ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2012 року Справа № 2а/0370/2694/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Денисюка Р.С.,

при секретарі судового засідання Грушецькому П.В.,

з участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4) звернувся з адміністративним позовом до Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2012 року №0001681701.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ було проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_4 по взаєморозрахунках з ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» за травень - грудень 2010 року та травень 2011 року. У ході перевірки податковим органом встановлено порушення цивільного законодавства в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, договори ФОП ОСОБА_4 з ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону та податкового законодавства, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 36321,00 грн., в тому числі: за червень 2010 року - 20615,00 грн., липень 2010 року - 7560,00 грн., грудень 2010 року - 2492,00 грн. та травень 2011 року - 5694,00 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті в бюджет за 2010 рік на суму 30667,00 грн. та за 2011 рік на суму 3889,00 грн.

За результатами перевірки складено акт від 13.04.2012 року №727/17-2/НОМЕР_1 на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 року №0001681701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 42223,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 34556,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7667,75 грн.

Позивач стверджує, що проведена документальна перевірка здійснена за відсутності позивача, здійснена формально та не відповідає вимогам чинного законодавства. При цьому, вважає висновки податкового органу викладені в акті перевірки про нікчемність правочинів, укладених із контрагентами помилковими, оскільки сторони в повному обсязі виконали свої зобов'язання, що підтверджується відповідними первинними документами та вказує на те, що правочини, вчинені між позивачем та ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» ніяким чином не порушують публічний порядок, оскільки не спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, не спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, не спрямований на незаконне заволодіння вищевказаним майном. Ці правочини не визнавалися судом недійсними. Крім того, згідно з частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України, недійсність правочину має бути встановлена Законом, а не актом перевірки податкового органу.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 14.05.2012 року №0001681701.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених в позовній заяві та просили позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні та у наданому суду письмовому запереченні на адміністративний позов позовні вимоги не визнав та пояснив, що актами перевірок Бориспільської ОДПІ Київської області від 19.07.2011 року №519/23-2/35023063 «Про результати проведення документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період березень-травень 2011 року» та від 07.04.2011 року №277/23-2/33967917 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Оратанія-Буд» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період з 29.07.2009 року по 01.04.2011 року» встановлено відсутність у ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» та ТзОВ «Оратанія-Буд» майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, транспортних засобів, тому перевірками зроблено висновок, що правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, тому взаємовідносини між ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», ТзОВ «Оратанія-Буд» та їх контрагентами-покупцями є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Отже, з врахуванням матеріалів перевірок постачальників товарів, перевіркою позивача зроблено висновок про відсутність у підприємця господарських операцій з придбання товарів у вказаних контрагентів, а тому угоди, укладені з такими контрагентами мають протиправний характер, а правочини є нікчемними. Тому вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене правомірно та просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюються на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дії чи бездіяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 зареєстрований як суб'єкт господарювання Виконавчим комітетом Луцької міської ради Волинської області 26.12.2001 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №385529 та відповідно до довідки Луцької ОДПІ від 10.05.2007 року №1117 взятий на облік як платник податків з 03.01.2002 року за №17.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 02.04.2012 року по 06.04.2012 року Луцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_4 по взаєморозрахунках з ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» за травень - грудень 2010 року та травень 2011 року, про що складено акт від 13.04.2012 року №727/17-2/НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки дотримання вимог податкового законодавства СГД - фізичної особи ОСОБА_4 по взаєморозрахунках з ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Колмплектспецтредмарк» за травень-грудень 2010 року та травень 2011 року», яким встановлено порушення позивачем вимог частини 1 статті 203, статей 215, 228, 662, 655, 628, 638, 664 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) в частині недотримання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, договори СПД ОСОБА_4 з ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» відповідно до частини 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України, мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону; пунктів 198.1, 198.2 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 36321,00 грн., в тому числі за червень 2010 року - 20615,00 грн., липень 2010 року - 7560,00 грн., грудень 2010 року - 2492,00 грн. та травень 2011 року - 5694,00 грн. та занижено суму ПДВ, що підлягала сплаті в бюджет за 2010 рік на суму 30667,00 грн. та за 2011 рік на суму 3889,00 грн.

Не погодившись з актом перевірки позивач 04.05.2012 року подавав заперечення до Луцької ОДПІ, які залишені без задоволення.

На підставі акту перевірки від 13.04.2012 року №727/17-2/НОМЕР_1 Луцькою ОДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.05.2012 року №0001681701, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 42223,75 грн., в тому числі: за основним платежем - 34556,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7667,75 грн.

ФОП ОСОБА_4 не погодившись з таким рішенням податкового органу оскаржив його в адміністративному порядку. За результати розгляду первинної скарги, рішенням ДПС у Волинській області від 12.06.2012 року №П/330/10/10-206 та за результатами розгляду повторної скарги рішенням ДПС України від 16.07.2012 року №15873/П/10-2315 оскаржуване податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги - без задоволення.

Проаналізувавши зібрані та досліджені докази суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 14.05.2012 року №0001681701 прийняте всупереч вимогам чинного законодавства, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_4 підлягають до задоволення, виходячи із наступного.

Висновок податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту за червень, липень, грудень 2010 року та травень 2011 року, а також заниження суми ПДВ, що підлягала сплаті в бюджет за 2010 рік та за 2011 рік базується на тому, що правочини, укладені між позивачем та контрагентами-постачальниками - ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» визнані нікчемними.

При цьому ж судом встановлено, що акт перевірки від 13.04.2012 року №727/17-2/НОМЕР_1 включає в себе також висновки податкових органів, зроблених в ході проведення протягом 2011 року документальних невиїзних перевірок ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк».

Так актом перевірки Бориспільської ОДПІ Київської області від 07.04.2011 року №277/23-2/33967917 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Оратанія-Буд» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період з 29.07.2009 року по 01.04.2011 року» зроблено висновок, що відповідно до частин 1, 5 статті 203, пунктів 1, 2 статті 215, статті 228 ЦК України правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу закону. Правочини укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Також актом перевірки Бориспільської ОДПІ Київської області від 19.07.2011 року №519/23-2/35023063 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» з питань достовірності визначення показників декларації з ПДВ за період березень-травень 2011 року» встановлено порушення частини 5 статті 203, частин 1,2 статті 215, статті 216 ЦК України в частині недодержання вимог в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення статтей 662, 655, 656 ЦК України.

Однак, суд не погоджується з такими висновками Луцької ОДПІ, враховуючи наступне.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України, податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угод, укладених між позивачем та ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», судом при розгляді справи підлягали з'ясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовано податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2011 року ФОП ОСОБА_4 на підставі усної домовленості придбавав товар (засувки, кран, клапани) у ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» на загальну суму 34161,00 грн.

ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» видано ФОП ОСОБА_4 на поставлений товар податкову накладу від 12.05.2011 року №45 та видаткову накладну від 12.05.2011 року №РН-0000347 на загальну суму 34164,00 грн., в тому числі: сума ПДВ - 5694,00 грн., яка і була включена до податкового кредиту. Оплата за придбаний товар здійснена позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» коштів за придбаний товар, що в свою чергу підтверджується банківською випискою від 25.05.2011 року.

Крім того, без укладення письмової угоди ФОП ОСОБА_4 за період з червня по грудень 2010 року та у травні 2011 року придбавав у ТзОВ «Оратанія-Буд» товарно-матеріальні цінності на загальну суму 542748,00 грн., в тому числі ПДВ - 90458,00 грн., згідно видаткових накладних від 27.05.2011 року №РН-0000086, від 21.06.2010 року №РН-0000014, від 29.06.2010 року №РН-0000015, від 12.07.2010 року №РН-0000021, від 02.09.2010 року №0000032, від 07.12.2010 року №РН-0000089, від 05.11.2010 року №РН-0000053, податкових накладних від 27.05.2011 року №35, від 12.05.2011 року №10, від 21.06.2010 року №59, від 29.06.2010 року №65, від 12.07.2010 року №82, від 02.09.2010 року №127, від 07.12.2010 року №275, від 05.11.2010 року №212 та рахунків-фактур від 21.06.2010 року №СФ-210605, від 29.06.2010 року №29/06/01, від 11.07.2010 року №11/07/01, від 10.09.2010 року №10/09/06. Оплата за придбаний товар здійснена позивачем в безготівковій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок ТзОВ «Оратанія-Буд» коштів за придбаний товар, що в свою чергу підтверджується банківськими виписками (а.с. 94,102,109,117,128).

На думку суду, всі первинні документи оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства та містять всі необхідні реквізити передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пунктом 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Придбані у вказаних контрагентів товарно-матеріальні цінності в подальшому позивачем були реалізовані Державному КП «Луцьктепло» та ДП «Прикарпатзахідтранс», що підтверджується податковими, видатковими накладними, довіреностями на отримання товару.

Враховуючи викладене суд вважає, що господарська операція між контрагентами відбулася і поставку товару було здійснено в повному об'ємі, що підтверджується фактичними обставинами по справі.

Таким чином, досліджені в судовому засіданні докази підтверджують реальність здійснення позивачем господарських операцій по придбанню у ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк» товарно-матеріальних цінностей, отже податковий кредит ФОП ОСОБА_4 за наслідками цих операцій сформований правомірно. При цьому ФОП ОСОБА_4 підтверджено наявність господарської мети при придбанні товару, одержання прибутку внаслідок його подальшої реалізації та належне оформлення первинних документів.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що у вказаних контрагентів відсутні трудові ресурсів, виробничо-складські приміщення, технічний персонал, основні фонди, транспортні засоби, оскільки відповідачем не подано доказів на підтвердження таких обставин та нікчемності укладених правочинів, а висновки Луцької ОДПІ фактично ґрунтуються на висновках, викладених в актах перевірок зазначених контрагентів позивача, без фактичного з'ясування контролюючим органом реальності здійснення фінансово-господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентами позивача правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як платника податків права на формування податкового кредиту з ПДВ.

Як вбачається із підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України встановлено презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зазначена норма поширюється також і на кваліфікацію господарських операцій з метою формування платником податків витрат для визначення об'єкта податкового кредиту з податку на додану вартість. За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування податкового кредиту з ПДВ по операціях з придбання товарно-матеріальних цінностей у ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк», а висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Крім того, суд не приймає до уваги твердження відповідача про порушення позивачем пункту 201.10 статті 201 ПК України щодо складання податкової накладної, оскільки податковим органом в акті перевірки не наведено жодного випадку неправильного складання податкових накладних позивачем.

Протилежного в судовому засіданні не встановлено.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що в даному випадку Луцькою ОДПІ належними та допустимими доказами не доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення відносно позивача, та відсутності реально проведеної господарської операції між позивачем та ТзОВ «Оратанія-Буд» та ТзОВ «Комплектспецтрейдмарк».

Отже, виходячи із вищенаведеного, оспорюване податкове повідомлення - рішення Луцької ОДПІ від 14.05.2012 року №0001681701, винесене з порушенням вимог чинного податкового законодавства, є протиправним та підлягає скасуванню, а позов до повного задоволення.

Інші доводи представника відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 422,00 грн., сплачений відповідно до квитанцій від 20.08.2012 року №226 та від 27.08.2012 року №20.

Керуючись ст.ст.11, 17, 158, 160 ч.3, 162, 163, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби від 14 травня 2012 року №0001681701.

Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 судові витрати в сумі 422 (чотириста двадцять дві) гривні.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі з 26 вересня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий Р.С.Денисюк