Судове рішення #24932056

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.10.2012 № 5011-10/5844-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Авдеєва П.В.

Куксова В.В.


при секретарі судового засіданні - Марченко Ю.І.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 02.10.2012 року по

справі № 5011-10/5844-2012 (в матеріалах справи)


розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця

Похитайло Валерія Павловича, м. Біла Церква, Київська область, на рішення господарського

суду міста Києва від 14.08.2012 року (оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України

20.08.2012 року) у справі № 5011-10/5844-2012 (суддя -Котков О.В.)


за позовом фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича

до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету

України

про визнання недійсним рішення


За зустрічним позовом Київського обласного територіального відділення Антимонопольного

комітету України

до фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича

про стягнення грошових коштів


ВСТАНОВИВ:


Фізична особа-підприємець Похитайло Валерій Павлович звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, в якій просить визнати рішення адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 6 від 16 лютого 2012 року у справі № 601/4-р-02-06-12 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу" недійсним.

01.06.2012 року через канцелярію до суду від відповідача надійшов зустрічний позов № 02-06/1618 від 01.06.2012 року, у якому позивач (відповідач за первісним) просить стягнути з Фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича штраф у розмірі 99 000,00 грн. до Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2012 року судом прийнято зустрічну позовну заяву Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича про стягнення 99 000,00 грн. штрафу до Державного бюджету України на рахунок управління Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків, за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 для спільного розгляду з первісним позовом.

Рішенням господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року в задоволені первісного позову відмовлено повністю. В позовних вимогах за зустрічним позовом відмовлено повністю.

Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, позивач, фізична особа-підприємець Похитайло Валерій Павлович, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить рішення скасувати частково, в частині відмови в задоволені зустрічного позову залишити в силі, а в частині відмови в задоволенні первісного позову - скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича до Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених у ухвалі місцевого суду обставинам справи. Зокрема, скаржник зазначає, що судом не взято до уваги те, що товари позивача відповідають стандартам якості, а саме здійснені та відповідають вимогам ТУ 2054312213.001-2000. Також, судом залишено поза увагою, що у відповідності до протоколу випробувань № 212 ГМ від 18.03.2010 року у його продукції не виявлено генетично модифікованих організмів, отже продукція відповідає державним стандартам України.

Відповідно до розпорядження Голови Київського апеляційного господарського суду від 10.09.2012 року сформовано для розгляду апеляційної скарги по справі № 5011-10/5844-2012 колегію суддів у складі головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Авдеєв П.В. та Куксов В.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.09.2012 року по справі № 5011-10/5844-2012 прийнято апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича до провадження і призначено перегляд рішення на 02.10.2012 року.

Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України на підставі ст. 96 ГПК України надано суду відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги позивача на рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року у справі № 5011-10/5844-2012 відмовити повністю, а рішення залишити без змін.

Представник позивача був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року скасувати частково, в частині відмови в задоволенні зустрічного позову залишити без змін, а в частині відмови в задоволенні первісного позову скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні надав свої пояснення та просив рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступи представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року по справі № 5011-10/5844-2012 - слід залишити без змін, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, в процесі здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції комітетом виявлено факт реалізації в торгових точках Київської області напівфабрикатів заморожених, а саме: пельменів під назвою «Сибірські», «Дитячі», та «Радянські традиційні». Зазначені продукти розфасовані у пачки, виготовлені із картону, вагою 500 грам. На лицьовій та зворотній поверхнях упаковки продуктів зазначено «Відповідає ГОСТу СРСР 1978 року».

У зв'язку з чим комітетом на адресу ФОП Похитайло В.П. надіслано вимогу № 02-06/2892 від 06.12.2011 року про надання інформації стосовно вищевказаного напису.

22.12.2011 року від підприємця надійшла відповідь у якій зазначено, що підприємець здійснює наступну діяльність: виробництво м'ясних продуктів; оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами; оптова торгівля напоями; інші види оптової торгівлі; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазина і перевагою продовольчого асортименту; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазина без переваги продовольчого асортименту; роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями; роздрібна торгівля тютюновими виробами; діяльність готелів; діяльність ресторанів; послуги з організації подорожувань; здавання в оренду власного нерухомого майна; інша діяльність у сфері охорони здоров'я людини.

