Справа № 2-а-7021/11

П О С Т А Н О В А

іменем України

"19" березня 2012 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

Головуючого судді В.П. Гончарука

при секретарі С.В. Кошелеві

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора ДПС Конова Артема Юрійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову, винесену 21.04.2011 р. інспектором ДПС Коновим А.Ю. по справі про адміністративне правопорушення відносно нього, мотивуючи свої вимоги тим, що на його думку вказана постанова винесена без додержання норм чинного законодавства на підставі недостовірних фактів, що місця не мали.

Таким чином, позивач просить суд скасувати постанову від 21.04.2011 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки вимірювання швидкості руху автомобіля позивача здійснювалось за допомогою спеціального приладу «Беркут», при застосуванні якого відповідач рухав прилад на зустріч автомобілю позивача, збільшуючи тим самим показник швидкості його руху, а також зазначив, що швидкість руху його автомобіля не перевищувала дозволену.

Позивача надав в судове засідання заяву, в якій позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, розглянувши справу у його відсутність.

Відповідач в судове засідання не з»явився, про день, час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, виходячи з чого вбачається за можливе розглянути справу у його відсутність.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

21 квітня 2011 року в смт Баришівка відносно ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову по ньому, якою останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України, оскільки він перевищив максимальну дозволену швидкість руху в населеному пункті на 37 км/год, тобто порушив вимоги п.п.12.4 ПДР України.

Відповідно до вимог ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення (зі змінами внесеними Законом України від 24.09.2008 року), доказами в справі про адміністративне правопорушення , є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення , винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів , що мають функції фото -і кінозйомки , відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Позивач в своєму позові наполягає на тому, що рухався зі швидкістю, що не перевищувала 60 км/год., тобто з додержанням вимог п.п. 12.4 ПДР України, а здійснені відповідачем заміри швидкості руху зроблені з місця, з якого такий показник не може бути об»активним, під час застосування спеціального приладу «Беркут»відповідач здійснював рух приладу в зустрічному відносно руху автомобіля позивача напрямку, внаслідок чого така швидкість була зафіксована значно більшою.

Частиною першою статті 122 КпАП України передбачена відповідальність за перевищення водіями встановленої швидкості руху понад 20 км. год., що виходячи з обставин, встановлених в судовому засіданні місця не мало. Відповідач не надав суду доказів в підтвердження того, що позивач рухався з перевищенням встановленого в населеному пункті обмеження максимальної швидкості руху понад вказану величину.

Виходячи з вимог ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, враховуючи те, що вина позивача в скоєнні правопорушення не доведена, адже відповідачем не надано жодних доказів в підтвердження цього, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та такий, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 7, 222, 251, 255, 256, 268, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст.1, 2, 5,71, ч.2 ст.99, ч.1 ст.100, 159-163 Кодексу Адміністративного судочинства України суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову серії АІ1 № 068650 від 21.04.2011 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КпАП України.

У відповідності до вимог ст. 171-2 КАС України, постанова оскарженню не підлягає.

С у д д я :