Справа №22ц-1799, 2006р. Головуючий в 1-й інстанції
Котьо І.В.
Категорія: №21 Доповідач - Сікорська В.П.
РІ Ш ЕН Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року серпня місяця "18" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Сікорської В.П.
Суддів: Цуканової І.В., Кутурланової О.В.
при секретарі - Однорог Л.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні
цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Рибфлот» на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 квітня 2006 року в справі
за позовом
ОСОБА_1
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє
самостійних позовних вимог ОСОБА_2
до
ТОВ «Рибфлот» м. Севастополь,
АТ страхова компанія «Парітет»,
Страхового товариства «Росток»,
третя особа на стороні відповідача - Виконавча дирекція
Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
виробництві та професійних захворювань
в Херсонській області (далі Фонду),
про встановлення факту нещасного випадку на виробництві,
спонукання до складання акту форми Н-1 та формування
особової справи, відшкодування шкоди завданої смертю
годувальника, стягнення заробітної плати та моральної шкоди,
встановила:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на ту обставину, що його син ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Рибфлот» м. Севастополь з 28 березня 1994 року де працював на посаді матроса - повара.
26 вересня 1996 року його син у складі екіпажу сейнера СЧС «Саор-3» вийшов на промисел в басейн Чорного моря в районі м. Лукулл.
28 вересня 1996 року о 08.00 адміністрація ТОВ «Рибфлот» отримала інформацію про відсутність зв'язку з сейнером СЧС «Саор-3» але повідомлення про зазначений факт в спеціальні служби ТОВ «Рибфлот» були зроблені лише через два дні, тобто 29 вересня 1996 року р 20.00.
Транспортною прокуратурою м. Севастополя, в березні 1997 року було порушено кримінальну справу по факту зникнення сейнера СЧС «Саор-3» та екіпажу, слідство по справі триває і місце знаходження екіпажу до цього часу не встановлено.
Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 14 грудня 2000 року, за зазначених обставин, його сина було визнано померлим.
Так як під час роботи ОСОБА_3 з вересня 1996 року і до теперішнього часу, йому не було виплачено заробітну плату, просить суд стягнути на його користь заробітну плату ОСОБА_3 в розмірі 21 596,30 грн. за період з 01 вересня 1996 року по 14 грудня 2000 року з розрахунку середнього заробітку по галузі рибного господарства України для судового матроса-повара, та заборгованість в розмірі 327,23 грн.
Також просить стягнути на його користь суму страхової виплати в розмірі 850 грн. на яку було застраховано його сина, одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку в сумі 27 787, 20грн., як родині загиблого та одноразову допомогу в розмірі середнього річного заробітку в сумі 5 557,44 грн., як утриманцю, тому що син був його єдиним годувальником, так як він є інвалідом третьої групи, а також; моральну шкоду в розмірі 23 660 грн., так як загинув його єдиний син і ця втрата завдала йому значних моральних страждань.
Позивач в судовому засіданні збільшив позовні вимоги як в частині стягнення моральної шкоди так і в частині стягнення заробітку та одноразових допомог. Просив суд стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 103 712, 96 грн., як передбачено Правилами відшкодування шкоди, з розрахунку 200 мінімальних заробітних плат, яка становить 350 грн. Також; просив суд встановити факт нещасного випадку на виробництві та зобов'язати ТОВ «Рибфлот» скласти акт форми Н-1 та сформувати особисту справу ОСОБА_3 для передачі її до фонду. Просив також; суд стягнути з ТОВ «Рибфлот» заробітну плату за період з 01 вересня 1996 року по 14 грудня 2000 року в розмірі 21 824, 52 грн. та заборгованість по заробітній платі в розмірі 327,23 грн., стягнути одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку в сумі 27 385, 80 грн. як родині загиблого та одноразову допомогу в розмірі середнього річного заробітку в сумі 5 477,16 грн. При уточненні позовних вимог в ході попереднього слухання справи в порядку ст. 130 ЦПК України позивач в частині позову про стягнення, відповідно до вимог ст. 214 ЦК УРСР 3% річних, позов не підтримав, і просив суд не розглядати зазначені позовні вимоги.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги позивача і також просила суд задовольнити позов в повному обсязі.