Також, пояснив, що напис на упаковках вироблених пельменів «Відповідає ГОСТу СРСР 1978 року» свідчить про те, що технологічний процес, вимоги до сировини та матеріалів, рецептура пельменів «Сибірські», «Дитячі», «Радянські традиційні» повністю відповідають технологічній інструкції до державного стандарту від 01.07.1978 ОСТ 49 120.78 «Пельмені заморожені».

Крім того, підприємець зазначав, що при виробництві пельменів «Сибірські», «Дитячі», «Радянські традиційні» керувався ОСТ 49 120.78, проте на упаковці зазначив «Відповідає ГОСТу СРСР 1978 року» що, на його думку, є додатковою інформацію, і надає більш чіткої уяви про те, що дані продукти відповідають своїми якостями пельменям, що вироблялися в бувшому СРСР.

В процесі розгляду справи Відділенням була проаналізована інформація, надана ФОП Похитайло В.П., в результаті чого виявлено протокол випробувань від 21.12.2011 року № 1798 ПР, виданий за результатами проведення фізико-хімічних досліджень на відповідність ОСТ 49 120.78. державним підприємством «Київський обласний науково - виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації», який здійснює державний нагляд за додержанням суб'єктами господарювання усіх форм власності технічних регламентів, стандартів, норм і правил та державного метрологічного нагляду за забезпеченням єдності вимірювань згідно з чинним законодавством України.

Крім того, згідно з інформацією, наданою ДП «Київоблстандартметрологія» зазначено, що у 1978 році ГОСТу СРСР для виготовлення пельменів не існувало.

Отже, інформація, розміщена на упаковках пельменів «Сибірських», «Дитячих» та «Радянських традиційних», яка містить неправдиві дані про стандарти товару є такою, що вводить в оману.

Члени колегії відділення дійшли до висновку, що дії ФОП Похитайло В.П. щодо розміщення/поширення на упаковці продукту пельмені «Сибірські», пельмені «Дитячі» та пельмені «Радянські традиційні» напису «Відповідає ГОСТу 1978 року», є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону Україні «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб (споживачам) шляхом розміщення на упаковці відомостей, які містять неправдиві дані про стандарти товару (пельменів), що в свою чергу можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб 'єкта господарювання.

Крім того, враховуючи відсутність ГОСТу 1978 року на пельмені як такого Відділенням було проаналізовано основні положення ОСТ 49 120.78 (оскільки на думку підприємця ці поняття тотожні) у розрізі представленого асортименту продукції.

Однак, рецептура пельменів «Сибірські», «Дитячі» та «Радянські традиційні», які вироблені підприємцем не відповідають рецептурі відповідно до вимог ОСТ 49 120.78.

Крім того, ФОП Похитайло В.П. повідомив, що з 16.02.2012 року використовує нові упаковки, а саме картонні коробки для пельменів «Сибірські», «Дитячі», «Радянські традиційні» відповідно вже без напису «Відповідає ГОСТу СРСР 1978 року», на підтвердження цього надав нові упаковки та накладну на закупівлю нових упаковок від 15.02.2012 року.

Після дослідження всіх матеріалів 16.02.2012 року Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України було прийнято рішення № 6 по справі 601/4-р-02-06-12, яким визнано, дії фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича, які полягають у поширенні інформації, що вводить в оману споживачів шляхом розміщення на упаковці відомостей, які містять неправдиві дані про стандарти товару, що може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб'єкта господарювання, що є порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбаченим ст.ст. 21, 30 Закону України «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» за порушення на фізичну особу - підприємця Похитайло Валерія Павловича у розмірі 99 000,00 грн.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, колегією суддів встановлено, що Згідно з ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет України відповідно до покладених на нього завдань:

- контролює дотримання антимонопольного законодавства в процесі економічної концентрації, зокрема, при створенні, реорганізації, ліквідації суб'єктів господарювання, створенні об'єднань підприємств, вступі одного або кількох суб'єктів господарювання в об'єднання, при перетворенні органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю в об'єднання суб'єктів господарювання, придбанні чи набутті будь-яким іншим способом у власність, одержанні в управління (користування) часток (акцій, паїв), активів (майна) у вигляді цілісних майнових комплексів суб'єктів господарювання або їх структурних підрозділів, оренді цілісних майнових комплексів суб'єктів господарювання або їх структурних підрозділів, набутті будь-яким іншим способом контролю господарської діяльності;

- контролює дотримання антимонопольного законодавства при здійсненні господарської діяльності суб'єктами господарювання та при реалізації повноважень органами влади, органами місцевого самоврядування, органами адміністративно-господарського управління та контролю щодо суб'єктів господарювання;

- розглядає справи про порушення антимонопольного законодавства та приймає рішення за результатами розгляду в межах своїх повноважень;

- звертається до суду чи арбітражного суду з позовами (заявами) у зв'язку з порушенням антимонопольного законодавства, надсилає правоохоронним органам матеріали про порушення законодавства, що містять ознаки злочину;

- дає рекомендації та вносить пропозиції органам державної влади, установам, органам місцевого самоврядування, суб'єктам господарювання та їх об'єднанням щодо проведення заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням антимонопольного законодавства;

- дає рекомендації органам влади, органам місцевого самоврядування, органам адміністративно-господарського управління та контролю, суб'єктам господарювання щодо припинення дій (бездіяльності), що містять ознаки порушень антимонопольного законодавства, усунення причин цих порушень і умов, що їм сприяють, а після припинення порушення - про вжиття заходів по усуненню наслідків цих порушень у визначені Комітетом строки;

- бере участь у розробці та вносить у встановленому порядку проекти актів законодавства, що регулюють питання розвитку конкуренції, конкурентної політики та демонополізації економіки;

- бере участь в укладанні міждержавних угод, розробці і реалізації міжнародних проектів та програм, а також здійснює співробітництво з державними органами і неурядовими організаціями іноземних держав та міжнародними організаціями з питань, що належать до компетенції Антимонопольного комітету України;

- узагальнює практику застосування антимонопольного законодавства, розробляє пропозиції щодо його удосконалення;

- затверджує кошторис доходів і видатків Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень;

- розробляє і організовує виконання заходів, спрямованих на запобігання порушенням антимонопольного законодавства;

- систематично інформує населення України про свою діяльність;

- здійснює інші дії щодо контролю за дотриманням антимонопольного законодавства в межах його повноважень.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» для розгляду окремих справ про порушення антимонопольного законодавства та інших питань, віднесених до повноважень комітету, утворюються постійнодіючі та тимчасові адміністративні колегії, які формуються з державних уповноважених Антимонопольного комітету України та голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України в складі не менше трьох осіб.

Згідно із ст. 60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про:

- визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

- визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

- примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

- накладення штрафу;

- блокування цінних паперів;

- усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема усунення чи пом'якшення негативного впливу узгоджених дій, концентрації суб'єктів господарювання на конкуренцію;

- скасування дозволу на узгоджені дії у разі вчинення дій, заборонених згідно із статтею 19 цього Закону;

- оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством;

- закриття провадження у справі.

Оскаржуваним рішенням Адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.02.2011року за № 6 у справі № 601/4-р-02-06-12 «Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу» вирішено:

- визнати дії ФОП Похитайло В.П., які полягають у розміщенні/поширенні на упаковці продукту пельменів «Сибірські» напису «Відповідає ГОСТу 1978 року», недобросовісною конкуренцією, порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб (споживачам) шляхом розміщення на упаковці відомостей, які містять неправдиві дані про стандарти товару (пельменів), що в свою чергу, можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб'єкта господарювання;

- визнати дії ФОП Похитайло В.П., які полягають у розміщенні/поширенні на упаковці продукту пельменів «Дитячі» напису «Відповідає ГОСТу 1978 року», недобросовісною конкуренцією, порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб (споживачам) шляхом розміщення на упаковці відомостей, які містять неправдиві дані про стандарти товару (пельменів), що в свою чергу, можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб'єкта господарювання;

- визнати дії ФОП Похитайло В.П., які полягають у розміщенні/поширенні на упаковці продукту пельменів «Радянські традиційні» напису «Відповідає ГОСТу 1978 року», недобросовісною конкуренцією, порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, а саме: повідомлення суб'єктом господарювання безпосередньо невизначеному колу осіб (споживачам) шляхом розміщення на упаковці відомостей, які містять неправдиві дані про стандарти товару (пельменів), що в свою чергу, можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання товару цього суб'єкта господарювання;

- за вчинення порушення, вказаного у п. 1, на підставі ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», на ФОП Похитайло В.П. накласти штраф у розмірі 33 000,00 грн.;

- за вчинення порушення, вказаного у п. 2, на підставі ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», на ФОП Похитайло В.П. накласти штраф у розмірі 33 000,00 грн.;

- за вчинення порушення, вказаного у п. 3, на підставі ст. 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», на ФОП Похитайло В.П. накласти штраф у розмірі 33 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Господарського кодексу України, державний контроль за дотриманням антимонопольно-конкурентного законодавства, захист інтересів підприємців та споживачів від його порушень здійснюється Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень, визначених законом.

