Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22-4770/2012р. Головуючий у 1 інстанції: Іжевська Н.Г.
Суддя-доповідач Боєва В.В.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Боєвої В.В.
Суддів: Денисенко Т.С., Коваленко А.І.
при секретарі: Посник Н.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2012 року про відмову в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2012 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.
У червні 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення із зазначенням, що після розірвання шлюбу залишити дошлюбне прізвище «ОСОБА_2».
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2012 року заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухвалою , ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та задовольнити заяву про ухвалення додаткового рішення.
В апеляційній скарзі позивачка просить ухвалу суду скасувати з наступних підстав:
- поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що позивачка, звертаючись до суду з позовом про розірвання шлюбу, просила суд розірвати її шлюб з відповідачем і залишити за нею її дошлюбне прізвище «ОСОБА_2», але позовна вимога щодо прізвища позивачки судом розглянута не була і тому у відповідності до вимог пункту 1 частини 1 статті 220 ЦПК України суд повинен був ухвалити додаткове рішення з приводу цієї позовної вимоги.
Теперішнього часу вона не може змінити прізвище в зв'язку з розірванням шлюбу, як-то передбачено статтею 113 СК України, оскільки за змістом змінених ч. 2, 3 ст. 115 СК України свідоцтво про розірвання шлюбу сторонам не видається, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення, яке набрало законної сили.
При апеляційному розгляді справи апелянт ОСОБА_2 пояснила, що в органі державної реєстрації актів цивільного стану їй відмовили в зміні прізвища, пояснивши, що питання про присвоєння дошлюбного прізвища не може вирішуватись органом державної реєстрації актів цивільного стану, оскільки розірвання шлюбу було здійснено після набрання чинності Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»- 27 жовтня 2010 року.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта, дослідивши матеріали цивільної справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно пункту 3) частини 1 статті 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Так, з матеріалів справи вбачається, що 04 квітня 2012 року позивачка звернулась до суду з позовом про розірвання шлюбу з ОСОБА_3, зареєстрованого 09.10.2010 року Запорізьким міським відділом РАЦС Головного управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 1061.
В позові зазначала, що після розірвання шлюбу бажає залишити дошлюбне прізвище «ОСОБА_2». Той факт, що дошлюбне прізвище позивачки було «ОСОБА_2», підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 09 жовтня 2010 року (а. с. 2-3).
Право на відновлення свого дошлюбного прізвища після розірвання шлюбу надано позивачці статтею 113 СК України.
За частиною 3 статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до частини 2 статті 115 СК України (в редакції після 1 липня 2010 року) рішення суду про розірвання шлюбу, після набрання ним законної сили, надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Оскільки після 1 липня 2010 року рішення суду, яке набрало законної сили є документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, на підставі якого вноситься відмітка в актовий запис про шлюб, то воно повинно містити всі важливі для подружжя відомості.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи, ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Позивачкою заявлялись позовні вимоги щодо залишення за нею свого дошлюбного прізвища, які не були вирішені судом першої інстанції.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд першої інстанції помилково послався на частину 8 статті 235 ЦПК України, оскільки вона не розповсюджується на правовідносини, які виникли між сторонами.
Дана справа розглянута в порядку позовного провадження, а частиною 8 статті 235 ЦПК України (із змінами, внесеними Законом N 2398-VI від 01.07.2010 ) визначено, що у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається - в разі, якщо справу про розірвання шлюбу розглянуто в порядку окремого, а не позовного провадження.
За правилами частини 3 статті 234 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом (Частина третя статті 234 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2398-VI від 01.07.2010).
Згідно вимог діючого законодавства спір між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вирішено в порядку позовного провадження.
Зі змісту статей 113, 115 СК України вбачається, що органи державної реєстрації актів цивільного стану громадян вносять відомості до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставляють відмітку в актовому запису про шлюб. При здійсненні цієї дії органи державної реєстрації актів цивільного стану повинні отримувати судові рішення, в яких мають бути відображені повні анкетні дані сторін -з урахуванням приписів статті 113 СК України.
Невирішення судом першої інстанції позовних вимог ОСОБА_2 щодо відновлення її дошлюбного прізвища порушує її права та інтереси.
Виходячи із встановлених фактів, наданих доказів та вимог закону, судова колегія вважає, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення щодо присвоєння їй дошлюбного прізвища «ОСОБА_2», а тому ухвала суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.
Керуючись статтями 312, 315 ЦПК України, апеляційний суд,
У Х В А Л И В :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20 червня 2012 року скасувати і справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд цього питання.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте оскарженню не підлягає.
Головуючий:
Судді: