ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 0670/474/12
категорія 8.2.1
21 червня 2012 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Фещук А.В.,
при секретарі судового засідання Длугаш О.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю від 01.03.2012 року);
представника відповідача - Нагорнюк Н.В. (за довіреністю від 13.04.2012 року),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень №0000141702 та №0000131702 від 12.01.2012 р.,-
встановив:
У січні 2012 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Житомирі, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі від 12 січня 2012 року за №0000141702, згідно з яким підприємцю ОСОБА_3 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 59342 грн. та за №0000131702, згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі розміром 72123 грн., з яких: 57698 грн. - основний платіж; 14425 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в період з 09.12.2011 року по 22.12.2011 року Державною податковою інспекцією у м.Житомирі проведено виїзну планову документальну перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт №8943/17-1/НОМЕР_3 від 29.12.2011 року, в якому вказано про порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 та пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 57698 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 59342 грн. Висновки податкового органу ґрунтуються на тому, що фізична особа - підприємець ОСОБА_3 безпідставно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачені в ціні товару при придбанні основних фондів (обладнання) та що у відповідності до норм Цивільного кодексу України придбані основні засоби (обладнання) є приватною власністю фізичної особи, і не стосуються його підприємницької діяльності. Крім того, одному із постачальників фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 було анульовано свідоцтво платника ПДВ та знято із обліку як платника податку.
Проте позивач не погоджується із таким висновками податкового органу, оскільки всі вчинені господарські операції між позивачем та його контрагентами підтверджуються первинними бухгалтерськими та податковими документами, які відповідають вимогам чинного податкового законодавства. Крім того, придбані основні засоби є в наявності, а всі постачальники на момент здійснення операцій були платниками податку на додану вартість. Таким чином, прийняті за результатами проведеної перевірки податкові повідомлення-рішення від 12 січня 2012 року за №0000141702 та за №0000131702, не відповідають вимогам чинного законодавства та підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Житомирі (далі - ДПІ у м.Житомирі).
Відповідачем здійснено документальну планову виїзну перевірку позивача на предмет дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.12.2010 року, за наслідками якої складено акт від 29.12.2011 року №8943/17-1/НОМЕР_3 (далі - акт перевірки).
Зазначеним актом зафіксовано порушення позивачем вимог пп.7.4.1, пп.7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4 та пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету, на загальну суму розмірі 57698 грн. та завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму в розмірі 59342 грн.
Як зазначено в акті перевірки, ФОП ОСОБА_3 було завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість по включеним до складу податкового кредиту операціям із придбання у ПП "Житомирська міська друкарня" у грудні 2008 року, друкарських машин та обладнання на загальну суму 47666, 66 грн. (ПДВ). Враховуючи те, що придбані основні фонди є власністю фізичної особи, а не приватного підприємця, а також те, що розрахунки між сторонами не були проведені на час податкової перевірки, отже, вони (основні фонди) були одержані безповоротно, а тому право на отримання податкового кредиту ФОП ОСОБА_3 відсутнє. Крім того, ПП "Житомирська міська друкарня" було анульовано свідоцтво платника ПДВ та знято з обліку як платника податку 02.12.2008 року. Також в акті перевірки зазначено, що позивачем завищено суми податкового кредиту по податку на додану вартість у розмірі 62187,94 грн. по включеним до складу податкового кредиту сумам із придбання згідно з договором купівлі-продажу в розстрочку від 28.10.2010 року у ДП "Коніка Мінолта Україна" (м.Київ), обладнання - цифрової повно кольорової системи друку. Причини безпідставного включення зазначених сум до складу податкового кредиту, такі ж самі, як і у випадку із ПП "Житомирська міська друкарня".
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 12.01.2012 року:
- №0000141702, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 59342 грн.;
- №0000131702, яким позивачу донараховано суму податку на додану вартість у розмірі 72123 грн., з яких: 57698 грн. - основний платіж; 14425 грн. - штрафна (фінансова) санкція.
Перевіряючи оскаржувані рішення на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд не може визнати їх такими, що узгоджуються з правовими положеннями законів України, зважаючи на наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори1 (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).
Таким чином, відповідач при проведені перевірки позивача здійснював повноваження надані йому Законом України "Про державну податкову службу".
Як встановлено в судовому засіданні, 28.11.2008 року ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу №17 із ПП «Житомирська міська друкарня», на виконання умов договору, у грудні 2008 року позивач придбав друкарські машини та інше обладнання на загальну суму 286000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 47666,66 грн.
01.12.2008 року позивач отримав від ПП "Житомирська міська друкарня" 3 друкарські машини на загальну суму 206000,00 грн., в т.ч. ПДВ на суму 34333,33 грн., які були поставлені ФОП ОСОБА_3 згідно із умовами укладеного договору купівлі-продажу №17. Як вбачається із матеріалів справи, по вказаним позивачем придбано 2 друкарські машини Ryoby 3300 PFA (податкові накладні за №177 та №178), а також друкарська машина RS34L11 (податкова накладна за №174), виписані 01.12.2008 року. Позивачем було також надано в суд копії накладної з придбання друкарської машини RS34L11 за № 125/174 від 01.12.2008р. та накладні з придбання 2 друкарських машин Ryoby 3300 PFA за № 123/177 та № 124/178 від 01.12.2008 року.
З метою з'ясування всіх обставин по вказаним операціям, за клопотанням сторін по справі, в судовому засіданні судом допитано в якості свідка директора ПП "Житомирська міська друкарня" ОСОБА_4, який підтвердив, що 28.11.2008 року між ПП "Житомирська міська друкарня" та ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу товару в розстрочку, на виконання умов якого 01.12.2008 року та 05.12.2008 року позивачу поставлено друкарські машини та обладнання до них на загальну суму 286000 грн. в т.ч. ПДВ на суму 47666,66 грн. З приводу того, чому за вказані машини позивач не розрахувався, свідок повідомив, що позивача знає досить давно, так як в свій час працювали разом. Враховуючи те, що придбані друкарські машини не є новими (застарілі), тому при укладенні договору між ним та ФОП ОСОБА_3 досягнуто домовленість про те, що розрахунок за поставлене обладнання буде здійснено в будь-який час протягом чотирьох років. Крім того, свідок підтвердив, що дані друкарські машини перебувають в робочому стані, позивач ними користується, а самі вони знаходяться на території виробничого приміщення ПП «Житомирська міська друкарня» за адресою: м. Житомир, вул. Мала Бердичівська, 17, через те, що вони є габаритними та не підлягають транспортуванню. Також, свідок ОСОБА_4 надав суду для огляду оригінал Акта Державної податкової інспекції у м.Житомирі №168/29 від 08.01.2009 року про анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ПП "Житомирська міська друкарня" та повідомлення про зняття його з обліку, як платника податку на додану вартість з 08.01.2009 року. Матеріали, які б спростовували свідчення ОСОБА_4 та надані ним документи, відповідачем до суду не надано.
Крім того, судом встановлено, що 28.10.2010 року між ДП "Коніка Мінолта Україна" (м.Київ) та ФОП ОСОБА_3 укладено договір купівлі-продажу в розстрочку №281010, згідно із яким, останньому було поставлено обладнання - цифрову повно кольорову систему друку на загальну суму 373127,62 грн. (в т.ч. ПДВ на суму 62187,94 грн.). ДП "Коніка Мінолта Україна" надано позивачу податкові накладні за №00014524 від 29.10.2010 року та №00015373 від 16.11.2010 року.
На підтвердження проведення вказаної операції, позивачем надано суду видаткову накладну № 10-2008946 від 16.11.2010р. та товарно-транспортну накладну на автомобіль НОМЕР_2, копії банківських виписок по особовому рахунку ФОП ОСОБА_3 та акт звірки взаєморозрахунків із ДП "Коніка Мінолта Україна" з яких вбачається, що станом на 01.01.2012 року позивачем сплачено кошти в рахунок оплати придбаної у ДП "Коніка Мінолта Україна" техніки, в сумі розміром 218416,08 грн. (згідно із графіком, передбаченим умовами договору).
Право на нарахування та складання податкової накладної надається виключно платникам ПДВ, зареєстрованим згідно зі ст.9 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (далі - Закон).
Відповідно до п. 7.4. ст. 7 Закону, визначено поняття податкового кредиту та право на його нарахування. Так, згідно з пп.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду складається із: «придбання (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду».
Як вбачається з наявних в справі матеріалів, контрагенти, що поставляли ФОП ОСОБА_3 обладнання, а саме: ПП "Житомирська міська друкарня" та ДП "Коніка Мінолта Україна", були зареєстровані платниками ПДВ у встановленому законом порядку, на час здійснення господарських операцій з позивачем. Законність податкових накладних, які були ними виписані на ФОП ОСОБА_3, відповідачем під сумнів не ставляться.
Згідно із ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів суду правомірності оскаржуваних позивачем податкових повідомлень-рішень.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, а також враховуючи приписи чинного податкового законодавства, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень №0000141702 та №0000131702 від 12.01.2012 року підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд, -
постановив:
Позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень №0000141702 та №0000131702 від 12.01.2012 р., - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі №0000141702 та №0000131702 від 12.01.2012 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 судові витрати зі сплати судового збору у сумі розміром 753 (сімсот п'ятдесят три) грн. 43 (сорок три) коп.
Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 21 червня 2012 року.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя А.В. Фещук
Повний текст постанови виготовлено 26 червня 2012 року.