ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2012 року Справа № 6/5005/3736/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий -суддя Голяшкін О.В. (доповідач)
судді -Науменко І.М., Стрелець Т.Г.,
секретар судового засідання -Чумак А.В.,
за участю представників:
від позивача -не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
від відповідача -ОСОБА_1,
від третіх осіб представники не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року у справі №6/5005/3736/2012
за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк", м.Донецьк
до Суб'єкта оціночної діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
третя особа -1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Відділ державної виконавчої служби Криворізького районного управління юстиції, с.Вільне Криворізького району Дніпропетровської області
третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_2, с.м.т.Радушне Криворізького району Дніпропетровської області
про визнання недійсним звіту про оцінку майна, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року у справі № 6/5005/3736/2012 (суддя Коваленко О.О.) позовні вимоги ПАТ "Перший Український міжнародний банк" задоволені; визнано недійсним звіт від 21 січня 2012 року про оцінку нерухомого майна -домоволодіння, реєстраційний номер 17014291, загальною площею 169,9 кв. м., житловою площею 67,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, виконаний суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання ОСОБА_1.
При винесенні рішення господарський суд виходив із необґрунтованості оспорюваного звіту оцінювача, невідповідності висновків оцінювача фактичній вартості майна та оцінці, зробленій сторонами, договору іпотеки від 25 жовтня 2007 року № 5782915.
Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач -СПД ОСОБА_1, звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення скасувати повністю та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про непідвідомчість господарським судам України справ про визнання недійсним висновку експерта-оцінювача, вказує про пропуск позивачем передбаченого ч.4 ст.57 Закону України "Про виконавче провадження" 10-денного строку на оскарження оцінки майна, а звіт про оцінку майна вважає таким, що відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам, тому підстави для визнання його недійсним відсутні.
Позивач та треті особи, відзивів на апеляційну скаргу не надали, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином /а.с.38, 40, 41 т.2/, своїм правом участі в судовому засіданні не скористалися, явку представників в судове засідання не забезпечили. Враховуючи те, що наявні в справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутність позивача та третіх осіб.
Вислухавши пояснення відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а провадження у справі підлягає припиненню з наступних підстав.
В квітні 2012 року позивач ПАТ "Перший Український міжнародний банк" звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Суб'єкта оціночної діяльності ФОП ОСОБА_1, треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Відділ ДВС Криворізького районного управляння юстиції та фізична особа ОСОБА_2, про визнання недійсним звіту про оцінку майна.
В обґрунтування своїх вимог банк зазначив, що при виконанні відділом ДВС виконавчого напису нотаріуса від 20 липня 2010 року №1630 на договорі іпотеки від 25 жовтня 2007 року № 5782915 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором від 25 жовтня 2007 року № 5782830, укладеного між банком та громадянкою ОСОБА_3, в розмірі 71799,33 доларів США та 164125,49грн. на предмет іпотеки -належне на праві власності третій особі-2 -ОСОБА_2 домоволодіння за адресою АДРЕСА_1, в межах виконавчого провадження ВП№23851484 відповідачем -ФОП ОСОБА_1 проведено оцінку вартості домоволодіння, за результатами якої 21 січня 2012 року складений звіт про оцінку нерухомості, відповідно до якого оціночна вартість предмета іпотеки станом на 21 січня 2012 року складає 138469 грн.
Позивач ПАТ "Перший Український міжнародний банк" із вказаним звітом про оцінку нерухомості від 21 січня 2012 року не погоджується, у зв'язку з чим звернувся до господарського суду з позовом про визнання недійсним складеного СПД ОСОБА_1 звіту про оцінку майна.
Відповідно до ч.3 ст.22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності.
Спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає вимогам ст.ст.1, 21 ГПК України, а спірні правовідносини носять господарський характер.
Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Способи захисту цивільних прав та інтересів судом передбачені у ст.16 ЦК України.
Згідно п.10 ч.2 ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Цією нормою також встановлено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 20 ГК України як спосіб захисту прав суб'єктів господарювання передбачено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів
Предметом спору за даною заявою ПАТ "Перший Український міжнародний банк" є вимога про визнання недійсним звіту про оцінку нерухомо майна.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Згідно зі ст.12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Статтею 32 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності -суб'єктів господарювання за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.
Отже, звіт про оцінку майна по своїй сутті є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача з визначених питань та не є актом державного чи іншого органу, який може бути предметом оскарження в господарському суді.
Оспорюваний звіт про оцінку майна, складений суб'єктом оціночної діяльності фізичною особою ОСОБА_1, не є нормативно-правовим актом, оскільки не змінює, не встановлює, не скасовує норми права та неодноразово не застосовується; не є звіт і актом ненормативного характеру (індивідуальним актом), оскільки він не породжує права та обов'язки у позивача та йому не адресований.
Відповідно до преамбули Закону України "Про виконавче провадження" цей Закон визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.
Частиною 4 ст.58 "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності -суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.
Відповідно до положень вищенаведеного Закону оцінка майна незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець чи залучений ним суб'єкт оціночної діяльності) здійснювала відповідні дії, є процесуальною дією державного виконавця.
Таким чином, приписи вищенаведеної норми надають учаснику виконавчого провадження право на оскарження оцінки майна як процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до ч.1 ст.58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Отже, позовні заяви про визнання недійсним звіту про оцінку майна не підлягають розгляду в господарських судах в порядку позовного провадження.
Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 11 квітня 2012 року у справі №5017/2012/124.
На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що спір про визнання недійсним звіту оцінювача ФОП ОСОБА_1 про оцінку нерухомості, а саме домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке, до того ж належить на праві власності фізичній особі, не підлягає вирішенню у позовному провадженні в господарських судах України.
Відповідно до п.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
За вказаними обставинами рішення господарського суду, у зв'язку з неправильним застосуванням норм процесуального права, невідповідністю викладених в рішенні висновків обставинам справи, підлягає скасуванню із припиненням провадження у справі.
Господарські витрати у справі підлягають покладенню на позивача.
Керуючись ст.ст.103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 21 червня 2012 року у справі №6/5005/3736/2012 скасувати.
Провадження у справі припинити.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору при поданні апеляційної скарги в сумі 1102 грн.
Доручити господарському суду Дніпропетровської області видати наказ.
Повний текст постанови складено -«01 » жовтня 2012р.
Головуючий О.В.Голяшкін
Судді І.М.Науменко
Т.Г.Стрелець