлення відповідачем по справі вимоги про застосування наслідків спливу позовної давності, надавши правильну юридичну оцінку обставинам справи та визначивши належні норми права, безпідставно залишив дане питання без розгляду.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Частинами 1,5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Статтею 265ЦК України передбачено, що залишення позову без розгляду не зупиняє перебігу позовної давності.

Як вбачається з матеріалів справи, строк позовної давності у позивача розпочався 02.11.2005 року, тобто з наступного дня після спливу строку виконання відповідачем основного зобов'язання. Після вказаного строку ОСОБА_2 дії по погашенню боргу не вживалися.

Факт звернення кредитора у 2006 році в суд з позовом до відповідача, зважаючи на те, що ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 28 серпня 2006 року зазначений позов був залишений без розгляду, не зупинив перебігу строку позовної давності, який розпочався 02.11.2005 року, а тому трирічний строк звернення до суду для позивача сплинув 02.11.2008 року.

Статтею 267 ЦК України передбачено, що заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Згідно п. 31 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 30.03.2012 року, у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за такими позовами застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі, в тому числі й до додаткових вимог банку.

Правильно визначивши обґрунтованість позовних вимог позивача, місцевим судом безпідставно залишено без уваги положення закону та заяви відповідача, та не застосовано наслідки спливу строку позовної давності.

Враховуючи викладені обставини, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги ОСОБА_2, скасування рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 березня 2012 року та постановлення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог ПАТ «ІмексБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст.ст.303, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія ,-

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 29 березня 2012 року - скасувати.

Постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ «ІмексБанк»до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку із спливом строку позовної давності.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий суддя: Г.Л. Карпушин

Судді: Л.М.Омельченко П.С. Абрамов

Копія