20.09.2012

Апеляційний суд міста Севастополя

Справа № 22ц-2188/12р. Головуючий у першій

інстанції Лугвіщик А.М.

Категорія 44 Доповідач у апеляційній

інстанції Зотов В.С.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду міста Севастополя в складі:

головуючого: Зотова В.С.,

суддів: Володіної Л.В., Саліхова В.В.,

При секретарі: Блох Д.Д.

За участю: представника позивача ОСОБА_3 та

представника відповідача ОСОБА_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 на рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 березня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання таким, що втратив право користування житлом за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про вселення ,-

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_5, ОСОБА_10 звернулась до суду першої інстанції з позовом до ОСОБА_8 про визнання таким, що втратив право користування квартирою за АДРЕСА_1, мотивуючи позов тим, що відповідач на мешкає на спірній житловій площі з весни 2005 року без поважних причин, оплату за комунальні послуги не проводить.

ОСОБА_8 звернувся зі зустрічним позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_10 про вселення до того ж оспорюваного приміщення, мотивуючи тим, що відповідачками було зроблено всі засоби для того, щоб він не зміг попасти в приміщення, відповідно і мешкати у ньому. Позивач вказує на те, що іншого житла в нього немає, йому приходиться мешкати то у друзів, то на дачній ділянці, що призводить до ряду захворювань.

Рішенням суду першої інстанції у задоволенні первинного позову відмовлено. Зустрічний позов про вселення ОСОБА_8 задоволено. Ухвалено вселити ОСОБА_8 в квартиру за АДРЕСА_1

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 звернулись з апеляційною скаргою до апеляційного суду міста Севастополя, в якій просять вказане рішення суду скасувати в частині відмови в задоволенні їх позовних вимог про виселення ОСОБА_8 У зустрічному позову про вселення ОСОБА_8 просять відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не прийнято до уваги норми статей 71 та 72 Житлового кодексу України, відповідно до яких ОСОБА_8, на думку апелянтів, повинен бути визнаний таким, що втратив право на користування спірним житловим приміщенням. Крім того, на момент звернення із позовом, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 вже три роки були як розлучені і на ОСОБА_8 не можуть бути розповсюджені положення статті 64 названого вище Закону.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, що з'явились у судове засідання, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає відхиленню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї, за ними зберігається житлове приміщення протягом 6-ти місяців. Якщо ж він чи вони були відсутні більш вказаного строку, то причина повинна бути поважною.

Встановлено, що поважними причинами не проживання ОСОБА_8 є перешкода в допущенні до спірного житлового приміщення, які виразилися у тому, що у вересні 2009 року ОСОБА_8 повернувся із дачі і не зміг попасти до квартири, а співмешканці відмовляються видати йому ключи та заселитись до квартири, де залишились його особисті речі.

Як було встановлено судом: з червня 2006 року по осінь 2008 року зазначене житлове приміщення здавалось в оренду наймачам-квартирантам, а сама ОСОБА_5 не мешкала на спірній території з 2005 року по 2009 рік, так як доглядала батька у с. Роздольному АР Крим.

Цей факт не заперечують свідки та сторони у справі.

Крім того, матеріали справи містять заяву до органів міліції про надання допомоги щодо усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, яка також свідчить про спроби заселення ОСОБА_8

Відповідно до частини 2 статті 303 ЦПК України, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої

інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Оскаржуване рішення першої інстанції усього вищепереліченого не містить, тому, суд дійшов цілком вірного висновку про відмову у позові про визнання ОСОБА_8 таким, що втратив право на користування житлом, втім правомірно задовольнивши позов останнього про вселення.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, так як і не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

За таких обставин, слід визнати, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, відповідно до вимог ч.1 ст. 308 ЦПК України, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, 308, 313, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_5, ОСОБА_6 відхилити.

2. Рішення Гагарінського районного суду м.Севастополя від 01 березня 2012 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_5, ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання таким, що втратив право користування житлом за зустрічним позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_6 про вселення - залишити без змін.

Головуючий суддя: Зотов В.С.,

судді: Володіна Л.В.,

Саліхов В.В.,