ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"26" вересня 2012 р. Справа № 12/078-12
Господарський суд Київської області
у складі:
головуючого: судді Грабець С.Ю.
секретар: Шапаренко С.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛПАК»
до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО»
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін:
від позивача: Капаловска Н.Є. -представник (довіреність від 16.07.2012 року);
від відповідача: Полєтаєв І.О. -представник (довіреність 28/05/12-1 від 28.05.2012 року),
ВСТАНОВИВ:
26 липня 2012 року до господарського суду Київської області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛПАК»(далі -позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО»(далі -відповідач) про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем господарського зобов'язання, оскільки позивач, на підставі досягнутої домовленості з відповідачем, зобов'язувався поставляти відповідачу гофроящики та стретч-плівку (далі -товар), а відповідач зобов'язувався вказаний товар приймати та оплачувати вчасно і в повному обсязі.
Відповідач товар, поставлений позивачем, оплатив частково.
Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 187 477,68 грн. та три проценти річних у розмірі 287,79 грн.
Провадження у справі порушено ухвалою господарського суду Київської області від 26.07.2012 року, справу призначено до розгляду 15 серпня 2012 року.
15 серпня 2012 року представник позивача в судовому засіданні подала заяву, просила суд стягнути з відповідача 153 477,68 грн. основного боргу та три проценти річних у розмірі 664,51 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 05 вересня 2012 року, представників сторін зобов'язано подати документи.
03 вересня 2012 року представник відповідача направив на адресу суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів, яке підлягало задоволення судом.
05 вересня 2012 року представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі. Крім цього, надала письмові пояснення щодо обставин у справі та документи, витребувані ухвалою суду від 15.08.2012 року.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, вважав його необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Розгляд справи, на підставі ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 26 вересня 2012 року.
26 вересня 2012 року представник позивача в судовому засіданні подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача 153 477,68 грн. основного боргу та три проценти річних у розмірі 633,79 грн. Крім цього, подала обґрунтований розрахунок позовних вимог.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у його задоволенні відмовити.
Дослідивши наявні в матеріалах справи документи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані докази, суд дійшов наступних висновків:
товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЛПАК»(далі -позивач), на підставі досягнутої домовленості з товариством з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО»(далі -відповідач), зобов'язувалось поставляти відповідачу гофроящики та стретч-плівку (далі -товар), а відповідач зобов'язувався приймати і оплачувати вказаний товар вчасно та в повному обсязі.
Позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 370 395,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №23084 від 23.08.2011 року, №30094 від 30.09.2011 року, №15113 від 15.11.2011 року, №281114 від 28.11.2011 року, №19121 від 19.12.2011 року, №19011 від 19.01.2012 року, копії яких долучені до матеріалів справи, а відповідач товар прийняв, проте оплатив його частково, а саме в сумі 215 917,44 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за період з 13.09.2011 року до 20.06.2012 року, а також банківськими виписками по рахунку відповідача за період з 25.06.2012 року до 01.08.2012 року, копії яких долучені до матеріалів справи.
07 травня 2012 року позивач направив на адресу відповідача вимогу №52 від 27.04.2012 року (далі -вимога) щодо оплати заборгованості, яку відповідач отримав, проте відповіді не надав, заборгованість не оплатив.
У зв'язку з цим, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача основний борг у розмірі 187 477,68 грн. та три проценти річних у розмірі 287,79 грн.
26 вересня 2012 року представник позивача в судовому засіданні подала заяву про зменшення розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача 153 477,68 грн. основного боргу та три проценти річних у розмірі 633,79 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 264 Господарського кодексу України, матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу.
Згідно з ч. 3 цієї статті, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України закріплено, що допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (зокрема з договору), в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 7 цієї статті, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач передав відповідачу товар на загальну суму 370 395,12 грн., а відповідач оплатив його частково, в розмірі 215 917,44 грн., тому розмір боргу відповідача перед позивачем за поставлений товар становить 154 477,68 грн.
Оскільки позивачем основний борг визначений у розмірі 153 477,68 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.
Представник відповідача факт отримання товару відповідачем від позивача в судових засіданнях не заперечував, документів, що підтверджують оплату відповідачем заборгованості перед позивачем, суду не надав.
15 серпня 2012 року представник відповідача надав відзив на позовну заяву, стверджував, що вимогу відповідач не отримував, тому строк виконання зобов'язання не настав, зазначив, що позивач направив вимогу на адресу: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2Б, офіс №275, а в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зазначена адреса відповідача: Київська обл., м. Славутич, вул. Ентузіастів, 7, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Доводи представника відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи документами.
05 вересня 2012 року представник позивача надала письмові пояснення щодо обставин у справі, пояснила, що як і вся кореспонденція, вимога була направлена позивачем відповідачу за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2Б, офіс №275, оскільки саме ця адреса вказана на офіційному веб-сайті відповідача, як адреса для листування, на підтвердження чого долучила до матеріалів справи роздруківку з офіційного сайту відповідача, адреса якого www.pak-expo.com.ua.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації, зокрема, на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»встановлено, що розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.
Факт отримання відповідачем вимоги підтверджується довідкою від 29.08.2012 року, виданою позивачу Центром поштового зв'язку №4 Львівської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», з якої вбачається, що рекомендований лист №8170003609083, направлений товариству з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО»за адресою: м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2Б, кім. 275, вручений 07 травня 2012 року особі, уповноваженій на отримання кореспонденції. Також факт отримання відповідачем вимоги зафіксовано електронною системою «Відстеження пересилання поштових відправлень», розміщеною на офіційному сайті Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА», витяг з якого долучений до матеріалів справи представником позивача.
Крім цього, відповідно до п. 29 Правил надання послуг поштового зв'язку (далі -Правила), поштові відправлення, поштові перекази до моменту вручення їх одержувачам є власністю відправників.
Згідно з п. 117 Правил, поштові відправлення, поштові перекази повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі його письмової заяви, письмової відмови адресата від одержання чи закінчення встановленого строку зберігання. Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Так, у випадку відсутності відповідача за адресою, вказаною позивачем (м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, 2Б, офіс 275), поштове відправлення було б повернуто позивачу.
Відповідно до п. 2 Правил, реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку.
Рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист, поштова картка, бандероль, секограма, дрібний пакет, мішок "М", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.
Згідно з п. 96 Правил, реєстровані поштові відправлення (крім рекомендованих), адресовані юридичним особам, видаються їх представникам, уповноваженим на одержання пошти, в об'єкті поштового зв'язку на підставі довіреності, оформленої в установленому порядку. Копія довіреності, засвідчена в установленому порядку, зберігається в об'єкті поштового зв'язку.
Під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення, виплати коштів за поштовим переказом з повідомленням про вручення працівник поштового зв'язку на підставі пред'явленого одержувачем документа, що посвідчує особу, зазначає на бланку повідомлення про вручення його прізвище (п. 106 Правил).
Як вбачається з повідомлення про вручення поштового відправлення, копія якого долучена до матеріалів справи, на бланку повідомлення про вручення поштового відправлення зазначено прізвище «Завадський».
Ухвалою суду від 15.08.2012 року представника відповідача було зобов'язано подати оригінал журналу вхідної кореспонденції за 2012 рік та завірену копію витягу з нього за 07.05.2012 року, а також список співробітників товариства (із зазначенням прізвища, ім'я, по батькові та посади).
Представник відповідача долучив до матеріалів справи копію витягу з журналу реєстрації вхідної кореспонденції відповідача за період з 27.06.2012 року до 27.08.2012 року, що не спростовує факт отримання вимоги відповідачем 07 травня 2012 року.
Представником відповідача також був долучений список працівників підприємства відповідача, сформований станом на 30.08.2012 року.
Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Суд критично ставиться до списку працівників, наданого представником відповідача, оскільки він не підтверджений жодними документами (накази про призначення тощо). Крім цього, не спростовує тієї обставини, що 07.05.2012 року на підприємстві відповідача працював громадянин Завадський, підпис якого міститься на повідомленні про вручення поштового відправлення.
Так, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача спрямовані на свідоме ухилення від сплати боргу та трьох процентів річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, а вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 153 477,68 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача три проценти річних у розмірі 633,79 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки вимога щодо оплати товару була отримана відповідачем 07 травня 2012 року, то останній день виконання зобов'язання по сплаті боргу -14.05.2012 року.
Так, прострочення платежу з:
15.05.2012 року до 10.06.2012 року складає 27 днів, тому три проценти річних від суми 195 977,68 грн. становлять 434,91 грн.;
11.06.2012 року до 11.06.2012 року складає 1 день, тому три проценти річних від суми 192 477,68 грн. становлять 15,82 грн.;
12.06.2012 року до 19.06.2012 року складає 8 днів, тому три проценти річних від суми 190 477,68 грн. становлять 125,25 грн.;
20.06.2012 року до 24.06.2012 року складає 5 днів, тому три проценти річних від суми 188 477,68 грн. становлять 77,46 грн.,
а разом 653,44 грн. (за розрахунком суду).
Беручи до уваги те, що позивачем три проценти річних визначені в розмірі 633,79 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.
Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову господарські витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. ч. 1, 3 ст. 264, ч. 1 ст. 181, ч. 1 ст. 265, ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 530, ч. 1 ст. 612, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 5, п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації», Правилами надання послуг поштового зв'язку, ч. 5 ст. 49, ст. ст. 82-85, ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛПАК»до товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО»про стягнення заборгованості задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПАК-ЕКСПО»(Київська обл., м. Славутич, вул. Ентузіастів, 7, ідентифікаційний код 30306667) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГАЛПАК»(Львівська обл., Жидачівський, м. Жидачів, вул. Друкарська, 2, ідентифікаційний код 31892604) 153 477,68 грн. (сто п'ятдесят три тисячі чотириста сімдесят сім грн. 68 коп.) основного боргу; три проценти річних у розмірі 633,79 грн. (шістсот тридцять три грн. 79 коп.); 3 082,23 грн. (три тисячі вісімдесят дві грн. 23 коп.) витрат на сплату судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і підписано 01.10.2012 року.
Суддя С. Грабець