Справа № 2610/18113/2012
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
26 вересня 2012 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Саадулаєва А.І.,
при секретарях Регіній І.Ю., Пироговській Я.О., Голубенко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод»до Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк», ОСОБА_1, про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В:
В липні 2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» (далі позивач) звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Альфа Банк»(відповідач 1, Банк), ОСОБА_1 (відповідач 2, ОСОБА_1) про зобов'язання вчинити дії та стягнення коштів. Просить зобов'язати відповідача 1 видати позивачу документи, що підтверджують погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року, №135-В/07 від 21.05.2007 року, №75-В/08 від 14.03.2008 року та документи, що підтверджують обов'язок ОСОБА_1 повернути позивачу як поручителю за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року грошові кошти в сумі 59 420 438 грн. та стягнути з ОСОБА_1 59 420 438 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між Банком та ОСОБА_1 були укладені договори про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року на суму 3 000 000 грн., №135-В/07 від 21.05.2007 року на суму 2 700 000 грн., №75-В/08 від 14.03.2008 року на суму 2 000 000 грн. Згодом між Банком та позивачем були укладені договори поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року, згідно яких позивач поручився за ОСОБА_1 за виконання договорів про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року на суму 3 000 000 грн., №135-В/07 від 21.05.2007 року на суму 2 700 000 грн., №75-В/08 від 14.03.2008 року на суму 2 000 000 грн.
30 січня 2009 року позивачем платіжним дорученням №183 на рахунок ОСОБА_1, відкритого у Банку було перераховано кошти в сумі 59 420 438 грн. на виконання договорів поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року. Вказані кошти були прийняті відповідачем 2 та цього ж дня перераховані з банківського рахунку на погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року на суму 3 000 000 грн., №135-В/07 від 21.05.2007 року на суму 2 700 000 грн., №75-В/08 від 14.03.2008 року на суму 2 000 000 грн.
Однак в порушення вимог ст. 556 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) відповідач 2 не повідомив позивача про виконання боржником зобов'язання за договорами про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року на суму 3 000 000 грн., №135-В/07 від 21.05.2007 року на суму 2 700 000 грн., №75-В/08 від 14.03.2008 року на суму 2 000 000 грн. та не вручив позивачу документи, що підтверджують виконання зобов'язання.
Позивач зазначив, що на момент пред'явлення позову ОСОБА_1 не повернув позивачу кошти у сумі 59 420 438 грн. Посилаючись на ст. 531 ЦК України, вважає, що строк виконання зобов'язання ОСОБА_1 перед позивачем настав через 7 днів з моменту пред'явлення вимоги, а саме 12.07.2012 року.
Ухвалою від 25.07.2012 року відкрито провадження у справі.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити.
Представник Банку у судовому засіданні проти позову заперечив, а також надав пояснення до заперечень на позов, наданих представником ОСОБА_1 Зазначив, що корегування платежу у платіжному дорученні №183 у листі, направленому позивачем ОСОБА_1, а саме зміна призначення платежу замість помилкового «перерахування коштів за договором №02-П/09 від 19.01.2009 року №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року»на «перерахування коштів за договором позики №3-1\09 від 29.01.2009 року» не є легітимним. Представник відповідача 1 вважає, що посилання відповідача 2 на Інструкцію про безготівкові розрахунки України в національній валюті не є доречним, оскільки дана Інструкція стосується випадку коли банк виступає транзитним агентом, а в даному випадку Банк є отримувачем коштів, а тому корегування платежу повинно було проводитися за участі Банку. Представник Банку підтвердив посилання позивача, що 30.01.2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод»перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_1 за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року, які були направлені для погашення заборгованості за кредитним договором.
