Справа № 2-26/11

Провадження № 2/0915/10/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року м. Івано-Франківськ

Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого -судді Дузінкевича І.М.

секретаря Кукули О.С.

з участю

позивачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про поділ спільного майна подружжя, вселення, визнання недійсним рішення Майданської сільської ради від 29.05.2009 р., визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.07.2009 р., визнання права власності на ј частину будинковолодіння та виділення її в натурі, як власнику,-

в с т а н о в и в :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про поділ спільного майна подружжя, вселення, визнання недійсним рішення Майданської сільської ради від 29.05.2009 р., визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.07.2009 р., визнання права власності на ј частину будинковолодіння та виділення її в натурі, як власнику. Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем ОСОБА_2 вона перебувала у шлюбі з 1990 року, і цього ж року перейшла жити до ОСОБА_2 у літню кухню, де також і проживали його батьки. На подвір'ю сім'ї ОСОБА_2 уже був побудований новий житловий будинок, однак ремонтні роботи у ньому не були закінчені. У даному шлюбі у них народилося троє дітей: ОСОБА_5-ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_6-ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7-ІНФОРМАЦІЯ_3 У зв'язку із тим, що подальше сумісне проживання у неї з відповідачем ОСОБА_2 стало неможливим, а також тому, що відповідач не допускає її в житловий будинок та чинить перешкоди у користуванні житлом та придбаними ними майном, вона змушена проживати на найманій квартирі з жовтня 2008 р. та звернутись до суду. З часу одруження вона з відповідачем ОСОБА_2 та його батьками проводили роботи по облаштовуванню житлового будинку в АДРЕСА_1. За час спільного проживання вона з відповідачем ОСОБА_2 у половині даного будинку провели евроремонт кімнати, кухні, коридору, вартість якого склала 5000 грн. (1000 грн. -на матеріали, 4000 грн. -за виконану роботу); провели газифікацію будинку (15000 грн.); провели виготовлення проектної документації на газопостачання та підведення газу до будинку (7000 грн.); провели до будинку від криниці воду з встановленням гідрофера (2000 грн.); провели штукатурні роботи будинку ззовні (4000 грн.). Крім того, за ча спільного проживання вона з відповідачем ОСОБА_2 придбали: пральну машинку автомат, вартістю 1500 грн.; кухонний набір меблів, вартістю 8000 грн.; меблеву стінку, вартістю 2000 грн.; м'які меблі (диван-ліжко, два м'які крісла та шість м'яких крісел) вартістю 2000 грн.; меблеву стінку, вартістю 1500 грн.; дві тумби під телевізор, вартістю 400 грн.; три шерстяні одіяла, вартістю 500 грн.; люстру, вартістю 180 грн.; праску імпортну, вартістю 250 грн.; сокодавку імпортного виробництва, вартістю 450 грн.; чотири карнизи, вартістю 400 грн.; кран імпортний для ванної кімнати, вартістю 250 грн.; телевізор «Соні», вартістю 1800 грн.; холодильник імпортного виробництва (двох камерний), вартістю 2800 грн.; мікрохвильову піч імпортного виробництва, вартістю 500 грн.; газову плиту, вартістю 800 грн.; персональний комп'ютер, вартістю 4000 грн.; комп'ютерний стіл, вартістю 350 грн.; стіл кухонний, вартістю 900 грн.; стільці кухонні (шість штук), вартістю 350 грн.; витяжку кухонну, вартістю 1200 грн.; набір спальних меблів «Лімниця», вартістю 3000 грн.; килим набивний (розмір 2,5 м х 3,5 м), вартістю 600 грн.; музичний центр імпортного виробництва, вартістю 1300 грн.; газовий конвектор, вартістю 1200 грн.; стіл-тумбу, вартістю 350 грн.; подушки-пухові (три штуки), вартістю 500 грн.; люстру, вартістю 250 грн.; набір штор, вартістю 350 грн.; замки дверні (три штуки), вартістю 600 грн.; фотоапарат, вартістю 150 грн.; корову, вартістю 6000 грн.; собаку, вартістю 500 грн.; десять курок, вартістю 500 грн.

30.01.2007 р. за спільною домовленістю між сторонами Майданською сільською радою на підставі поданих заяв були прийняті рішення № 4 та № 5 про оформлення права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, на відповідачку ОСОБА_3-матір чоловіка та ОСОБА_2- чоловіка позивачки. 16.02.2007 р. Івано-Франківським ОБТІ їм видано свідоцтва про право сумісної власності по Ѕ частині на вказане будинковолодіння. Позивачка вважає що Ѕ частина вказаного будинковолодіння набута нею та її колишнім чоловіком ОСОБА_2 в період шлюбу, а тому належить їм на праві спільної сумісної власності. Однак, 29.05.2009 р. Майданською сільською радою, Тисменицького району Івано-Франківської області прийнято рішення про відміну рішення виконкому від 30.01.2007 р. № 4 та № 5 про оформлення права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, на відповідачку ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та водночас прийнято рішення про оформлення виключного права власності на вказане будинковолодіння тільки за відповідачкою ОСОБА_3 16.07.2009 р. Майданською сільською радою, Тисменицького району Івано-Франківської області видано свідоцтво про право власності на вказане будинковолодіння на ім'я ОСОБА_3 Просила: 1) поділити спільне рухоме майно, а саме виділити їй: пральну машинку автомат, вартістю 1500 грн.; кухонний набір меблів, вартістю 8000 грн.; газову плиту, вартістю 800 грн.; меблеву стінку, вартістю 2000 грн.; м'які меблі (диван-ліжко, два м'які крісла та шість м'яких крісел), вартістю 2000 грн.; меблеву стінку, вартістю 1500 грн.; дві тумби під телевізор, вартістю 400 грн.;три шерстяні одіяла, вартістю 500 грн.;люстру, вартістю 180 грн.;праску імпортну, вартістю 250 грн.;сокодавку імпортного виробництва, вартістю 450 грн.;чотири карнизи, вартістю 400 грн.;кран імпортний для ванної кімнати, вартістю 250 грн.;телевізор «Соні», вартістю 1800 грн.;холодильник імпортного виробництва (двох камерний), вартістю 2800 грн.; мікрохвильову піч імпортного виробництва, вартістю 500 грн.; кошти в сумі 16500 грн. за проведення газифікації будинку, проведення водопроводу, євроремонт та оштукатурення будинку ззовні; 2) вселити в частину будинковолодіння по АДРЕСА_1; 3) визнати недійсним рішення Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 29.05.2009 р. про відміну рішення виконавчого комітету сільської ради від 30.01.2007 р. № 4 та №5; 4) визнати недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно -домоволодіння по АДРЕСА_1 від 16.07.2009 р. виданого Майданською сільською радою Тисменицького району Івано-Франківської області на ім'я ОСОБА_3; 5) визнати за нею право власності на ј частину будинковолодіння по АДРЕСА_1 та виділити її в натурі, як співвласнику; 6) стягнути з відповідачів судові витрати та витрати на юридичну допомогу.

Позивачка в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити. Уточнила позов у частині поділу рухомого майна, просила газову плиту вартістю 800 грн. залишити відповідачу ОСОБА_2 та не стягувати з нього кошти за проведення газифікації будинку, проведення водопроводу, євроремонт та оштукатурення будинку ззовні. Щодо виділення в натурі ј частини спірного будинковолодіння по АДРЕСА_1, просила провести вказаний виділ згідно другого варіанту будівельно-технічної експертизи. Щодо судових витрат, то просила стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь судові витрати -2000 грн. за проведення судової будівельно-технічної експертизи, 1690 грн. судовий збір, 30 грн. ІТЗ, та 2000 грн. витрат на юридичну допомогу, а всього -5720 грн; стягнути з Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області на її користь судові витрати- 17 грн. держмито та 60 грн. ІТЗ, а всього- 77 грн.

Відповідач Майданська сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області в судове засідання не з'явилася, у поданій суду заяві від 02.03.2012 р. (том 2, а.с. 211) просили розгляд даної справи проводити у відсутності їх представника.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 які були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи за адресою свого місця проживання, повторно не з'явилися в судове засідання, від них не надійшло повідомлення про причини неявки, у зв'язку з чим суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

Встановлено, що основним предметом розгляду по даній цивільній справі є право власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, яке побудоване в 1981 році, що підтверджується копією технічного паспорта (том 1, а.с.66-69). Забудівником спірного будинковолодіння була відповідачка ОСОБА_3, якій рішенням виконкому Івано-Франківської (на даний час Тисменицької) районної ради від 24.12.1980 року № 363 дозволено будівництво будинку на старому місці, що підтверджується виданим на її ім'я свідоцтвом на забудову садиби (том 2, а.с. 20). Згідно акту відводу земельної ділянки від 12.11.1980 року забудівнику ОСОБА_3 відведено земельну ділянку в натурі для будівництва (том 2, а.с. 20 А). Відповідачка ОСОБА_3 разом із своїм чоловіком ОСОБА_8 проводили будівництво спірного будинку, вказаних обставин позивачка не заперечувала. Позивачка ОСОБА_1 поселилась у спірне будинковолодіння у 1990 році після одруження з відповідачем ОСОБА_2 (том 3, а.с.8).

Суд не приймає до уваги посилання позивачки на те, що після одруження вона разом з чоловіком приймала участь у будівництві спірного будинку, що даний будинок закінчений будівництвом спільними зусиллями подружжя старих ОСОБА_2 та її сім'ї з огляду на те, що забудівником та власником будинку є ОСОБА_3, будь-які рішення виконкому чи сільської ради про визнання ОСОБА_2 співзабудівником спірного будинковолодіння відсутні, відсутня також угода про створення спільної власності між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, яка б відповідала вимогам законодавства. Участь позивачки у будівництві будинку, що мала місце не на підставі відповідної законодавству угоди про створення спільної власності, надає їй лише право вимагати відшкодування своїх затрат на будівництво, якщо допомогу забудовнику він надавав не безоплатно, а не визнання права власності на частину будинку.

З урахуванням викладеного суд вважає незаконним рішення виконавчого комітету Майданської сільської ради від 30.01.2007 р. № 4 та № 5, яким оформлено право власності по Ѕ частині будинковолодіння по АДРЕСА_1, на відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на основі яких їм видано свідоцтва про право власності (том 1, а.с. 173-178). У зв'язку з цим рішення Майданської сільської ради, Тисменицького району Івано-Франківської області від 29.05.2009 р. про відміну рішення виконкому від 30.01.2007 р. № 4 та № 5 про оформлення права власності на будинковолодіння по АДРЕСА_1, на відповідачку ОСОБА_3 та ОСОБА_2, та водночас прийняття рішення про оформлення виключного права власності на вказане будинковолодіння тільки за відповідачкою ОСОБА_3 (том 1, а.с. 179), яке оскаржує позивачка по даній справі, суд вважає, правомірним, таким, що відповідає дійсним обставинам набуття права власності на спірне будинковолодіння, прийнятим відповідачем -Майданською сільською радою у відповідності з вимогами ст.19 Конституції України, у межах повноважень, передбачених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», тому підстави для скасування оскаржуваного рішення відсутні.

З огляду на викладене, враховуючи те, що оскаржуваними рішенням Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області від 29.05.2009 р. про відміну рішення виконавчого комітету сільської ради від 30.01.2007 р. № 4 та №5, свідоцтвом про право власності на спірне будинковолодіння, виданим на ім'я відповідачки ОСОБА_3 (том 1, а.с. 64-65), права позивачки не порушуються, заявлені нею позовні вимоги про визнання недійсним рішення Майданської сільської ради від 29.05.2009 р., визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.07.2009 р., визнання права власності на ј частину будинковолодіння та виділення її в натурі як співвласнику до задоволення не підлягають у зв'язку із безпідставністю.

Позовна вимога позивачки про вселення в частину спірного будинковолодіння як співвласника також не підлягає до задоволення як безпідставна.

За час спільного проживання позивачка з відповідачем ОСОБА_2 придбали наступне рухоме майно: пральну машинку автомат, вартістю 1500 грн.; кухонний набір меблів, вартістю 8000 грн.; меблеву стінку, вартістю 2000 грн.; м'які меблі (диван-ліжко, два м'які крісла та шість м'яких крісел) вартістю 2000 грн.; меблеву стінку, вартістю 1500 грн.; дві тумби під телевізор, вартістю 400 грн.; три шерстяні одіяла, вартістю 500 грн.; люстру, вартістю 180 грн.; праску імпортну, вартістю 250 грн.; сокодавку імпортного виробництва, вартістю 450 грн.; чотири карнизи, вартістю 400 грн.; кран імпортний для ванної кімнати, вартістю 250 грн.; телевізор «Соні», вартістю 1800 грн.; холодильник імпортного виробництва (двох камерний), вартістю 2800 грн.; мікрохвильову піч імпортного виробництва, вартістю 500 грн.; газову плиту, вартістю 800 грн.; персональний комп'ютер, вартістю 4000 грн.; комп'ютерний стіл, вартістю 350 грн.; стіл кухонний, вартістю 900 грн.; стільці кухонні (шість штук), вартістю 350 грн.; витяжку кухонну, вартістю 1200 грн.; набір спальних меблів «Лімниця», вартістю 3000 грн.; килим набивний (розмір 2,5 м х 3,5 м), вартістю 600 грн.; музичний центр імпортного виробництва, вартістю 1300 грн.; газовий конвектор, вартістю 1200 грн.; стіл-тумбу, вартістю 350 грн.; подушки-пухові (три штуки), вартістю 500 грн.; люстру, вартістю 250 грн.; набір штор, вартістю 350 грн.; замки дверні (три штуки), вартістю 600 грн. (том 2, а.с. 17); фотоапарат, вартістю 150 грн.; корову, вартістю 6000 грн.; собаку, вартістю 500 грн.; десять курок, вартістю 500 грн.

