УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
Від "06" листопада 2006 р. |
Справа № 16/1226 |
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Гансецького В.П.
за участю представників сторін
від позивача Бігун В.В., дов. №12/73 від 05.05.06р.;
від відповідача ОСОБА_1, паспорт НОМЕР_1
Розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня" (м.Коростень)
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1(м.Коростень)
про стягнення 9821,21 грн.
Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 9821,21 грн. боргу з орендної плати та комунальних послуг.
Позивач заявою НОМЕР_2 уточнив позовні вимоги, зменшивши їх до 8848,68 грн. боргу з орендної плати та комунальних послуг.
Заявою НОМЕР_3 позивач збільшив позовні вимоги до 11144,23грн., з яких 5674,03грн. боргу з орендної плати та наданих послуг та 5470,20 грн. пені.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала згідно поданих уточнень до заяви про збільшення позовних вимог в сумі 8238,25 грн., з яких 5174,20 грн. боргу з орендної плати та наданих послуг, 3064,05 грн. пені.
Відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 05.06.06р., зокрема зазначила, що позивач не надав відповідних доказів на заявлену суму.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, дослідивши наявні у справі докази, господарський суд,-
ВСТАНОВИВ:
Як свідчать матеріали справи між сторонами були укладені договори оренди приміщення НОМЕР_4 та б/н від 01.03.05р. (а.с.7,11).
Згідно з підпунктами 1.1 вказаних договорів, позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) отримав в користування приміщення орендодавця на першому поверсі, загальною площею 120,3 м.кв.
Згідно з пунктами 2 вказаних договорів, сторони домовились, що місячний розмір орендної плати по договору 2004 року становитиме 360,90грн., а по договору 2005 року, відповідно - 336,84грн.
Цим же пунктом обох договорів сторони обумовили, що в ціну оренди входить податок на додану вартість, а не входить вартість електроенергії, спожитої орендарем, яка сплачується за окремо виставленими рахунками та розраховується згідно лічильника, встановленого орендарем.
Відповідно до пунктів 4 та 5 обох договорів, відповідач зобов'язалась сплачувати орендну плату щомісячно до 10-го числа наступного місяця у тому числі за спожиту електроенергію згідно виставлених позивачем рахунків.
З 01.11.05р. за заявою відповідача договір 2005 року було розірвано (а.с.15).
Таким чином, за 2004 рік відповідач повинна була сплатити загалом 4330,80грн. орендної плати (360,90грн. х 12 міс.), а за 8 місяців (березень-жовтень) 2005 року відповідач повинна сплатити 2694,72грн. (336,84грн. х 8 міс.), всього за вказаний період - 7025,52грн. (4330,80 + 2694,72).
Наданими відповідачем копіями (дублікатами) квитанції та меморіальних ордерів підтверджується факт сплати нею орендної плати в загальній сумі 2819,98грн.(а.с.155-159).
Таким чином, загальна сума заборгованості по орендній платі становить 4205,54грн. (7025,52 - 2819,98).
Відповідно до ст.ст.525 та 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Уточнюючи декілька разів свої позовні вимоги, позивач, станом на день прийняття рішення у справі, визначив їх в сумі 8238,25 грн., з яких 5174,20 грн. боргу з орендної плати та наданих послуг, 3064,05 грн. пені.
Господарський суд вважає, що уточнені остаточні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Позивач включив до позовних вимог заборгованість відповідача по орендній платі в сумі 1028,26грн. ще за 2003 рік на підставі договору НОМЕР_4 (а.с.12,13).
Відповідно до ч.1 ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч.1 ст.36 ГПК України, письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Позивачем не надано суду підписаного відповідачем договору оренди НОМЕР_4 (не надано копії у справу, оригіналу для огляду).
У зв'язку з цим, суд вважає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність заборгованості відповідача по інших договорах, ніж вищезазначені договори оренди 2004 та 2005 років.
Стосовно нарахування позивачем пені, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до умов обох договорів (пп.5.2), за прострочення терміну оплати за оренду, стягнення заборгованості проводиться в установленому законом порядку, з нарахуванням пені в розмірі 0,5% за кожний день затримки платежу.
Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи, що обома зазначеними договорами умови про пеню визначені нечітко, всупереч вимогам ЦК України, та враховуючи, що позивачем не надано розрахунку пені відповідно до вказаних вимог ЦК та ГК України, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено обгрунтованості вимог щодо стягнення пені.
Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості у вигляді абонплати за користування телефоном та за телефонні переговори, то суд вважає ці вимоги безпідставними, оскільки обома договорами не передбачено такого зобов'язання відповідача оплачувати ці послуги. А подані позивачем докази на підтвердження фактичного надання таких послуг неможливо застосувати до відповідача, оскільки ці документи не персоніфіковані і ніяким чином не стосуються саме ОСОБА_1. Вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за спожиту електроенергію суд вважає доведеними, оскільки ці вимоги грунтуються на умовах обох договорів та підтверджуються відповідними рахунками та розрахунками позивача.
Заперечення відповідача щодо обгрунтованості та доведеності суми боргу за спожиту електроенергію суд відхиляє, оскільки відповідач не надала доказів, які б спростовували вимоги позивача в цій частині.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем зменшено позовні вимоги до відповідача на такі суми:
- 590,00грн. згідно комісійного акту від 03.05.06р. у зв'язку з передачею відповідачем матеріальних цінностей позивачу (а.с.92,114);
- 1644,48 грн. згідно із відсутністю подачі електроенергії відповідачу з вини позивача (а.с.144,148,149).
Таким чином, підсумовуючи викладене, та з врахуванням зменшення позивачем вищезазначених сум, господарський суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та доведеними частково, а саме в сумі 4169,90грн., з яких 1971,06грн. загальний борг з орендної плати та 2198,84грн. загальний борг за спожиту електроенергію (4205,54-590,00-1644,48+2198,84= 4169,90).
Отже, з відповідача належить стягнути на користь позивача 4169,90грн. боргу та судові витрати пропорційно задоволених вимог, з яких 43,30грн. державного мита та 50,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті позову відмовити у зв'язку з необгрунтованістю та недоведеністю позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка проживає: АДРЕСА_1, ідентифікаційний НОМЕР_5 на користь Відкритого акціонерного товариства Коростенський завод шляхових машин "Жовтнева кузня", 11500, м.Коростень, вул.Жовтнева 1, ідентифікаційний код 00240075 - 1971,06грн. боргу з орендної плати, 2198,84грн. боргу за спожиту електроенергію, 43,30грн. державного мита та 50,10грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.
Дата підписання рішення 07.11.06р.
|
Суддя |
Гансецький В.П. |
Віддрукувати: 3 прим.
1 - у справу,
2,3 - сторонам.