Відповідач 2 та його представник у судове засідання, яке відбулося 26.09.2012 року не з'явилися, належним чином повідомлялись про розгляд справи. У письмових запереченнях представник ОСОБА_1 зазначила, що 29.01.2009 року між позивачем та відповідачем 2 було укладено договір позики №3-1/09, згідно умов якого позивач зобов'язався надати ОСОБА_1 у безоплатне строкове користування позику в загальній сумі 59 420 438 грн. Надання позики мало відбутися протягом двох календарних днів з дати підписання договору позики. 30.01.2009 року позивач перерахував ОСОБА_1 грошові кошти у зазначеній сумі, але внаслідок помилки операціоніста бухгалтерії позивача в платіжному дорученні №183 від 30.01.2009 року помилково було вказано призначення платежу як перерахування по договорам поруки. З метою виправлення помилки позивач надав відповідачу 2 лист з виправленням призначення платежу від 30.01.2009 року, в якому зазначено, що грошові кошти в сумі 59 420 438 грн. перераховані позивачем на рахунок ОСОБА_1 за договором позики №3-1/09 від 29.01.2009 року. При цьому, представник відповідача 2 послався на Лист Національного банку України від 26.09.2005 року №25-113/1506-9580, відповідно до якого питання щодо внесення змін до реквізиту платежу «призначення платежу»платіжного доручення після зарахування коштів на рахунок отримувача вирішується між платником та отримувачем коштів у порядку, узгодженому між ними. Представник відповідача 2 зазначає, що зобов'язання згідно договору позики №3-1 від 29.01.2009 року виконав в повному обсязі, що підтверджується копіями квитанцій, меморіальних ордерів та актом звірки розрахунків. Інших зобов'язань перед позивачем відповідач 2 не має. Окрім цього, представник відповідача 2 просив відмовити в задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.
Відповідно до ст. 213 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦК України) рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як передбачено ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.2.1 копії договору поруки №656-П/08 від 18.11.2008 року (а.с. 25-28) позивач поручився за виконання боржником ОСОБА_1 обов'язків, що виникли на підставі Основного договору (договір про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року), а саме обов'язку повернути Банку наданий на підставі Основного договору Кредит у загальній сумі, обов'язку сплачувати Банку проценти за користування кредитом, обов'язку сплачувати комісію, обов'язку, у випадках, передбачених договором, достроково повернути Банку кредит, сплатити проценти, обов'язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Пунктом 4.1. договору поруки №656-П/08 від 18.11.2008 року передбачено, що у випадку виконання поручителем на умовах, визначених цим договором зобов'язання, забезпеченого порукою, до нього у повному обсязі переходять відповідні права Банку.
За наявності письмової згоди Банку, поручитель має право виконати обов'язки, зазначені у пункті 2.1. цього договору у національній валюті України. При цьому суми, що підлягають сплаті у національній валюті України, переховуються із валюти кредиту за офіційним курсом останньої, встановленим Національним банком України на дату сплати, та помноженим на 1,01. (п.4.2. договору поруки №656-П/08 від 18.11.2008 року).
Відповідно до п.2.1 копії договору поруки №04-П/09 від 19.01.2009 року (а. с. 31-34) позивач поручився за виконання боржником ОСОБА_1 обов'язків, що виникли на підставі Основного договору (договір про відкриття кредитної лінії №135-В/07 від 21.05.2007 року), а саме обов'язку повернути Банку наданий на підставі Основного договору Кредит у загальній сумі, обов'язку сплачувати Банку проценти за користування кредитом, обов'язку сплачувати комісію, обов'язку, у випадках, передбачених договором, достроково повернути Банку кредит, сплатити проценти, обов'язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Пунктом 4.1. договору поруки №04-П/09 від 19.01.2009 року передбачено, що у випадку виконання поручителем на умовах, визначених цим договором зобов'язання, забезпеченого порукою, до нього у повному обсязі переходять відповідні права Банку.
За наявності письмової згоди Банку, поручитель має право виконати обов'язки, зазначені у пункті 2.1. цього договору у національній валюті України. При цьому суми, що підлягають сплаті у національній валюті України, переховуються із валюти кредиту за офіційним курсом останньої, встановленим Національним банком України на дату сплати, та помноженим на 1,01. (п.4.2. договору поруки №04-П/09 від 19.01.2009 року).
Відповідно до п.2.1 копії договору поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року (а.с. 19-22) позивач поручився за виконання боржником ОСОБА_1 обов'язків, що виникли на підставі Основного договору (договір про відкриття кредитної лінії №75-В/08 від 14.03.2008 року), а саме обов'язку повернути Банку наданий на підставі Основного договору Кредит у загальній сумі, обов'язку сплачувати Банку проценти за користування кредитом, обов'язку сплачувати комісію, обов'язку, у випадках, передбачених договором, достроково повернути Банку кредит, сплатити проценти, обов'язку сплатити неустойку та відшкодувати збитки, заподіяні Банку невиконанням або неналежним виконанням боржником своїх зобов'язань.
Пунктом 4.1. договору поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року передбачено, що у випадку виконання поручителем на умовах, визначених цим договором зобов'язання, забезпеченого порукою, до нього у повному обсязі переходять відповідні права Банку.
За наявності письмової згоди Банку, поручитель має право виконати обов'язки, зазначені у пункті 2.1. цього договору у національній валюті України. При цьому суми, що підлягають сплаті у національній валюті України, переховуються із валюти кредиту за офіційним курсом останньої, встановленим Національним банком України на дату сплати, та помноженим на 1,01. (п.4.2. договору поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року).
В матеріалах справи наявна довідка про рух коштів на рахунку №26207461913001 30.01.2009 року (а.с.104-105), що відкритий у ПАТ «Альфа-Банк»на ім'я ОСОБА_1, відповідно до якої 30.01.2009 року згідно документа №183 Товариством з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод»було перераховано кошти у сумі 59 420 438 грн., призначення платежу -перерахування коштів за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року.
Згідно довідки про рух коштів на рахунку №26207461913001 30.01.2009 року (а.с.106-107), що відкритий у ПАТ «Альфа-Банк»на ім'я ОСОБА_1, 30.01.2009 року ОСОБА_1 як «платник»перерахував всього кошти у сумі 59 420 438 грн., призначення платежів -погашення відсотків по кредиту згідно кредитного договору №75-В/08, погашення заборгованості по кредиту згідно кредитного договору №75-В/08, погашення відсотків по кредиту згідно кредитного договору №135-В/07, погашення заборгованості по кредиту згідно кредитного договору №135-В/07, погашення відсотків по кредиту згідно кредитного договору №469-В/07, погашення заборгованості по кредиту згідно кредитного договору №469-В/07.
Згідно до ч. 1 ст. 545 ЦК України прийнявши виконання зобов'язання, кредитор повинен на вимогу боржника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі.
Відповідно до ст. 556. ЦК України після виконання поручителем зобов'язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов'язок боржника.
В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, що Банк видав позивачу на його вимогу розписку чи будь який інший документ про одержання виконання згідно договорів поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року, згідно яких позивач поручився за ОСОБА_1 за виконання договорів про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року на суму 3 000 000 грн., №135-В/07 від 21.05.2007 року на суму 2 700 000 грн., №75-В/08 від 14.03.2008 року на суму 2 000 000 грн. та документи, які підтверджують обов'язок ОСОБА_1 повернути позивачу як поручителю за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року грошові кошти в сумі 59 420 438 грн.
Враховуючи вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання Банку видати позивачу документи, що підтверджують погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії №469-В/07 від 19.12.2007 року, №135-В/07 від 21.05.2007 року, №75-В/08 від 14.03.2008 року та документи, що підтверджують обов'язок ОСОБА_1 повернути позивачу як поручителю за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року грошові кошти в сумі 59 420 438 грн. є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Як передбачено ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 544 ЦК України боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього. До поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання. До кожного з кількох поручителів, які виконали зобов'язання, забезпечене порукою, переходять права кредитора у розмірі частини обов'язку, що виконана ним.
Позовна вимога про стягнення зі ОСОБА_1 коштів у сумі 59 420 438 грн. також підлягає до задоволення, як така, що ґрунтується на вимогах закону та підтверджена наявними в матеріалах справи доказами.
Суд не приймає як належні та допустимі докази копії документів, що були долучені до матеріалів справи представником відповідача 2, а саме копії квитанцій по прибуткових касових ордерах, нотаріально засвідчену копію листа позивача від 30.01.2009 року, нотаріально засвідчену копію акту звірення розрахунків та копії меморіальних ордерів з огляду на наступне.
Як передбачено ст. 64 ЦК України письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. Письмові докази, як правило, подаються в оригіналі. Якщо подано копію письмового доказу, суд за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, має право вимагати подання оригіналу.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. ( ст. 57 ЦК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. (ст. 58 ЦК України)
Відповідно до ст.59 ЦК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» враховуючи принцип безпосередності судового розгляду»(стаття 159 ЦПК) ( 1618-15 ), рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в тому судовому засіданні, в якому ухвалюється рішення. Неприпустимим є витребування і приєднання до справи матеріалів на підтвердження висновків і мотивів рішення після його ухвалення. Якщо докази у справі зібрані в порядку, передбаченому статтями 132, 133, 140 та частиною четвертою статті 191 ЦПК ( 1618-15 ), суд може обґрунтувати ними рішення лише за умови, якщо вони були ним оголошені в судовому засіданні, пред'явлені для ознайомлення особам, які беруть участь у справі, та досліджені в сукупності з іншими доказами. При ухваленні рішення суд відповідно до статті 212 ЦПК ( 1618-15 ) оцінює докази з урахуванням вимог статей 58 та 59 ЦПК ( 1618-15 ) про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Всупереч вимогам ст. 64 ЦК України, представник відповідача не надав суду оригінали долучених документів, що, незважаючи на нотаріальне посвідчення копій вказаних документів, викликає сумніви у їх достовірності.
Окрім цього, суд звертає увагу, що копії вищевказаних документів є неналежними доказами, оскільки не мають жодного відношення до обставин справи. Вказаними копіями документів підтверджується факт сплати ОСОБА_1 заборгованості перед позивачем згідно договору позики №3-1/09, який не є предметом спору.
Згідно до ст.10 ЦК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, відповідач 2 не довів, що він виконав належним чином зобов'язання перед позивачем щодо сплати заборгованості за договорами поруки №02-П/09 від 19.01.2009 року, №656-П/08 від 18.11.2008 року, №04-П/09 від 19.01.2009 року у сумі 59 420 438 грн.
Щодо твердження представника відповідача 2 про пропуск позивачем строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Згідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Щодо зобов'язання, яке виникло у відповідача 2 перед позивачем згідно договорів поруки не встановлено строк виконання, а отже позивач вправі вимагати виконання такого зобов'язання у будь який час. Відповідно боржник -відповідач повинен виконати свій обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги та строк позовної давності в даному випадку обчислюється не з моменту виконання зобов'язання, а з моменту прострочення зобов'язання.
Як вбачається з копії вимоги (а.с.16-17) позивачем ОСОБА_1 07.07.2012 року було направлено вимогу про повернення грошових коштів у сумі 59 420 438 грн. Відповідно строк позовної давності обчислюється зі спливом семиденного строку після отримання даної вимоги відповідачем 2, а тому не є пропущеним.
Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод»підлягає повному задоволенню.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 60, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд,
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод»- задовольнити.
Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Альфа-Банк»(01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Салганна, 14 а, код ЄДРПОУ 23555692) документи, що підтверджують погашення заборгованості за договорами про відкриття кредитної лінії № 469-В/07 від 19.12.2007 р., № 135-В/07 від 21.05.2007 р., № 75-В/08 від 14.03.2008 р., та документи, які підтверджують обов'язок ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Київським РВХМУ УМВС України в Харківській області 24.01.1997 року, ідентифікаційний номер/ реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, робоча адреса АДРЕСА_1) повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод», як Поручителю за договорами поруки № 02-П/09 від 19.01.2009 р., № 656-П/08 від 18.11.2008, № 04-П/09 від 19.01.2009 р., грошові кошти в сумі 59 420 438,00 грн.
Стягнути зі ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Київським РВХМУ УМВС України в Харківській області 24.01.1997 року, ідентифікаційний номер/ реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, робоча адреса АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Салганна, 14 а, код ЄДРПОУ 23555692) 59 420 438 (п'ятдесят дев'ять мільйонів чотириста двадцять тисяч чотириста тридцять вісім) гривень 00 копійок.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк»(01001, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, код ЄДРПОУ 23494714) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Салганна, 14 а, код ЄДРПОУ 23555692) судовий збір у розмірі 214(двісті чотирнадцять)грн. 60 коп.
Стягнути зі ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_2, виданий Київським РВХМУ УМВС України в Харківській області 24.01.1997 року, ідентифікаційний номер/ реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, робоча адреса АДРЕСА_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький Автоскладальний Завод» (Полтавська обл., м. Кременчук, вул. Салганна, 14 а, код ЄДРПОУ 23555692) судовий збір у сумі 3219 (три тисячі двісті дев'ятнадцять)грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва.
Суддя: