Справа № 22 ц -5290/2007 Головуючий в 1-й інстанції - Дадим Ю.М.
Категорія - 19/21 Доповідач - Петренко І.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 вересня 2007 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Петренко І.О.
суддів Прозорової М. Л.., Лаченкової О.В.
при секретарі Шило С. Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді про стягнення не донарахованих щомісячних страхових виплат, -
ВСТАНОВИЛА:
Відділення виконавчої дирекції ФССНВВ ПЗ України в м. Павлограді в своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року, яким позов ОСОБА_1 було задоволено та з них стягнуто доплату по щомісячним страховим виплатам за період 01.03.2002 року по 31.01.2007 року в розмірі 8545, 90 грн., а також відповідач зобов'язаний проводити щомісячні страхові виплати на користь позивача з 01 лютого 2007 року в сумі 1078, 78 грн. з подальшими перерахуванням згідно ч. 2 ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", вважаючи, що судом були допущені порушення норм матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Суд першої інстанції задовольняючи позов ОСОБА_1 виходив з того, що позивач під час роботи на підприємствах вугільної промисловості за висновком МСЕК йому було встановлено втрату професійної працездатності та призначені щомісячні страхові виплати.
Відповідач призначив позивачеві щомісячні страхові виплати на підставі постанови правління Фонду „Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)" перерахувавши їх з 01.03.2002 року по 31.01.2007 року із застосуванням коефіцієнтів, зазначених у вказаній постанові.
Між тим, цей перерахунок був зроблений з порушення діючого законодавства України, оскільки згідно постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.06.2004 року та від 14.06.2005 року перерахунок щомісячних виплат повинен проводитися
за коефіцієнтом, вказаним в ч.2 ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а не за коефіцієнтами, зазначеними постановами Фонду.
Крім того, вищевказаними постановами, постанова правління Фонду „Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)" визнана такою, що не відповідає ч.2 ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання які спричинили втрату працездатності", а ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 06.09.2006 року ці ухвали зазначеного апеляційного господарського суду залишені без змін.
За таких обставин, суд першої інстанції обґрунтовано перерахував щомісячні виплати позивачу за наведений період, застосувавши вказаний в Законі України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" коефіцієнт і стягнув цю суму з відповідача на користь ОСОБА_1 та встановив розмір виплат страхових сум.
Стягуючи суму за період з 2002 року по 2007 рік, суд правильно не застосував до вимог позивача трьохрічний термін позовної давності, керуючись ст. 40 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", а також на підставі того, що своєчасно ці виплати позивач не отримав з вини відповідача.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі згідно наданих сторонами доказів, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Таким чином, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 квітня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.