Справа № 2-а-5169/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.10.2011 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Калініченко Л.В.

при секретарі Голобородовій В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом

ОСОБА_1

до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси

про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

17 серпня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси, в якому просить зобов'язати відповідача провести перерахунок призначеної пенсії з урахуванням щомісячної державної соціальної надбавки в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком у періоди з 1 січня 2011 року до моменту винесення рішення.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 26 серпня 2011 року позов в частині вимог за періоди з 1 січня 2011 року по 16 лютого 2011 року залишено без розгляду.

Позивач в позовній заяві зазначив, що позов підтримує та просить справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача -Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси в судове засідання не з'явився, надав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому у задоволенні позову просив відмовити у повному обсязі та розглянути справу за його відсутністю.

Суд дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в УПФУ у Київському районі м. Одеси та має статус дитини війни.

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.

З урахуванням постановлення судом ухвали від 26 серпня 2011 року про залишення позовної заяви в частині вимоги за період з 1 січня 2011 року по 16 лютого 2011 року без розгляду, захисту підлягають права позивача починаючи з 17 лютого 2011 року.

Відповідно до ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.

Суд приймає до уваги відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Мінімальний розмір пенсії за віком згідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Положення ч.3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку суду, не є перешкодою для застосування величини мінімального розміру пенсії за віком до обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 ст. 28 мінімального розміру пенсії за віком.

Суд не приймає доводи відповідача викладені в запереченнях на позов, стосовно того, що на теперішній час обчислення підвищення до пенсії повинне виплачуватись в розмірах встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року, оскільки обчислення підвищення до пенсії, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому розрахунок такого підвищення повинен здійснюватись з розміру встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

При цьому суд враховує, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року № 3491-VI прикінцеві положення доповнено пунктом 4 такого змісту: «Установити що у 2011 році норми і положення статей 39, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Пунктом шостим Постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» від 6 липня 2011 року № 745 встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у розмірі 49,8 гривні.

Суд враховує також і те, що вказаний вище Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 14 червня 2011 року набув чинності з моменту його опублікування -18 червня 2011 року, а Постанова Кабінету Міністрів України «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету»від 6 липня 2011 року № 745 набрала чинності -23 липня 2011 року, отже до 23 липня 2011 року були відсутні обмеження щодо виконання положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Приймаючи до уваги принцип дії закону у часі, суд враховує відсутність законодавчого обмеження щодо виконання вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року, при цьому суд не вважає, що відсутність у Державному бюджеті України видатків на виплату державної соціальної допомоги дітям війни є підставою для невиконання вимог Закону з боку відповідача щодо виплати позивачу державної соціальної допомоги, як дитині війни.

Також суд вважає, що Постанова Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою передбачені виплати державної соціальної допомоги дітям війни у розмірі 10% щомісячно у вказаний період не відповідала вимогам ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», якою встановлено право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 9 ч.4 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

При викладених обставинах суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги, визнати дії Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси неправомірними, зобов'язати відповідача поновити порушене право позивача та зобов'язати УПФ України в Київському районі м. Одеси здійснити нарахування, перерахування підвищення невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 травня 2004 року за період з 17 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року.

Керуючись ст.ст. 6-14, 17, 19, 99, 100, 122, 159-163, 167, 185, 186, 254 КАС України, ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 травня 2004 року, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року, ст. 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії», п. 6 ст. 3 ЦК України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси про визнання відмови в нарахуванні та виплаті щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни»безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.

Визнати неправомірною відмову Управління пенсійного фонду у Київському районі м. Одеси щодо проведення нарахування, перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 17 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року.

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Київському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату підвищення до пенсії, встановленого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»за період з 17 лютого 2011 року по 22 липня 2011 року.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання до Київського районного суду міста Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Калініченко Л. В.