Частиною 1 ст. 1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» встановлено, що Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» основним завданням Антимонопольного комітету України є, зокрема, участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

У відповідності п. 1 ч. 3 ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» Антимонопольний комітет має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, необхідну для дослідження ринків, а також інформацію про реалізацію конкурентної політики.

Згідно ч. 1 ст. 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю, інші юридичні особи, їх структурні підрозділи, філії, представництва, їх посадові особи та працівники, фізичні особи зобов'язані на вимогу органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення подавати документи, предмети чи інші носії інформації, пояснення, іншу інформацію, в тому числі з обмеженим доступом та банківську таємницю, необхідну для виконання Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями завдань, передбачених законодавством про захист економічної конкуренції.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" відносини, пов'язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом та, зокрема, Законом України "Про захист економічної конкуренції".

Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 10 Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 актом недобросовісної конкуренції вважається будь-який акт конкуренції, що суперечить чесним звичаям у промислових і торговельних справах, зокрема, підлягають забороні вказівки чи ствердження, використання яких при здійсненні комерційної діяльності може ввести громадськість в оману щодо характеру, способу виготовлення, властивостей, придатності до застосування чи кількості товарів.

Згідно із ст. 151 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника. продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт,послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору.

Отже, напис «Відповідає ГОСТу СРСР 1978 року» на лицьовій та зворотній поверхні упаковки продукту, може вплинути на наміри споживачів щодо придбання саме цих пельменів при виборі поміж інших товарів, на упаковках яких не має даного напису, оскільки інформація про стандарти товару здатна привернути увагу споживача і виступає додатковим стимулом до вибору цього товару.

Однак, в наданих поясненнях позивач зазначає, що товари ФОП Похитайло В.П. відповідають стандартам якості, а Київське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, встановлюючи зворотнє, припустилося помилок процедурного та матеріально-правового характеру, які вплинули на постановлений несправедливого рішення, яке не ґрунтується на вимогах закону.

Як стверджує позивач, ФОП Похитайло В.П. не припустився порушень вимог існуючих стандартів до виготовлення пельменної продукції в Україні, а тому висновки, сформовані Київським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України в процесі розгляду справи № 601/4-р-02-06-12, є помилковими.

Разом з тим, як зазначалось вище підприємцем самостійно здійснено заміну упаковок та з 16.02.2012 року використовує нові упаковки, а саме картонні коробки для пельменів «Сибірські», «Дитячі», «Радянські традиційні» відповідно вже без напису «Відповідає ГОСТу СРСР 1978 року», що приводить до висновку, що підприємець визнає свою вину та сам її намагається виправити.

Однак, оскільки на момент здійснення перевірки зазначений напис був присутній на упаковках, то відповідно до статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

За ч. 3 ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доход (виручка) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) визначається як сумарна вартість доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) усіх юридичних та фізичних осіб, що входять до групи, яка визнається суб'єктом господарювання відповідно до статті 1 цього Закону.

Оскільки, доход (виручка) ФОП Похитайло В.П. за 2011 рік становить: 10 436 224,00 грн., що вбачається з розрахунку податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності за 2011 рік (копія розрахунку в справі), то штраф у розмірі 99 000,00 грн. було прийнято в межах та з урахуванням вимог чинного законодавства, що не перебільшує 5%.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог за первісним позовом повністю.

Що стосується зустрічних позовних вимог, то вони задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Як вбачається зустрічний позов подано 01.06.2012 року, однак первісний був поданий 27.04.2012 року та прийнятий до провадження господарським судом 07.05.2012 року, тобто завчасно до закінчення двомісячного строку, відведеного законом для добровільного виконання рішення відділення АМК.

Відповідно до частини 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції» особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Крім того, аналогічне зазначено і в резолютивній частині оскаржуваного рішення комітету.

Статтею 60 вказаного Закону передбачено, що порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду.

Тож, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про передчасність заявлених відповідачем вимог і правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

З огляду на викладені обставини, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів, з даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року у справі № 5011-10/5844-2012 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 99, 101-103, 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,


ПОСТАНОВИВ:


1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Похитайло Валерія Павловича на рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року у справі № 5011-10/5844-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 14.08.2012 року у справі № 5011-10/5844-2012 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 5011-10/5844-2012 повернути до господарського суду міста Києва.


Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.


Головуючий суддя Яковлєв М.Л.


Судді Авдеєв П.В.


Куксов В.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація