Справа №11 -а 924                                                            Головуючий у 1-й інстанції Пляс М.Г.

Категорія ч.2 ст.355                                                         Доповідач Ковальова Н.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

17 жовтня 2006 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого : судді Червоненка В.Я. Судців : Ковальової Н.М., Грушицького А.А., З участю прокурора Литвиненко О.О. Засудженого: ОСОБА_1

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Цюрупинського  районного суду Херсонської області від 02.06.2006року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим вироком ОСОБА_1, раніше судимий 07.05.1998 р. за ч.І ст.101 КК України (1960 р.) на два роки позбавлення волі, звільнений 30.08.1999 р. на підставі ст.6 Закону України "Про амністію" від 16.07.1999 р.; 11.04.2001 р. за ч.З ст. 140 КК України (1960 р.) на три роки позбавлення волі , звільнений 18.12.2003 р. по відбуттю строку покарання, засуджений за ч.2 ст.355 КК України на три роки позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

ОСОБА_2, раніше не судимий, засуджений за ч.2 ст.355 КК України на три роки позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

Вирішено питання про судові витрати та речові докази.

Міра запобіжного заходу - тримання під вартою щодо ОСОБА_1 залишена без змін, а щодо ОСОБА_2 - підписка про невиїзд змінена на тримання під вартою.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнанні винними і засуджені судом за те, що 28 лютого 2006 року, близько 17.00 год. в с. В.Копані Цюрупинського району Херсонської області, за попередньою змовою між собою, у стані алкогольного сп'яніння, з метою примусити ОСОБА_3 до виконання цивільно-правового зобов'язання - а саме до сплати 600 грн. за придбані ним у ОСОБА_2 два мобільні телефони, або їх повернення, вимагали від ОСОБА_4 повернення цих телефонів, з погрозами з погрозами застосування щодо неї, а також її близьких родичів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 насильства, небезпечного для життя та здоров'я, яке виразилось у демонстрування та приставлянні до голови потерпілих пневматичного газобалонного пістолету калібру 4,5 мм., супроводження цих дій висловлюваннями про застосування цієї зброї на ураження, тобто погрозою вбивства. Потерпілі сприйняли пістолет як вогнепальну зброю та погрозу його застосування сприймали як реальну небезпеку для свого життя. Крім того, щодо ОСОБА_6 з вищезазначеною метою було застосовано насильство, яке виразилось у нанесенні одного удару кулаком в обличчя, що спричинило останньому фізичний біль і не є небезпечним для його життя та здоров'я.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 не оспорюючи кваліфікацію вчиненого, просив пом'якшити покарання застосувавши ст.69 КК України, з врахуванням тяжкості стану його здоров'я, оскільки хворіє на відкриту форму туберкульозу.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, на думку якого вирок є законним та обґрунтованим та його слід залишити без змін, засудженого, підтримавшого апеляцію та його останнє слово, де просив пом'якшити покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, судова колегія вважає, що апеляція задоволенню не підлягає зі слідуючих підстав.

Висновки суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, ґрунтуються на зібраних у справі й досліджених у судовому засіданні доказах, та кваліфікація дій ніким не оспорюється.    

Дії засудженого ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.355 КК України як примушування до виконання цивільно-правового зобов'язання; тобто вимога виконати цивільно-правове зобов'язання з погрозою насилля над потерпілими, з погрозою вбивства, поєднане з насиллям, що не є небезпечним для життя і здоров'я, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання ОСОБА_1, суд вірно врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, дані про його особу і всі обставини справи.

У якості пом'якшуючих відповідальність обставин, суд врахував його стан здоров'я, а тому підстав для подальшого пом'якшення покарання, як про це поставлено питання у апеляції, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 365,366 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 02.06.2006 року щодо нього - без змін.

Головуючий: Судді: