Справа № 2а-595/2007 року
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2007 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
в складі: головуючого - судді Антоняка Т.М.
суддів Максимчина Ю.Д., Барашкова В.В.
секретаря Бабій О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи на стороні відповідача Західне оперативне командування Збройних сил України, військова частина А2989, про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно та продовольчий пайок, суд, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Міністерства оборони України, західного оперативного командування Збройних сил України, військової частини А2989, про визнання дій відповідачів неправомірними та стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно та продовольчий пайок в розмірі 12065грн 29коп. Уточнивши позовні вимоги представник позивача за довіренністю ОСОБА_2просив виключити з числа відповідачів Західне оперативне командування ЗСУ та військову частину А2989, змінивши їх процесуальний статус на третіх осіб на стороні відповідача.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві. Просив винести постанову, якою позов задоволити.
Представники відповідача Міністерства Оборони України та третьої особти Західного оперативного командування Збройних сил України в судове засідання не з'явились повторно, хоча були належним чином повідомлені про місце, дати та час судових засідань, про що свідчать розписки про одержання судовоих повісток. Тому, у відповідності до п.4 ст. КАС України, за змістом якої у разі неприбуття відповідача-суб"єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин, або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних в ній доказів, судом проведено розгляд даного адміністративного позову за відсутності відповідача та представника третьої особи на стороні відповідача.
Представник третьої особи військової частини А2989 в судовому засіданні позов заперечив вказавши, що право позивача на компенсацію існує, однак виконання виплат не відбувається в зв»язку з відсутністю бюджетних коштів, через зупинення дії ст. 9 ЗУ «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині А2989. 21.04.2004року командувачем Західного оперативного командування ЗСУ був виданий наказ №29-пм про звільнення його з лав ЗСУ у за станом здоров»я. Наказом командира в\ч А2989 від 26.05.2004року № 81 позивача було виключено з списків особового складу та знято з усіх видів забезпечення з 04.07.2004року.
Відповідно до Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" держава гарантує військовослужбовцям матеріальне та інше забезпечення у розмірах, що стимулюють заінтересованість громадян України у
військовій службі. Військовослужбовці отримують за рахунок держави речове майно, або за їх бажанням грошову компенсацію замість нього.
Законом України „Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року, який набрав чинності з 11.03.2000 року, призупинена дія ч.2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в частині одержання військовослужбовцями продовольчих пайків або за їх бажанням грошової компенсації замість них та замість речового майна. Дана норма діє по даний час.
Як вбачається з довідки-розрахунку № 2 військової частини А2989 від 26.05.2004 року грошова компенсація за речове майно не видане Чемерису Б.М. складає 3538грн 70коп.
Відповідно до вимог Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови КМУ №316 від 12.03.1996року «Про норми забезпечення продовольчими пайками військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань утворених відповідно до законодавства військовослужбовців та осіб рядового складу Міністерства внутрішніх справ» військовослужбовцям було надано право отримання продовольчого пайка, або грошової компенсації замість нього. В подальшому зазначена постанова КМУ була змінена постановою КМУ №426 від 29.03.2002року «Про норми харчування військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань», однак ч.2 ст. 9 Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлює таке право.
Відповідно довідки в\ч А2989 від 31.05.2007року №85 ОСОБА_1 за час проходження військової служби з 15.04.2003року по 03.07.2004року продовольче забезпечення не отримував. Згідно поданого розрахунку розмір грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок становить 8526грн 59коп.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оборону України» Міністерство оборони України здійснює заходи спрямовані на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям та членам їх сімей та працівникам Збройних Сил України, особам звільненим в запас або у відставку.
Відповідно до положення про Міністерство оборони України (Міноборони) , затвердженого постановою КМУ №1080 від 03 серпня 2006року одним з основних завдань Міноборони є організація забезпечення Збройних Сил матеріально-технічними, фінансовими та іншими ресурсами відповідно до потреб, визначених Генеральним штабом Збройних Сил, в межах коштів передбачених державним бюджетом.
Статтею 22 Бюджетного кодексу України Міністерство оборони України визначено головним розпорядником коштів , а до його функцій віднесено затвердження кошторисів розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня, якщо інше не передбачене законодавством, а також здійснення внутрішнього контролю за повнотою надходжень, отриманих розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачання ними бюджетних коштів.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що саме з Міністерства оборони України підлягають стягненню кошти грошової компенсації за неотримане речове майно в розмірі 3538грн 70коп та грошова компенсація за неотриманий продовольчий пайок в розмірі 8526грн 59коп, а всього на суму 12065грн 29коп.
Витрати по оплаті позову судовим збором в сумі 54 грн. 40коп підлягають покладенню на відповідача Міністерство оборони України.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 24 Конституції України, Закону України „Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Закону України «Про оборону України», положення про Міністерство оборони України (Міноборони) , затвердженого постановою КМУ №1080 від 03 серпня 2006року, ст. 22 Бюджетного кодексу України, Порядку застосування норм забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України речовим майном у мирний час, затвердженого наказом Міністра оборони України від 01.10.1998 року №350, керуючись ст. ст. 6, 17, 98, 104, 158, 163 КАС України, суд, -
постановив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, треті особи на стороні відповідача Західне оперативне командування Збройних сил України, військова частина А2989, про визнання дій відповідача неправомірними та
стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно та продовольчий пайок-задоволити.
Визнати дії Міністерства оборони України по нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1грошової компенсації за неотримане речове майно та продовольчий пайок неправомірними.
Стягнути з Міністерства оборони України (м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6 , 001168) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) -, грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 3538грн 70коп та грошової компенсації за неотриманий продовольчий пайок в сумі 8526грн 59коп, а всього на суму 12065грн 29коп.
Стягнути з Міністерства оборони України в дохід державного бюджету 54грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подачі заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. В разі подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.