Суд вирішив позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Встановити факт нещасного випадку, який стався з ОСОБА_3 28 вересня 1996 року на риболовному сейнері СЧС «Саор-3» в Чорному морі в районі м. Лукулл під час виконання ним трудових обов'язків матроса-повара Севастопольського ТОВ «Рибфлот», який стався внаслідок невиконання власником підприємства нормативних актів по охороні праці, і внаслідок яких ОСОБА_3 загинув.
Зобов'язати ТОВ «Рибфлот» м. Севастополь скласти акт про нещасний випадок на виробництві форми Н-1, який стався з ОСОБА_3 28 вересня 1996 року.
Стягнути з ТОВ «Рибфлот» м. Севастополь на користь ОСОБА_1 заробітну плату ОСОБА_3 за період з 01 вересня 1996 року по 14 грудня 2000 року в сумі 21 824,52 грн. та заборгованість по заробітній платі в сумі 327,23 грн., одноразову допомогу в розмірі п'ятирічного заробітку в сумі 27 385,80 грн., одноразову допомогу в розмірі річного заробітку в сумі 5 477,16грн., моральну шкоду в розмірі 50 000 грн., в задоволенні іншої частині позову про стягнення моральної шкоди та спонукання до формування особової справи відмовити за необґрунтованістю.
Стягнути з Страхового товариства «Росток» на користь ОСОБА_1 страхову виплату в розмірі 850 грн., в задоволенні іншої частині позову про стягнення моральної шкоди та спонукання до формування особової справи відмовити за необґрунтованістю.
В апеляційній скарзі ТОВ «Рибфлот» просить скасувати рішення суду, постановити нове рішення, відмовивши позивачеві в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
В судовому засіданні встановлено і не заперечується відповідачем, що ОСОБА_3 знаходився з відповідачем в трудових правовідносинах і в період зникнення судна «Саор-3» знаходився в складі його екіпажу, виконуючи свої трудові обов'язки.
Судом також; встановлено, що ТОВ «Рибфлот», як власник СЧС «Саор-3» є відповідальним за нещасний випадок, який стався з ОСОБА_3 28 вересня 1996 року на риболовному сейнері СЧС «Саор-3» в Чорному морі в районі м. Лукулл під час виконання ним трудових обов'язків матроса -повара, і в результаті яких останній загинув.
Доводи представника відповідача про те, що висновками спеціальних комісій при розслідуванні зазначеного випадку не встановлено вини власника судна, вірно визнані судом не переконливими і такими, що суперечать обставинам справи.
Вина відповідача підтверджується і тим, що рішеннями Комсомольського районного суду м. Херсона від 14.12.2000р. та 25.03.2003р. встановлена загибель ОСОБА_3 при обставинах, пов'язаних зі зникненням судна, на якому він працював.
А рішенням цього суду від 25.03.2003 року, яке залишено без змін ухвалою судової палати в цивільних справах Верховного Суду України від 2005 року і яке набрало законної сили, зобов'язано Управління виконавчої дирекції, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України в м. Севастополі проводити щомісячні виплати на ім'я позивача в рахунок відшкодування шкоди, завданої позивачу смертю годувальника.
Судом стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по цим виплатам за період з 14.12.2000р. по 01.04.2002р., сформована особиста справа потерпілого і направлена у виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування м. Севастополя.
Рішення судом виконано, відповідачем не оскаржувалося.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував дійсні обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін та дослідив надані сторонами докази, яким дав правильну оцінку, ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування немає.
Але колегія суддів вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині стягнення моральної шкоди.
Суд правильно зазначив підстави для стягнення моральної шкоди, передбачені законом, але завищив стягнуту суму. На думку колегії суддів потрібно зменшити з 50 000 грн. до 15 000 грн.
Керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. №4 зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної шкоди», ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Рибфлот» задовольнити частково.
Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 25 квітня 2006 року в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 50 000 грн. змінити, зазначену суду зменшити до 15 000 грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення апеляційної інстанції набирає законної сили з дня його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подання скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий: В.П.Сікорська
Судді: І.В.Цуканова, О.В.Кутурланова
Копія вірна: В.П.Сікорська