Згідно ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Тому позивачці слід виділити наступне рухоме майно: пральну машинку автомат, вартістю 1500 грн.; кухонний набір меблів, вартістю 8000 грн.; меблеву стінку, вартістю 2000 грн.; м'які меблі (диван-ліжко, два м'які крісла та шість м'яких крісел),вартістю 2000 грн.; меблеву стінку, вартістю 1500 грн.; дві тумби під телевізор, вартістю 400 грн.; три шерстяні одіяла, вартістю 500 грн.; люстру, вартістю 180 грн.; праску імпортну, вартістю 250 грн.; сокодавку імпортного виробництва, вартістю 450 грн.; чотири карнизи, вартістю 400 грн.; кран імпортний для ванної кімнати, вартістю 250 грн.; телевізор «Соні», вартістю 1800 грн.; холодильник імпортного виробництва (двох камерний), вартістю 2800 грн.; мікрохвильову піч імпортного виробництва, вартістю 500 грн. на загальну суму 22530 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять) грн. Решту рухомого майна слід виділити відповідачу ОСОБА_2

Суд на підставі ст.88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2 в користь позивачки ОСОБА_1 225,30 грн. судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ. У стягненні решти судових витрат про які просить позивачка слід відмовити у зв'язку з відмовою у задоволенні решти позовних вимог.

Крім того суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 224 судового збору та 30 грн. витрат на ІТЗ відповідно пропорційно задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, відповідно до вимог ст.ст.10, 60, 88, 209, 215, 218, 292, 294 ЦПК України, ст.ст. 60, 61, 69, 70, 71 СК України, керуючись ст.ст. 213-215, 226 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Розділити спільно нажите рухоме майно наступним чином:

- Виділити із спільно нажитого майна подружжя у власність ОСОБА_1 майна на загальну суму 22530 (двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять) грн., а саме:

- пральну машинку автомат, вартістю 1500 грн.;

- кухонний набір меблів, вартістю 8000 грн.;

- меблеву стінку, вартістю 2000 грн.;

- м'які меблі (диван-ліжко, два м'які крісла та шість м'яких крісел),

вартістю 2000 грн.;

- меблеву стінку, вартістю 1500 грн.;

- дві тумби під телевізор, вартістю 400 грн.;

- три шерстяні одіяла, вартістю 500 грн.;

- люстру, вартістю 180 грн.;

- праску імпортну, вартістю 250 грн.;

- сокодавку імпортного виробництва, вартістю 450 грн.;

- чотири карнизи, вартістю 400 грн.;

- кран імпортний для ванної кімнати, вартістю 250 грн.;

- телевізор «Соні», вартістю 1800 грн.;

- холодильник імпортного виробництва (двох камерний), вартістю 2800 грн.;

- мікрохвильову піч імпортного виробництва, вартістю 500 грн.;

- Виділити із спільно нажитого майна подружжя у власність ОСОБА_2 майна на загальну суму 22400 (двадцять дві тисячі чотириста) грн., а саме:

- газову плиту, вартістю 800 грн.;

- персональний комп'ютер, вартістю 4000 грн.;

- комп'ютерний стіл, вартістю 350 грн.;

- стіл кухонний, вартістю 900 грн.;

- стільці кухонні (шість штук), вартістю 350 грн.;

- витяжку кухонну, вартістю 1200 грн.;

- набір спальних меблів «Лімниця», вартістю 3000 грн.;

- килим набивний (розмір 2,5 м х 3,5 м), вартістю 600 грн.;

- музичний центр імпортного виробництва, вартістю 1300 грн.;

- газовий конвектор, вартістю 1200 грн.;

- стіл-тумбу, вартістю 350 грн.;

- подушки-пухові (три штуки), вартістю 500 грн.;

- люстру, вартістю 250 грн.;

- набір штор, вартістю 350 грн.;

- замки дверні (три штуки), вартістю 600 грн.;

- фотоапарат, вартістю 150 грн.;

- корову, вартістю 6000 грн.;

- собаку, вартістю 500 грн.;

- десять курок.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, Майданської сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області про вселення, визнання недійсним рішення Майданської сільської ради від 29.05.2009 р., визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.07.2009 р., визнання права власності на ј частину будинковолодіння та виділення її в натурі, як власнику -відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 225 (двісті двадцять п'ять) грн. 30 коп. судового збору та 30 ( тридцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 30 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь держави 224 (двісті двадцять чотири) грн. судового збору та 30 ( тридцять) грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 254 (двісті п'ятдесят чотири) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Тисменицьким районним судом за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду до Апеляційного суду Івано-Франківської області подається протягом десяти днів з дня його проголошення через Тисменицький районний суд. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Головуючий Дузінкевич І.М.