Справа №1-467/07
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 жовтня 2007 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:
головуючого-судді Романчук О.М.,
при секретарях Іконніковій О.Ю., Чернюку В.
з участю прокурорів Телесницького Г.Н., Афєнкіної Н.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу
по обвинуваченню:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженця м. Одеси, росіянина, громадянина України, освіта середня-спеціальна, неодруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, 04.02.1988 року Одеським обласним судом за ст. ст. 93 п. "А", 142 ч.3,193 ч.3, 42 КК України (КК 1960 року ) до 10 років позбавлення волі, додаткова міра - конфіскацією майна; 09.07.1997 року Приморським районним судом м. Одеси за ст.222 ч.3 КК України (КК в редакції 1960 року) до одного року позбавлення волі; 18.08.1998 року Жовтневим районним судом м. Одеси за ст.206 ч.1 КК України (КК 1960 року) до 1 року позбавлення волі , на основі ст.45 КК строком на 1 рік , штраф в сумі 170 гривень: 23.09.1999 року Центральним районним судом м. Одеси за ст.ст. 140 ч.3, 17, 140 ч.3 , 140 ч.2. 42 КК України (КК 1960 року) до 5 років позбавлення волі , додаткова міра -конфіскація майна , в силу ст.43 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Жовтневого районного суду м. Одеси від 18.08.1998 року і остаточно призначено покарання у вигляді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, штраф в сумі 170 гривень; за постановою від 17.10.2001 року Центрального районного суду м. Одеси вважається засудженим за ст.ст. 140 ч.3, 17,140 ч.3, 140 ч.2 , 42 КК України до 5 років позбавлення волі , додаткова міра-конфіскація майна; 08.10.2003 року Суворівським районним судом м. Одеси за ст.185 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України частково приєднано 6 місяців позбавлення волі за вироком Центрального районного суду м. Одеси від 23.09.1999 року, остаточно 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився з місць позбавлення волі 17.09.2005 року по відбуттю строку покарання; 19.02.2007 року Новозаводським районним судом м. Чернігова за ст.296 ч.1 КК України призначено покарання у вигляді обмеження волі строком на 3 роки, з застосуванням ст.75 КК України звільнений від відбуття покарання за вироком суду з іспитовим строком на 2 роки у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України - у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1., маючи не зняті та непогашені судимості для себе належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став і знову, повторно, вчинив умисний злочин при наступних обставинах . Так, ОСОБА_1. 08.03.2007р. приблизно о 21 годині , після вживання спиртних напоїв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на Привокзальної площі, біля першої колії Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-пасажирський, що в Солом'янському районі, міста Києва, повторно відкрито заволодів майном ОСОБА_2., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду в сумі 300 гривень.
Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на повторне відкрите заволодіння чужим майном, ОСОБА_1. сів на лавку, що знаходилась неподалік від першої колії Центрального залізничного вокзалу ст. Київ-пасажирський, де сидів гр-н ОСОБА_2., та скориставшись тим, що потерпілий заснув та тимчасово не спостерігає за його злочинним діями, з метою обернення на свою користь та особистого збагачення, повторно,
відкрито викрав з лівої кишені куртки потерпілого телефон марки «ALCATEL», вартістю 250 гривень в якому знаходилась сім-карта оператора "Київ-стар" вартістю 50 гривень. В цей момент ОСОБА_2побачив в руках у ОСОБА_1. належний йому мобільний телефон, та намагався затримати останнього стримуючи його за руку , але ОСОБА_1. всупереч діям потерпілого з викраденим майном місця скоєння злочину зник, чим завдав ОСОБА_2. матеріального збитку на загальну суму 300 гривень. В цей же день ОСОБА_1. був затриманий та викрадений мобільний телефон, який належить ОСОБА_2. був у нього вилучений.
Підсудний ОСОБА_1. свою вину у вчиненому визнав повністю і суду показав, що 08.03.2007 року він приїхав до вокзалу і приблизно о 19 год. познайомився із потерпілим ОСОБА_2, із яким розпивали спиртні напої. Коли потерпілий заснув, то він заліз до нього у кишеню та хотів забрати мобільний телефон. Проте, потерпілий прокинувся. Згодом його було затримано та вилучено телефон. У вчиненому щиро кається.
Свідок ОСОБА_3. суду пояснив, що він працює міліціонером в ЛВ на ст. Київ-пасажирський. Приблизно в березні 2007 року, перебував на чергуванні в складі слідчої опер -групи. Приблизно о 21 годині, проходячи біля скверу, а саме біля 1-ї колії Центрального вокзалу ст. Київ-пасажирський, побачив, як працівники міліції БППСМ ОСОБА_4., а іншого не пам'ятає, підійшли до невідомих громадян, між якими відбувався конфлікт. Так підійшовши до них, він дізнався від громадянина, який представився ОСОБА_2., що ОСОБА_1. (дані він дізнався пізніше) вкрав у нього мобільний телефон, модель телефону він не пам"ятає точно чи «Нокіа» чи «Алкатель» сірого кольору. Потім спільно із працівниками БППСМ ОСОБА_1,, який знаходився в нетверезому стані, було доставлено до ЧЧ ЛВ на ст. Київ-пасажирський, де в присутності понятих та потерпілого ОСОБА_2у ОСОБА_1. ним було проведено поверхневий огляд та вилучено з кишені коричневої дублянки мобільний телефон, який належав ОСОБА_2.. на що той підтвердив, що даний телефон дійсно являється його власністю. І потерпілий і підсудний в той момент знаходились в нетверезому стані.
У відповідності до положень ст. 299 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Судом встановлено, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції.
Враховуючи викладене, суд вважає, що винна підсудного повністю знайшла своє підтвердження і його дії слід кваліфікувати за ст. 186 ч. 2 КК України, тобто вчинення умисних дій, що виразились у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненому повторно.
Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує характер суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, який раніше судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, не працює.
Обставиною, яка пом'якшує покарання підсудного, слід визнати його щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання підсудного, суд визнає рецидив злочинів та вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
Таким чином, суд вважає за необхідне призначити підсудному міру покарання, пов'язану із реальним позбавленням волі, оскільки підсудний, будучи раніше неодноразово судимим, на шлях виправлення не став, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Відповідно до ст. 81 КК України речові докази по справі - мобільний телефон
«ALCATEL», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2., залишити у його
користуванні, (а.с. 23)
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання необхідно частково приєднати покарання, призначене за вироком Новозаводського районного суду м. Чернігова від 19.02.2007 року і остаточно ОСОБА_1 призначити до відбування 4 (чотири) роки 1 (один) місяць позбавлення волі.
Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1. відраховувати із 09.03.2007
року.
До набрання вироком законної сили міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1. залишити обрану - тримання під вартою у СІЗО № 13 ДДУПВП.
Речові докази по справі - мобільний телефон «ALCATEL», переданий на зберігання потерпілому ОСОБА_2., залишити у його користуванні.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 діб із моменту його проголошення, а засудженим у той же срок із моменту отримання копії вироку через Солом'янський районний суд м. Києва.