АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2006 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючої : Якути О.І., суддів: Морозовського В.І., Онищука В.В.
при секретарі: Шевчук Л.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 листопада 2005 року
встановила:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до КБМП "БМУ-2" про стягнення вартості вкладу та грошової індексації.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 листопада 2005 року позов задоволено частково в сумі 33 грн. 08 коп., в решті відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду, оскільки неправильно застосовано норму матеріального права та постановити нове рішення, яким задовольнити його позов.
Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення за наступними мотивами.
Задовольняючи позов в сумі 33 грн. 08 коп. суд виходив з висновку аудиторської фірми "Служба аудиту" від 18.01.2001 р. (ах. 131, 132, Т.2). Однак при цьому не враховано, що відповідач на 1.03.93 р. не являвся юридичною особою, а тільки структурним підрозділом орендного підприємства "Вінницябуд".
На підставі договору купівлі-продажу від 31.03.93 р. між фондом державного майна України та орендним підприємством "Вінницябуд" була проведена приватизація орендованого державного майна, в тому числі і орендованого майна, яке рахувалось на балансі структурного підрозділу БМУ-2 (а.с. 387-403, Т. 1).
Актом передачі від 6.04.93 р. було передано відповідачу орендоване майно.
КП "Вінницябуд" набрало чинності з моменту реєстрації згідно рішення Леніської райради від 21.04.93 р.
Згідно Листа Фонду державного майна України станом на 1.03.93 р. вартість всього майна складає 123878 млн.крб, а вартість приватизованого - 328,9 млн.крб, з яких 168,9 млн.крб були сплачені державі грошовими коштами, а 160 - приватизаційними сертифікатами (а.с.290, Т.1).
Тобто, до 1.02.93 р. сума вкладу позивача вказана тільки з орендного майна структурного підрозділу БМУ-2.
Протоколом № 3 конференції КП "Вінницябуд" від 20.05.93 р. було визначено долі членів колективу, з урахуванням наведеного.
Згідно рішення колективу (протокол № 1 від 14.03.96 р.) та загальних зборів колективу власників (протокол № 2 від 3.04.96 р.) було створено шляхом виділу зі складу КП "Вінницябуд" колективне будівельно-монтажне підприємство "БМУ-2" в подальшому КБМП "БМУ-2".
Справа № 22- 2395 2006 р. Категорія :
Рішення постановлено під головуванням Федчишена С.А. Доповідач: Якута О.І.
Статут КБМП "БМУ-2" затверджено протоколом № 2 загальних зборів трудового колективу від 3.04.96 р. і зареєстровано розпорядженням № 21-а від 11.06.96 р. (а.с.250-259, Т.1). Тобто з цього часу відповідач набув статус юридичної особи. Джерелами формування майна КБМП "БМУ-2" було: статутний капітал 165592 млн крб; спецфонди: 43134 млн.крб; амортизаційний фонд на повне відновлення - 1879 млн.крб. Загальна сума пасиву балансу складає 208605 млн.крб, а не 8 085 800 000 крб, як вказує аудитор.
Про суму 208605 млн.крб. стверджує баланс відповідача на 1.07.96 р. Це ж вказано і в роздільному акті балансу, прийому-передачі майна (а.с. 13, Т.1). Розмір вкладу позивача на час створення юридичної особи становив 232599 грн, про що вказано у висновку № 345 судово-бухгалтерської експертизи Київського науково-дослідного інституту судової експертизи від 12.03.2004 р. (а.с. 25-28, Т.2).
Суд, визнаючи як доказ висновок аудиторської фірми "Служба аудиту" від 18.01.2001 р., не врахував, що цей висновок суперечить висновку цієї ж фірми від 26.02.97 р., яка також вказала, що відповідач, як юридична особа, утворилась 11.06.96 р.
Крім того, цей висновок було здійснено на підставі договору НОМЕР_1 з відповідачем, а не по ухвалі суду про призначення експертизи і тому був направлений відповідачу, а не суду. Експерт не попереджувався про кримінальну відповідальність, тому цей висновок не може бути прийнятий до уваги.
Про що було вказано в ухвалі колегії суддів апеляційного суду Вінницької області від 24.10.2002 р. та те, що в зв'язку з чим необхідно призначити відповідну експертизу (а.с. 342-344, Т.1).
Суд в рішенні посилався також на висновок спеціаліста-економіста КНДІСУ від 7.04.2004 р., однак і цей висновок не може бути прийнятим до уваги, оскільки, як вказано в ньому, був виготовлений на прохання листа працівників колективного підприємства "БМУ-2", і експерт не врахував, що було три періоди приватизації: станом на 1.01.93 р. вирішувалось питання тільки на орендоване майно, а позивач мав право і на все майно КП "Вінницябуд", оскільки був членом цього колективу.
Експерт визначив долю позивача тільки на 1.01.93 р., коли відповідач не був юридичною особою і тому не врахував долю усього майна на момент створення юридичної особи, а саме на 11.06.96 р.
Згідно зі ст. 4 Закону від 27 березня 1991 р. № 887-ХІІ "Про підприємства в Україні" (далі -Закон № 887-ХІІ) відносини, пов'язані з діяльністю підприємств, регулюються цим Законом та іншим законодавством, що визначає окремі особливості, сторони й види діяльності підприємств в Україні, зокрема й Законом від 7 лютого 1991 року № 698-ХІІ "Про власність (далі - Закон № 697-ХІІ).
У ст. 9 Закону № 887-ХІІ також передбачено, що підприємство діє на підставі статуту, який затверджується власником (власниками) майна. До статуту можуть бути включені положення, пов'язані з особливостями діяльності підприємства.
Відповідно до статей 20, 21, 23 Закону № 697-ХІІ суб'єктами права колективної власності є трудові колективи державних підприємств, колективи орендарів, колективні підприємства, кооперативи, акціонерні товариства, господарські товариства, господарські об'єднання, професійні спілки, політичні партії та інші громадські об'єднання, релігійні й інші організації, що є, юридичними особами.
Право колективної власності виникає на підставі; добровільного об'єднання майна громадян і юридичних осіб для створення кооперативів, акціонерних товариств, інших господарських товариств та об'єднань; передачі державних підприємств в оренду; викупу колективами трудящих державного майна; перетворення державних підприємств в акціонерні та інші товариства; безоплатної передачі майна державного підприємства у власність трудового колективу; державних субсидій; пожертвувань організацій і громадян; інших цивільно-правових угод. У майні колективного підприємства визначаються вклади його працівників. Розмір вкладу працівника у майно колективного підприємства визначається залежно від його трудової участі з діяльності державного або орендного підприємства, а також участі у збільшенні майна колективного підприємства після його створення.
2
На вклад працівника колективного підприємства нараховуються і виплачуються відсотки в розмірі, що визначається трудовим колективом виходячи з результатів господарської діяльності підприємства. Працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством, а також спадкоємцям померлого працівника виплачується вартість вкладу.
П. 6.1 Статуту КБМП "БМУ-2" визначено, що майновою основою діяльності Підприємства є майно, яке складається з паїв власників (а.с. 256, Т. 1).
Відповідно до п. 6.5 Статуту КБМП "БМУ-2" працівникові, який припинив трудові відносини з підприємством виплачується грошова вартість вкладу (паю). Виплата проводиться в термін до 3-х років після припинення трудових відносин, поквартально" (а.с. 257, Т.1), що також відповідає вимогам п. 4, ст. 23 Закону України "Про власність".
Для визначення розміру вкладу працівника у грошовому виразі на дату його виходу з членів колективного підприємства необхідно визначити балансову вартість майна на момент його звільнення.
Наказом від 30.03.2000 р. позивача було звільнено з посади начальника підприємства з 30.09.96 р.
Враховуючи, що у висновку № 345 судово-бухгалтерської експертизи КНДІСУ від 12.03.2004 р., який виготовлений згідно ухвали суду від 12.09.2003 р., на день звільнення вклад позивача у майні колективного підприємства складав 232599 грн. 48 коп., тому позов необхідно задовольнити виходячи з цієї суми.
Суд вважає, що даний висновок є належним доказом, крім того, стверджується книжкою пайщика - позивача, де також вказано, що доля позивача на 1.07.96 р., складає 232 599 грн. 48 коп. (а.с. 101, ТЛ).
В судовому засіданні була допитана експерт ОСОБА_2, яка підтвердила свій висновок посилаючись на відповідні норми матеріального права.
Не може бути прийнято до уваги посилання відповідача на зміни до Статуту КБМП "БМУ-2" про статутний фонд, оскільки вони зареєстровані реєстраційною палатою Вінницької міської Ради (наказ НОМЕР_2), тобто після звільнення позивача через 6 років, та і через 2 роки після пред'явлення позову позивачем.
Враховуючи те, що по справі не потрібно збирати докази, та що взаємовідносини сторін судом першої інстанції з'ясовані повно, але неправильно застосовано норму права, і висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія керуючись п.п. З, 4 ст. 309 ЦПК України, вважає за необхідне скасувати рішення в частини стягнення вартості вкладу і ухвалити нове рішення, яким позов задоволити.
Керуючись ст. 20, 21, 23 Закону України "Про власність", ст. 4 Закону України "Про підприємства в Україні", ст. ст. 303, 307, 309,313,314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити частково. Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 30 листопада 2005 року в частині стягнення з КБМП "БМУ-2" на користь Диненберга Д.С. 33 грн. 08 коп. - скасувати і ухвалити нове, яким задоволити позов.
Стягнути з колективного будівельно-монтажного підприємства "БМУ-2" на користь ОСОБА_1 вартість вкладу у сумі 232599 грн. 48 коп. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення.
Рішення може бути оскаржено в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.
Головуюча:
Судді: /підписи/ З оригіналом вірно: