Справа № 0316/617/12

Провадження № 2/0316/150/12

Категорія: 47

ТУРІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2012 року смт. Турійськ

Турійський районний суд Волинської області в складі:

головуючого-судді Тітівалова Р.К.,

при секретарі Веремчук Л.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

в с т а н о в и в:

03 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини. Позов мотивований тим, що з 27 липня 2010 року шлюб між сторонами розірвано. Від шлюбу вони мають одну дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач у добровільному порядку не надає матеріальної допомоги на утримання дитини. Вказуючи, що домовленості з відповідачем щодо розміру та добровільної сплати аліментів досягнути не вдалося, позивач просила суд ухвалити рішення, яким стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 500 гривень, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, однак подала до суду письмову заяву, в якій вказала, що позов підтримує з підстав, викладених у позовній заяві, не заперечує проти заочного розгляду справи та просила справу розглядати у її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Про причини неявки, зміну свого місця проживання суд не повідомляв.

Зі згоди позивача та відповідно до вимог ст. 224 ЦПК України суд проводить заочний розгляд даної справи на підставі наявних у справі доказів.

Враховуючи, що в дане судове засідання не з'явилися всі особи, які беруть участь у справі, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до повного задоволення.

Обов'язок батьків щодо надання утримання своїм неповнолітнім дітям та способи й порядок його виконання врегульовано у главі 15 Сімейного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч. 1 ст. 184 СК України).

Аналіз наведених норм закону дає підстави для висновку, що за загальним правилом спосіб виконання батьками свого обов'язку по утриманню неповнолітньої дитини, зокрема, сплаті аліментів, залежить від домовленості між ними, однак, у разі відсутності такої домовленості той із батьків, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду із відповідним позовом і в такому разі аліменти на дитину відповідно до вимог ст. 184 СК України можуть бути присуджені у твердій грошовій сумі.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 27 липня 2010 року було розірвано (а.с. 5) і від якого вони мають одну малолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини, батьком в якому записаний відповідач ОСОБА_2 (а.с. 6).

Будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження наявності між сторонами домовленості про розмір і порядок сплати аліментів в матеріалах справи немає.

Відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст. 184 цього Кодексу.

Визначаючи розмір стягуваних аліментів, суд відповідно до вимог ст.ст. 180, 182 СК України бере до уваги те, що обов'язок утримувати дитину покладається рівною мірою на матір і батька, а тому, виходячи із характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд приходить до висновку про наявність в даному випадку передбачених законом підстав для задоволення позову і вважає за доцільне та достатнім стягувати із відповідача аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 500 гривень щомісячно, що відповідає вимогам ст. 184 СК України.

Відповідно до п. 1.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,2 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 при подачі даного позову була звільнена від сплати судового збору, то відповідно до вимог зазначеного Закону, п. 3 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути 214 грн. 60 коп. судового збору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

На підставі викладеного, ст.ст. 180, 181, 182, 184 СК України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 213, 214, 215, 218, 224, 228, 367 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі в розмірі 500 (п'ятсот) гривень щомісячно, починаючи з 03 вересня 2012 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Турійський районний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий