Справа № 11 а - 878, 2006 р. Головуючий в 1 -й інстанції
Категорія: ч.2 ст. 185 КК України. Сапронова Л.В.
Доповідач - Червоненко В.Я.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року жовтня місяця «03» дня
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого - Червоненка В Я.
Суддів: Сажинова В.В.
Калініченка І.С.
З участю прокурора - Літвіненка 0.0.
Засудженого - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від ЗО червня 2006 року, -
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком:
- ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Нова Каховка Херсонської області, українець, громадянин України, освіта середня спеціальна, не одружений, має неповнолітню дитину, не працюючий, який проживає АДРЕСА_1, раніше судимого 05 червня 2003 року за ч.З ст. 185 КК України на три роки три місяці позбавлення волі, по постанові суду з застосуванням ст,81 КК України звільнений 28 травня 2005 року умовно - достроково на один рік п'ятнадцять днів, -
засуджений за ч.2 ст. 185 КК України на два роки позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, приєднано частину невідбутого покарання за вироком від 05 червня 2003 року і остаточно призначено покарання у вигляді двох років одного місяця позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.
Запобіжний захід - утримання під вартою.
Строк відбування покарання рахується з. 30 червня 2006 року.
ОСОБА_1 вироком суду першої інстанції визнаний винним та засуджений за те, що він 04 квітня 2006 року приблизно в 15.00 годин знаходячись в приміщені квартири АДРЕСА_1, керуючись корисливими мотивами та метою заволодіння чужим майном, діючи повторно, таємно викрав телевізор марки „LG", чим завдав потерпілій ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 1000 грн.
У своїй апеляції ОСОБА_1 вину свою не визнає, вважає, що в його діях відсутній склад злочину, ставить питання про скасування вироку, так як не згідний з висновками суду про доведеність вини у скоєнні крадіжки майна потерпілої ОСОБА_2, так як телевізор належить йому на правах спільної власності.
Інші учасники процесу вирок не оскаржили.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, а в останньому слові просив його виправдати, думку прокурора, який вважає апеляцію засудженого необгрунтованою, дослідивши матеріали кримінальної справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 185 КК України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується наданими доказами, які спростовують апеляцію.
Судом першої інстанції при оцінці обставин скоєння цього злочину ураховувались свідчення самого ОСОБА_1, які зроблені й зафіксовані у встановленому законом порядку під час допитів на досудовому слідстві, від яких він згодом не відмовився і підтвердив у судовому засіданні - свою вину у скоєнні злочину за ч.2 ст. 185 КК України признав повністю (а.с.5, 6, 17-18, 32-33, 64-65), а також інші докази, які покладені в основу обвинувачення.
Також із матеріалів кримінальної справи вбачається, що під час її розгляду суд відповідно до ч.З ст.299 КПК України визнав за недоцільне досліджувати докази, оскільки фактичні обставини справи ніким не оспорювались, у тому числі й підсуднім, який повністю визнав себе винним (а.с.65). Про те, що ОСОБА_1 усвідомлював процесуальні наслідки такого рішення - позбавлення його права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, свідчить відповідний запис в матеріалах кримінальної справи (а.с.62).
Таким чином, апеляція засудженого ОСОБА_1 в частині посилання на незаконність і необґрунтованість вироку у зв'язку з недоведеністю вини, неправильним дослідженням доказів та інших фактичних обставин справи залишається без розгляду.
Що стосується міри покарання, обраної відносно ОСОБА_1, то вона визначена судом першої інстанції вірно, відповідно до вимог ст. 65 КК України, в межах санкцій ч.2 ст. 185 КК України, і, на думку суддів, воно є необхідним і достатнім для виправлення засудженого й попередження здійснення ним нових злочинів.
З врахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого ОСОБА_1 є необгрунтованою, а порушень кримінального та кримінально-процесуального законодавства, які могли б вплинути на законність вироку, не виявлено.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новокаховського міського суду Херсонської області від 30 червня 2006 року - без змін.
Головуючий: Судді: