Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"05" червня 2006 р. Справа № 5/67-06
Колегія суддів у складі:
головуючого судді , судді ,
при секретарі Саутенко К.О.
за участю представників сторін:
позивача - Северина Е.І., дор. від 01.11.2005 р.
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1495С/1-10) на ухвалу господарського суду Сумської області від 30.03.06 р. по справі № 5/67-06
за позовом ВАТ "Птахорадгосп "Мирний", АДРЕСА_1
до ПП ОСОБА_1., АДРЕСА_1
про визнання договору недійсним
встановила:
Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.03.2006 р. по справі № 5/67-06 (суддя Гудим В.Д.) визнано неукладеним договір оренди № НОМЕР_1 від 23.02.2003 р., укладений між ВАТ "Птахорадгосп "Мирний" та ПП ОСОБА_1. та припинено провадження у справі на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.
Відповідач з ухвалою місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з"ясування обставин справи, просить ухвалу скасувати та прийняти нове судове рішення, яким визнати чинним договір оренди № НОМЕР_1 від 23.02.2003 р.
Позивач вважає ухвалу суду законною і обгрунтованою, у зв"язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу, перевірила матеріали справи, заслухала присутнього у судовому засіданні представника позивача і встановила наступне.
У лютому 2006 р. позивач звернувся до господарського суду Сумської області з позовною заявою про визнання неукладеним договору оренди майна № НОМЕР_1 від 23.02.2003 р., укладеного між ВАТ "Птахорадгосп "Мирний" та ПП ОСОБА_1.
У подальшому, 22.03.2006 р., позивач уточнив позовні вимоги та просив визнати договір оренди майна № НОМЕР_1 від 23.02.2003 р. недійсним, мотивуючи тим, що при укладенні вказаного договору сторонами не були узгоджені істотні умови відповідно до ст. 153 Цивільного кодексу УРСР (в редакції 1963 р.) та ст. 638 Цивільного кодексу України (в редакції 2003 р.).
Норми Господарського процесуального кодексу України, зокрема, частина четверта статті 22 ГПК України, визначають зміну підстави або предмету позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог виключно як право, а не обов'язок позивача.
Пунктом 2 статті 83 ГПК України передбачено право господарського суду щодо виходу за межі позовних вимог (за наявності передбачених цією нормою умов, і про це є клопотання заінтересованої сторони), але не зміни таких вимог на власний розсуд чи спонукання до їх уточнення.
В даному випадку, як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 06.02.2006 р. суд першої інстанції саме зобов"язав позивача уточнити позовні вимоги, чим порушив вимоги вищевказаної норми ГПК України.
Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції, дійшовши висновку, що предмет даного позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен був відмовити у позові, а не припиняти провадження у справі у зв"язку з відсутністю предмету спору.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 30.03.2006 р. по справі № 5/67-06 прийнята з порушенням норм процесуального права, у зв"язку з чим ухвала підлягає скасуванню, а апеляційна скарга відповідача - частковому задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, 102, п. 2 статті 103, п. 4 ч. 1 статті 104, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 30.03.2006 р. по справі № 5/67-06 скасувати.
Справу № 5/67-06 передати на розгляд господарському суду Сумської області.
Головуючий суддя
Судді